13.4 Резерви зниження собівартості продукції підприємства

Вирішальною умовою зниження собівартості є безперервний технічний прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів, удосконалення технології, впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції.

Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації та кооперації. На спеціалізованих підприємствах з масово-потоковим виробництвом собівартість продукції значно нижча, ніж на підприємствах, що виробляють цю саму продукцію в невеликій кількості. Розвиток спеціалізації вимагає встановлення найбільш раціональних кооперованих зв’язків між підприємствами.

Зниження собівартості продукції забезпечується перш за все за рахунок підвищення продуктивності праці. Із зростанням продуктивності праці скорочуються витрати праці з розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості.

Успіх боротьби за зниження собівартості вирішує насамперед зростання продуктивності праці робітників, що забезпечує в певних умовах економію на заробітній платі. Збільшення обсягу виробництва продукції на одного робітника може бути досягнуто за рахунок здійснення організаційно-технічних заходів, завдяки чому змінюються, як правило, норми виробництва і відповідно з ними розцінки за виконувані роботи.

Із зростанням продуктивності праці збільшується обсяг виробництва, що приводить до економії за іншими статтями витрат, зокрема скорочуються витрати з обслуговування виробництва та управління. Відбувається це тому, що в цехових витратах значна частка витрат (а в загальнозаводських майже повністю) – умовно-постійні витрати (амортизація устаткування, зміст будівель, зміст цехового та загальнозаводського апарату, інші витрати), які не залежать від ступеня виконання плану виробництва. Це означає, що їх загальна сума не змінюється або майже не змінюється залежно від виконання плану виробництва. Звідси витікає, що чим більший випуск продукції, тим менша частка цехових і загальнозаводських витрат у її собівартості.

Найважливіше значення в боротьбі за зниження собівартості продукції має дотримання суворої економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється перш за все в зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат з обслуговування виробництва й управління, у ліквідації втрат від браку та інших непродуктивних витрат.

Підприємство має можливість впливати на величину витрат матеріальних ресурсів починаючи з їх заготівлі. Сировина і матеріали входять у собівартість за ціною їх придбання з урахуванням витрат на перевезення, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Важливо забезпечити надходження матеріалів від таких постачальників, які перебувають на невеликій відстані від підприємства, а також перевозити вантажі найбільш дешевим видом транспорту. При укладанні договорів на постачання матеріальних ресурсів необхідно замовляти такі матеріали, які за своїми розмірами та якістю точно відповідають плановій специфікації на матеріали, прагнути використовувати дешевші матеріали, не знижуючи при цьому якості продукції.

Основною умовою зниження витрат сировини та матеріалів на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкцій виробів і вдосконалення технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, впровадження технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних цінностей.

Резерви скорочення цехових і загальнозаводських витрат полягають насамперед у спрощенні та здешевленні апарату управління, в економії на управлінських витратах. До складу цехових і загальнозаводських витрат значною мірою включається також заробітна плата допоміжних і підсобних робітників. Проведення заходів з механізації допоміжних і підсобних робіт приводить до скорочення чисельності робітників, зайнятих на цих роботах, а отже, і до економії цехових і загальнозаводських витрат.

Найважливіше значення при цьому мають автоматизація та механізація виробничих процесів, скорочення питомої ваги витрат ручної праці у виробництві. Автоматизація і механізація виробничих процесів дають можливість скоротити чисельність допоміжних і підсобних робітників у промисловому виробництві.

Скорочення втрат від браку та інших непродуктивних витрат є значним резервом зниження собівартості. Вивчення причин браку та виявлення його винуватця дають можливість вжити заходів з ліквідації втрат від браку, скорочення та найбільш раціонального використання відходів виробництва.

Масштаби виявлення і використання резервів зниження собівартості продукції багато в чому залежать від того, як поставлена робота з вивчення та впровадження досвіду, що є на інших підприємствах.