Тема 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми

2.1 Правові основи функціонування підприємств.

2.2 Організаційно-правові форми підприємства.

2.3 Головні напрями діяльності підприємств.

2.1 Правові основи функціонування підприємств

Будь-яке підприємство повинне провадити свою діяльність у межах чинного законодавства. Серед великої кількості нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємства, основними є Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ІV, Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV та інші.

Законодавством України визначаються види та форми підприємств, правила їх організації та ліквідації, механізм ведення ними підприємницької діяльності.

Визначальним законодавчим актом є Господарський кодекс України, який окреслює основні засади господарювання в Україні. Господарським кодексом закріплено загальні принципи господарювання та регламентовано господарські відносини, що виникають у процесі організації та провадження господарської діяльності між суб’єктами господарювання.

Діяльність підприємства, окрім законодавчих актів, регулюється Статутом підприємства та колективним договором. Установчими документами при створенні підприємства є рішення про його утворення або засновницький договір, а також Статут.

Статут підприємства – головний установчий документ, а колективний договір регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.

Засновницький (установчий) договір – документ, у якому засновники зобов’язуються утворити підприємство, визначають порядок спільної діяльності, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб’єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності підприємства.

Статут – внутрішній документ нормативно-правового характеру, де визначаються та закріплюються правила, якими керується у своїй діяльності підприємство.

У статуті визначаються власник і найменування підприємства, його місцезнаходження, мета та предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, склад і компетенція органів управління підприємства, порядок прийняття ними рішень, умови реорганізації та ліквідації підприємства. Статут може містити й інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання.

Колективний договір – угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи вповноваженим ним органом), що укладається (уточнюється) щороку і не може суперечити чинному законодавству України.

На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту та порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори.

До колективного договору включають зобов’язання щодо поліпшення умов праці та стану довкілля, заходи з забезпечення зростання продуктивності праці та її оплати, професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, соціального захисту працівників підприємства. Колективний договір містить також окремий розділ, що визначає порядок участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо таке передбачене статутом.