- •Чинники, що визначають зовнішню політику України.
- •Вплив геополітичного розташування України на зовнішню її політику.
- •Постанова вр про основні напрямки зовнішньої політики України 1993 р.: принципи, напрямки зовнішньої політики України. (витяг з документу)
- •Закон про основи національної безпеки 2003 р. Про національні інтереси України в зовнішньополітичній площині та щодо напрямків зовнішньої політики.
- •Укази Президента України про стратегію національної безпеки від 2007 р. Та 2012 р. Про пріоритети зовнішньої політики України.
- •4.2. Основні завдання політики національної безпеки у зовнішньополітичній сфері.
- •6. Закон України про засади внутрішньої та зовнішньої політики України від 2010 р. (із змінами 2014р.)
- •4.7. Особливе партнерство з нато
- •Стратегія національної безпеки 2015 р. Про зовнішньополітичні пріоритети.
- •4.6. Інтеграція в Європейський Союз
- •4.8. Забезпечення національної безпеки у зовнішньополітичній сфері
- •Концепція стратегічного партнерства в зп України.
- •Концепція багатовекторності.
- •Концепція нейтралітету та позаблоковості.
- •Концепція рівнонаближеності.
- •Концепція рівновіддленності.
- •Концепція «Великої Європи».
- •Концепція європейської інтеграції.
- •Концепція євроатлантичної інтеграції.
- •Концепція євразійської інтеграції.
- •Механізм формування й реалізації зп України.
- •IV. Механізм здійснення зовнішньої політики (Закон вр “Основні напрями зовнішньої політики України”)
- •Повноваження Президента України в зп сфері.
- •19. Повноваження вр України в зп сфері.
- •20. Повноваження км України в зп сфері.
- •21. Механізм прийняття зп рішення в Україні.
- •22. Проблеми зп діяльності України.
- •Загальні характеристики економічної взаємодії Росії та України.
- •Торговельний режим у торгівлі між Україною та Росією.
- •Проблематика зони вільної торгівлі у відносинах України та Росії.
- •Комплексні програми економічного співробітництва Росії та України: напрямки та проблеми реалізації.
- •Торговельні обмеження та антидемпінгові процеси у торгівлі України та Росії.
- •36.Політика Росії щодо рублеїзації розрахунків та девальвації гривні.
- •37. Відносини України та Росії щодо постачання газу на Україну та його транзиту до Європи:
- •Закріпили монополію Росії («Газпрому») на постачання природного газу в Україну.
- •Харківські угоди 2010 р.
- •38. Проблематика постачання ядерного палива в Україну:
- •39. Співробітництво Росії та України в транспортній сфері.
- •Діяльність міждержавних інституційних органів.
- •2. Двостороннє співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями України та суб’єктами рф.
- •3. Транскордонна співпраця у форматі „єврорегіонів”.
- •4. Заходи міжнародного характеру (форуми, зустрічі, консультації).
- •40. Прикордонна взаємодія, російсько-українські єврорегіони.
- •Діяльність міждержавних інституційних органів.
- •2. Двостороннє співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями України та суб’єктами рф.
- •3. Транскордонна співпраця у форматі „єврорегіонів”.
- •4. Заходи міжнародного характеру (форуми, зустрічі, консультації).
- •41. Співробітництво України та Росії у впк.
- •42. Вплив українсько-російської війни на відносини між двома державами:
- •43. Інтереси України щодо пострадянського простору.
- •44. Позиція України щодо снд.
- •45. Позиція України щодо ЄврАзЕс та Євразійського економічного союзу.
- •46. Позиція України щодо єеп.
- •48. Позиція України щодо гу(у)ам, одер-гуам.
- •49. Позиція України щодо одкб.
- •50. Відносини України на Білорусії:
- •51. Відносини України та Молдови:
- •52. Відносини України із Грузією, Азербайджаном, Казахстаном тощо
- •53. Позиції країн пострадянського простору щодо анексії Криму та подій в Східній Україні.
- •54. Угода про партнерство і співробітництво України та єс (підписання, вступ в дію, основні положення).
- •55. План дій Україна - єс 2005 р.
- •56. Порядок денний асоціації України та єс.
- •57. Україна в Європейській політиці сусідства. 3 2004
- •58. Україна в програмі єс Східне партнерство.
- •59. Вільнюський та Ризький саміти Східного партнерства.
- •60. Стратегія єс щодо України 1999 р. Та Стратегія єс щодо України 2007-2013 рр.
- •61. Угода про асоціацію України та єс 2015 р. Основні положення.
- •62. Положення щодо зони вільної торгівлі України та єс: цілі, проблеми формування.
- •63. Позиція рф щодо угоди про зону вільної торгівлі Україна – єс.
52. Відносини України із Грузією, Азербайджаном, Казахстаном тощо
Все страны региона в 43 вопросе!
53. Позиції країн пострадянського простору щодо анексії Криму та подій в Східній Україні.
Грузія
Підтримує Україну.
Позиція Білорусі та Вірменії, які не захотіли засудити анексію Криму Росією в декларації саміту Східного партнерства.
Боснія і Герцеговина
Боснія і Герцеговина відмовилася приєднуватися до спільної заяви країн-учасниць Євросоюзу щодо політики РФ на території України.
Як сказав член Президії Боснії і Герцеговини Небойша Радманович на зустрічі з послом РФ Олександром Боцан-Харченко, боснійське керівництво вирішило утриматися від приєднання до заяви, так як в Президії є різні думки стосовно політики російської влади щодо України і консенсус ще не вироблений.
Зауважимо, на початку березня Президія ухвалила заяву, в якій закликала до врегулювання напруженості в Україні мирним шляхом.
Вірменія
Президент Вірменії Серж Сарґсян під час розмови з президентом РФ Володимиром Путіним підтримав анексії АР Крим Росією.
Під час розмови сторони обговорили становище, що склалося після референдуму у Криму, і обидва "констатували, що це черговий зразок реалізації права народів на самовизначення шляхом вільного волевиявлення".
В Азербайджані натомість заявили, що підтримують територіальну цілісність і суверенітет усіх держав, зокрема, й України.
Балтія
Першими від московської ідеологічної опіки дистанціювалися країни Балтії – в Литві, Латвії та Естонії давно відмовилися від символів Російської імперії та радянського комунізму, будь-які прояви якого там перебувають поза рамками закону, так само як і символіка націонал-соціалізму. За використання забороненої радянської символіки тут загрожує кримінальна відповідальність. За «георгіївські стрічки» тут не карають, але й не вітають їх, побоюючись проявів сепаратизму серед російськомовних жителів.
День перемоги в Литві, Латвії та Естонії відзначають разом з усією Європою 8 травня.
Білорусь
Не виправдав надій Кремля і найближчий союзник Росії – Олександр Лукашенко. З ініціативи його ідеологів Білорусь отримала свій атрибут Перемоги – яблуневий цвіт на червоно-зеленому банті. Виступаючи з посланням до Національнимх зборів, Лукашенко пояснив, що насправді «георгіївська стрічка» в Білорусі не забороняється, а новий символ повинен надати святу «національної своєрідності».
Російські блогери відразу заволали, що в такому випадку білорусам за основу потрібно було б взяти колір картоплі. На що білоруси на форумах відповіли, що побоюються атаки «колорадських паразитів», безпосередньо натякаючи на схожість забарвлення «георгіївської стрічки» і колорадського жука.
Зараз «георгіївська стрічка», які б історичні корені вона не мала, стала символом війни і насильства, і в цьому випадку ставлення до неї однозначно негативне
Молдова
Радикально борються з російською ідеологічної експансією в Молдові: депутати парламенту від Ліберальної партії ініціювали законопроект про накладення штрафу за носіння і використання «георгіївської стрічки». Для фізичних осіб – в еквіваленті до 120 доларів, для осіб на державній посаді – до 200 доларів, для юридичних осіб – до 250 доларів. Ініціатори закону констатують, що «георгіївська стрічка» стала символом сепаратизму, беззаконня, хаосу і сотень жертв. Справедливості заради треба сказати, такого свята, як День перемоги, в цій країні теж немає – є День пам'яті героїв, що полягли за незалежність Батьківщини. Таким чином влада примирили всіх, хто воював з різних сторін.
Україна
Наприкінці квітня 2015 року повністю відмовилася від радянської ідеологічної спадщини Україна.
Скасували термін «Велика вітчизняна війна», а злочини більшовизму і фашизму оголосили по суті рівними. По-друге, ухвалили рішення зробити символом пам'яті жертв Другої світової війни квітку червоного маку.
Зображення маку зі слоганом «1939-1945. Николи знову» нагадує мішень, від якої розходяться сліди крові.
Центральна Азія
Казахстан – незмінний учасник більшості пострадянських інтеграційних об'єднань – з цього року вводить в обіг блакитні стрічки в колір державного прапора, на яких нанесено золотий національний орнамент, а також зображення сонця і орла.
Подібним шляхом пішли і в Киргизії: спеціальна комісія постановила прикрашати міста країни в червоно-жовті тони, в яких витриманий офіційний прапор. Концепція пояснює, що червоний уособлює доблесть, сміливість і перемогу, жовтий – мир і спокій.
В Узбекистані на державному рівні жодні стрічки не використовуються, але на вінках в День перемоги замість червоних стрічок будуть пов’язуватися зелені – це один з домінуючих кольорів узбецького прапора.
У Таджикистані через соціальні мережі започаткували ініціативу, щоб заборонити «георгіївські стрічки». Проти експансії виступає насамперед молодь та інтелігенція. Але фактичної заборони на російський символ немає.
Туркменистан давно дистанціювався від колишнього союзного центру: відгородившись від зовнішнього світу візовим режимом й інформаційною блокадою, там вихваляють подвиги Туркменбаші і його наступника Бердимухамедова.
Кавказ
У країнах Кавказу до чорно-помаранчевих стрічок ставляться частково байдуже. У Грузії та Азербайджані вони не мали поширення і донині, а влада Вірменії до 100-річчя геноциду вірмен універсальним символом пам'яті всіх жертв оголосили квітку незабудки. У всіх цих державах нагадування про радянські часи мінімізовані, пам'ятники революційним і комуністичним діячам зазнали знесення, вулиці перейменовані на честь національних героїв.
