38. Проблематика постачання ядерного палива в Україну:

- Угоди з ТВЕЛ щодо постачання ядерного палива в Україну;

- Відпрацьоване ядерне паливо;

- Добудова Рівненської та Хмельницької АЕС;

- Завод з виробництва ядерного палива в Україні.

Все, що треба запам’ятати:

• Україна дуже сильно залежить від ЯП ТВЕЛ, який до 2010р. постачав ЯП на всі 15 ЯР

• Відповідно до енергетичної стратегії України 2030р. Україна намагається диверсифікувати джерела постачання ЯП і з кінця 90-х співпрацює з ВестінгХаус

• Обидві корпорації пропонували Україні будівництво власного заводу з фабрикації ЯП, щоб збільшити нашу від них залежність, але і типу нашу енергетичну безпеку

• Через те, що в Україні багато лобіювалися саме інтереси ТВЕЛу(Тімошенчіха-сучка), на непрозорому тендері 27 жовтня 2010 р. Саме «ТВЕЛ» і концерн «Ядерне паливо» виграли і підписали угоду про створення спільного підприємства (СП) для будівництва заводу з виробництва ядерного палива в Україні^[6]. Україна отримає контрольний пакет з 50 % плюс 1 акція, решту акцій отримає російська сторона. Будівництво розпочато у 2012р. в Кіровоградській обл. (бо там видобувають уран) і планується закінчити в 2915р.

• Добудову ХАЕС і РАЕС також фінансує російська сторона

Детальніше:

Проблема: В даний час на 4-х АЕС України експлуатуються 15 енергоблоків радянського дизайну – 2 ВВЕР-440 та 13 ВВЕР-1000. Всі вони забезпечувались ядерним паливом з Росії, де в рамках єдиного ядерно-промислового комплексу СРСР було налагоджене його виробництво. Такимr чином, після розпаду Союзу українська атомна енергетика опи- нилася у 100% залежності від постачань російського виробника ядерного палива компанії ТВЕЛЛ. Така ситуація створювала ризики для енергетичної отже національної безпеки країни. Тому в середині 1990-х років було прийнято рішення про пошук альтернативного постачальника ядерного палива. І тільки починаючи з 2000 року компанія Westinghouse долучилася до вирішення проблеми диверсифікації постачань ядерного палива на АЕС з реакторами ВВЕР-1000, коли стартував Проект кваліфікації ядерного палива для АЕС України. У 2005 році 6 тепловиділяючих збірок ТВЗ-W були завантажені в активну зону 3-го енергоблоку Южно-Української АЕС.

До 1996р. 100% потреб України в ядерному паливі забезпечувала Росія (Соглашение между Правительством Российской Федерации и Правительством Украины об утилизации ядерных боезарядов (Ялта, 3 сентября 1993 года)) паливо постачалося на компенсаційній основі – в рахунок збройового урану, що містився в ядерних боєголовках, які Україна, відмовившись від ядерної зброї, вивозила до Росії для наступного розукомплектування (врізка “Постачання ядерного палива на АЕС України на компенсаційній основі”).

У 1996р. ТВЭЛ виграла міжнародний тендер на постачання палива на українські АЕС на комерційних засадах і в 1997р. було підписано контракт, що передбачає постачання ядерного палива на 13 енергоблоків українських АЕС до 2010р. включно. Стосовно енергоблоків No4 РАЕС і No2 ХАЕС, введених в експлуатацію у 2004р. діє контракт, згідно з яким ТВЭЛ постачатиме паливо для них до завершення терміну їх експлуатації (включно з терміном подовження, якщо таке подовження буде здійснене).

 На сьогодні участь України у виробництві ядерного палива для вітчизняних АЕС полягає переважно у видобутку та переробці уранової і цирконієвої руди та поставках до Росії уранового та цирконієвого концентрату (в обсягах 30% та 100% потреби, відповідно).

Також до Росії на збереження та переробку вивозиться ВЯП(відпрацьоване ядерне паливо) ХАЕС, РАЕС, ЮУ АЕС. Ціни та обсяги постачань російського палива, які щорічно узгоджуються у відповідних додаткових угодах до контрактів, у відкритих джерелах офіційно не повідомляються. Однак, контракт від 1997р. передбачав, що Україна купуватиме паливо зі значними знижками. Протягом перших років знижки складали 20-25%, але надалі поступово зменшувалися, наближаючи ціну до “базової”, на яку сторони мали вийти до завершення дії контракту. За експертними даними, ціни на російське паливо та послуги зі збереження та переробки ВЯП зростали фактично щороку і протягом останніх 10 років зросли майже вдвічі.

Водночас, нещодавно один з керівників концерну В.Рождєственский визнав, що у сфері постачання ядерного палива відносини з Україною будувалися “в ексклюзивному порядку, й ціна на паливо формувалася суб’єктивними факторами”

30 березня 2008р., на виконання рішення РНБО та відповідного Указу Президента України, підписаний контракт між НАЕК “Енергоатом” та компанією Westinghouse

Electric Sweden про постачання протягом 2011-2015рр. ядерного палива для забезпечення щорічного планового перевантаження трьох енергоблоків ВВЕР-1000 АЕС України. Контракт передбачає поставку протягом п’яти років орієнтовно 630 ТВЗ. Підписання контракту викликало досить нервову реакцію з боку компанії ТВЭЛта українських лобістів її інтересів і супроводжувалось інформаційною війною не лише проти компанії Westinghouse, але й проти Уряду України та керівників НАЕК “Енергоатом”

Добудова ХАЕС і РАЕС, будівництво заводів ЯП

Питання контракту на будівництва заводу та енергоблоків NoNo3 і 4 ХАЕС обговорювалися 29 квітня 2009р. під час візиту Прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко до Москви в рамках засідання українсько-російської Комісії економічного співробітництва. На підсумковій прес-конференції Прем’єр-міністр РФ В.Путін заявив, що РФ готова надати кредит у $4 млрд. для будівництва згаданих енергоблоків за умови, що він буде використаний для виробництва обладнання на російських заводах. Ішлося також про те, що контракти на постачання ядерного палива для українських АЕС планується укласти до 2020р. Однак, жодних документів підписано не було. Про розвиток домовленостей на цей час офіційно не повідомлялося. З іншого боку, російська сторона вдається до певного тиску на Україну, активізуючи переговори зі Словаччиною про будівництво на її території заводу з фабрикації ядерного палива – що поставить під сумнів доцільність будівництва такого заводу в Україні за участю чи без участі РФ.

Пропозиції Westinghouse.

Компанія зацікавлена як у постачанні ядерного палива на українські АЕС, так і в участі в будівництві заводу з його фабрикації. Зокрема, зацікавленість в участі в будівництві заводу підтвердив у лютому 2009р. Посол США в Україні В.Тейлор. На його думку, налагодження в Україні власного виробництва елементів ТВЗ зменшить вартість СЯП для українських АЕС.

Крім того, за умовами проекту кваліфікації ядерного палива, в разі успішного його завершення Westinghouse має передати українській стороні технології: проектування ядерного палива та активних зон; ліцензування ядерного палива; виконання аналізу безпеки ядерних установок з його використанням. А за інформацією представників Pacific Northwest National Laboratory, в рамках наступного етапу проекту кваліфікації ядерного палива розглядаються можливості виробництва деяких елементів палива на заводі відокремленого підрозділу НАЕК “Енергоатом” Атоменергопрому.

Таким чином, боротьба між ТВЭЛ і Westinghouse поширилася не лише на ринок СЯП для українських АЕС, але й на право участі в будівництві заводу з фабрикації ядерного палива. Вибір партнера має для майбутнього ядерної енергетики стратегічний характер. Оскільки, якщо в майбутньому будуть будуватися нові енергоблоки лише російського дизайну, то це має економічний сенс, однак водночас – поставить Україну в залежність від одного постачальника реакторних технологій, оскільки, як зазначалося вище, власники реакторних технологій одночасно виробляють ядерне паливо для своїх реакторів. З іншого боку, якщо завод буде будуватися спільно з російськими кампаніями, а Westinghouse залишиться постачати паливо лише на три українських енергоблоки, то вона може вийти з українського ринку, оскільки такий обсяг постачань є для неї економічно не вигідним. Водночас, існує загроза, що після виходу Westinghouse з українського ринку, російська сторона може припинити співробітництво з будівництва заводу з фабрикації, оскільки ТВЭЛ бажає зберігати монополію на паливо для своїх реакторів і виробляти його на власній території. В цьому випадку Україна залишиться у 100% монопольній залежності від ТВЭЛ.

У 2009р.Україна заявляла про плани в 2015 році ввести в експлуатацію завод з фабрикації ядерного палива для АЕС. Для цього НАЕК "Енергоатом" веде паралельні переговори з американським Westinghouse і російським "ТВЕЛ" про можливість спільного будівництва такого заводу. Конкурс з відбору постачальника технології будівництва заводу з фабрикації ядерного палива планується провести до 1 квітня 2010 року.