- •Чинники, що визначають зовнішню політику України.
- •Вплив геополітичного розташування України на зовнішню її політику.
- •Постанова вр про основні напрямки зовнішньої політики України 1993 р.: принципи, напрямки зовнішньої політики України. (витяг з документу)
- •Закон про основи національної безпеки 2003 р. Про національні інтереси України в зовнішньополітичній площині та щодо напрямків зовнішньої політики.
- •Укази Президента України про стратегію національної безпеки від 2007 р. Та 2012 р. Про пріоритети зовнішньої політики України.
- •4.2. Основні завдання політики національної безпеки у зовнішньополітичній сфері.
- •6. Закон України про засади внутрішньої та зовнішньої політики України від 2010 р. (із змінами 2014р.)
- •4.7. Особливе партнерство з нато
- •Стратегія національної безпеки 2015 р. Про зовнішньополітичні пріоритети.
- •4.6. Інтеграція в Європейський Союз
- •4.8. Забезпечення національної безпеки у зовнішньополітичній сфері
- •Концепція стратегічного партнерства в зп України.
- •Концепція багатовекторності.
- •Концепція нейтралітету та позаблоковості.
- •Концепція рівнонаближеності.
- •Концепція рівновіддленності.
- •Концепція «Великої Європи».
- •Концепція європейської інтеграції.
- •Концепція євроатлантичної інтеграції.
- •Концепція євразійської інтеграції.
- •Механізм формування й реалізації зп України.
- •IV. Механізм здійснення зовнішньої політики (Закон вр “Основні напрями зовнішньої політики України”)
- •Повноваження Президента України в зп сфері.
- •19. Повноваження вр України в зп сфері.
- •20. Повноваження км України в зп сфері.
- •21. Механізм прийняття зп рішення в Україні.
- •22. Проблеми зп діяльності України.
- •Загальні характеристики економічної взаємодії Росії та України.
- •Торговельний режим у торгівлі між Україною та Росією.
- •Проблематика зони вільної торгівлі у відносинах України та Росії.
- •Комплексні програми економічного співробітництва Росії та України: напрямки та проблеми реалізації.
- •Торговельні обмеження та антидемпінгові процеси у торгівлі України та Росії.
- •36.Політика Росії щодо рублеїзації розрахунків та девальвації гривні.
- •37. Відносини України та Росії щодо постачання газу на Україну та його транзиту до Європи:
- •Закріпили монополію Росії («Газпрому») на постачання природного газу в Україну.
- •Харківські угоди 2010 р.
- •38. Проблематика постачання ядерного палива в Україну:
- •39. Співробітництво Росії та України в транспортній сфері.
- •Діяльність міждержавних інституційних органів.
- •2. Двостороннє співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями України та суб’єктами рф.
- •3. Транскордонна співпраця у форматі „єврорегіонів”.
- •4. Заходи міжнародного характеру (форуми, зустрічі, консультації).
- •40. Прикордонна взаємодія, російсько-українські єврорегіони.
- •Діяльність міждержавних інституційних органів.
- •2. Двостороннє співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями України та суб’єктами рф.
- •3. Транскордонна співпраця у форматі „єврорегіонів”.
- •4. Заходи міжнародного характеру (форуми, зустрічі, консультації).
- •41. Співробітництво України та Росії у впк.
- •42. Вплив українсько-російської війни на відносини між двома державами:
- •43. Інтереси України щодо пострадянського простору.
- •44. Позиція України щодо снд.
- •45. Позиція України щодо ЄврАзЕс та Євразійського економічного союзу.
- •46. Позиція України щодо єеп.
- •48. Позиція України щодо гу(у)ам, одер-гуам.
- •49. Позиція України щодо одкб.
- •50. Відносини України на Білорусії:
- •51. Відносини України та Молдови:
- •52. Відносини України із Грузією, Азербайджаном, Казахстаном тощо
- •53. Позиції країн пострадянського простору щодо анексії Криму та подій в Східній Україні.
- •54. Угода про партнерство і співробітництво України та єс (підписання, вступ в дію, основні положення).
- •55. План дій Україна - єс 2005 р.
- •56. Порядок денний асоціації України та єс.
- •57. Україна в Європейській політиці сусідства. 3 2004
- •58. Україна в програмі єс Східне партнерство.
- •59. Вільнюський та Ризький саміти Східного партнерства.
- •60. Стратегія єс щодо України 1999 р. Та Стратегія єс щодо України 2007-2013 рр.
- •61. Угода про асоціацію України та єс 2015 р. Основні положення.
- •62. Положення щодо зони вільної торгівлі України та єс: цілі, проблеми формування.
- •63. Позиція рф щодо угоди про зону вільної торгівлі Україна – єс.
38. Проблематика постачання ядерного палива в Україну:
- Угоди з ТВЕЛ щодо постачання ядерного палива в Україну;
- Відпрацьоване ядерне паливо;
- Добудова Рівненської та Хмельницької АЕС;
- Завод з виробництва ядерного палива в Україні.
Все, що треба запам’ятати:
Україна дуже сильно залежить від ЯП ТВЕЛ, який до 2010р. постачав ЯП на всі 15 ЯР
Відповідно до енергетичної стратегії України 2030р. Україна намагається диверсифікувати джерела постачання ЯП і з кінця 90-х співпрацює з ВестінгХаус
Обидві корпорації пропонували Україні будівництво власного заводу з фабрикації ЯП, щоб збільшити нашу від них залежність, але і типу нашу енергетичну безпеку
Через те, що в Україні багато лобіювалися саме інтереси ТВЕЛу(Тімошенчіха-сучка), на непрозорому тендері 27 жовтня 2010 р. Саме «ТВЕЛ» і концерн «Ядерне паливо» виграли і підписали угоду про створення спільного підприємства (СП) для будівництва заводу з виробництва ядерного палива в Україні[6]. Україна отримає контрольний пакет з 50 % плюс 1 акція, решту акцій отримає російська сторона. Будівництво розпочато у 2012р. в Кіровоградській обл. (бо там видобувають уран) і планується закінчити в 2915р.
Добудову ХАЕС і РАЕС також фінансує російська сторона
Детальніше:
Проблема: В даний час на 4-х АЕС України експлуатуються 15 енергоблоків радянського дизайну – 2 ВВЕР-440 та 13 ВВЕР-1000. Всі вони забезпечувались ядерним паливом з Росії, де в рамках єдиного ядерно-промислового комплексу СРСР було налагоджене його виробництво. Такимr чином, після розпаду Союзу українська атомна енергетика опи- нилася у 100% залежності від постачань російського виробника ядерного палива компанії ТВЕЛЛ. Така ситуація створювала ризики для енергетичної отже національної безпеки країни. Тому в середині 1990-х років було прийнято рішення про пошук альтернативного постачальника ядерного палива. І тільки починаючи з 2000 року компанія Westinghouse долучилася до вирішення проблеми диверсифікації постачань ядерного палива на АЕС з реакторами ВВЕР-1000, коли стартував Проект кваліфікації ядерного палива для АЕС України. У 2005 році 6 тепловиділяючих збірок ТВЗ-W були завантажені в активну зону 3-го енергоблоку Южно-Української АЕС.
До 1996р. 100% потреб України в ядерному паливі забезпечувала Росія (Соглашение между Правительством Российской Федерации и Правительством Украины об утилизации ядерных боезарядов (Ялта, 3 сентября 1993 года)) паливо постачалося на компенсаційній основі – в рахунок збройового урану, що містився в ядерних боєголовках, які Україна, відмовившись від ядерної зброї, вивозила до Росії для наступного розукомплектування (врізка “Постачання ядерного палива на АЕС України на компенсаційній основі”).
У 1996р. ТВЭЛ виграла міжнародний тендер на постачання палива на українські АЕС на комерційних засадах і в 1997р. було підписано контракт, що передбачає постачання ядерного палива на 13 енергоблоків українських АЕС до 2010р. включно. Стосовно енергоблоків No4 РАЕС і No2 ХАЕС, введених в експлуатацію у 2004р. діє контракт, згідно з яким ТВЭЛ постачатиме паливо для них до завершення терміну їх експлуатації (включно з терміном подовження, якщо таке подовження буде здійснене).
На сьогодні участь України у виробництві ядерного палива для вітчизняних АЕС полягає переважно у видобутку та переробці уранової і цирконієвої руди та поставках до Росії уранового та цирконієвого концентрату (в обсягах 30% та 100% потреби, відповідно).
Також до Росії на збереження та переробку вивозиться ВЯП(відпрацьоване ядерне паливо) ХАЕС, РАЕС, ЮУ АЕС. Ціни та обсяги постачань російського палива, які щорічно узгоджуються у відповідних додаткових угодах до контрактів, у відкритих джерелах офіційно не повідомляються. Однак, контракт від 1997р. передбачав, що Україна купуватиме паливо зі значними знижками. Протягом перших років знижки складали 20-25%, але надалі поступово зменшувалися, наближаючи ціну до “базової”, на яку сторони мали вийти до завершення дії контракту. За експертними даними, ціни на російське паливо та послуги зі збереження та переробки ВЯП зростали фактично щороку і протягом останніх 10 років зросли майже вдвічі.
Водночас, нещодавно один з керівників концерну В.Рождєственский визнав, що у сфері постачання ядерного палива відносини з Україною будувалися “в ексклюзивному порядку, й ціна на паливо формувалася суб’єктивними факторами”
30 березня 2008р., на виконання рішення РНБО та відповідного Указу Президента України, підписаний контракт між НАЕК “Енергоатом” та компанією Westinghouse
Electric Sweden про постачання протягом 2011-2015рр. ядерного палива для забезпечення щорічного планового перевантаження трьох енергоблоків ВВЕР-1000 АЕС України. Контракт передбачає поставку протягом п’яти років орієнтовно 630 ТВЗ. Підписання контракту викликало досить нервову реакцію з боку компанії ТВЭЛта українських лобістів її інтересів і супроводжувалось інформаційною війною не лише проти компанії Westinghouse, але й проти Уряду України та керівників НАЕК “Енергоатом”
Добудова ХАЕС і РАЕС, будівництво заводів ЯП
Питання контракту на будівництва заводу та енергоблоків NoNo3 і 4 ХАЕС обговорювалися 29 квітня 2009р. під час візиту Прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко до Москви в рамках засідання українсько-російської Комісії економічного співробітництва. На підсумковій прес-конференції Прем’єр-міністр РФ В.Путін заявив, що РФ готова надати кредит у $4 млрд. для будівництва згаданих енергоблоків за умови, що він буде використаний для виробництва обладнання на російських заводах. Ішлося також про те, що контракти на постачання ядерного палива для українських АЕС планується укласти до 2020р. Однак, жодних документів підписано не було. Про розвиток домовленостей на цей час офіційно не повідомлялося. З іншого боку, російська сторона вдається до певного тиску на Україну, активізуючи переговори зі Словаччиною про будівництво на її території заводу з фабрикації ядерного палива – що поставить під сумнів доцільність будівництва такого заводу в Україні за участю чи без участі РФ.
Пропозиції Westinghouse.
Компанія зацікавлена як у постачанні ядерного палива на українські АЕС, так і в участі в будівництві заводу з його фабрикації. Зокрема, зацікавленість в участі в будівництві заводу підтвердив у лютому 2009р. Посол США в Україні В.Тейлор. На його думку, налагодження в Україні власного виробництва елементів ТВЗ зменшить вартість СЯП для українських АЕС.
Крім того, за умовами проекту кваліфікації ядерного палива, в разі успішного його завершення Westinghouse має передати українській стороні технології: проектування ядерного палива та активних зон; ліцензування ядерного палива; виконання аналізу безпеки ядерних установок з його використанням. А за інформацією представників Pacific Northwest National Laboratory, в рамках наступного етапу проекту кваліфікації ядерного палива розглядаються можливості виробництва деяких елементів палива на заводі відокремленого підрозділу НАЕК “Енергоатом” Атоменергопрому.
Таким чином, боротьба між ТВЭЛ і Westinghouse поширилася не лише на ринок СЯП для українських АЕС, але й на право участі в будівництві заводу з фабрикації ядерного палива. Вибір партнера має для майбутнього ядерної енергетики стратегічний характер. Оскільки, якщо в майбутньому будуть будуватися нові енергоблоки лише російського дизайну, то це має економічний сенс, однак водночас – поставить Україну в залежність від одного постачальника реакторних технологій, оскільки, як зазначалося вище, власники реакторних технологій одночасно виробляють ядерне паливо для своїх реакторів. З іншого боку, якщо завод буде будуватися спільно з російськими кампаніями, а Westinghouse залишиться постачати паливо лише на три українських енергоблоки, то вона може вийти з українського ринку, оскільки такий обсяг постачань є для неї економічно не вигідним. Водночас, існує загроза, що після виходу Westinghouse з українського ринку, російська сторона може припинити співробітництво з будівництва заводу з фабрикації, оскільки ТВЭЛ бажає зберігати монополію на паливо для своїх реакторів і виробляти його на власній території. В цьому випадку Україна залишиться у 100% монопольній залежності від ТВЭЛ.
У 2009р.Україна заявляла про плани в 2015 році ввести в експлуатацію завод з фабрикації ядерного палива для АЕС. Для цього НАЕК "Енергоатом" веде паралельні переговори з американським Westinghouse і російським "ТВЕЛ" про можливість спільного будівництва такого заводу. Конкурс з відбору постачальника технології будівництва заводу з фабрикації ядерного палива планується провести до 1 квітня 2010 року.
