Питання для закріплення матеріалу та самостійної роботи
Витрати підприємства: сутність і процеси формування.
Класифікація витрат за різними ознаками.
Структура сукупних витрат підприємства.
Методика складання кошторису витрат на виробництво продукції.
Розрахунки собівартості окремих видів продукції.
Система управління витратами.
Напрямки економії витрат підприємства.
Розподіл непрямих витрат при калькулюванні у багатопродуктовому виробництві.
Тема 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
14. 1 Загальна характеристика фінансової діяльності підприємства.
14.2 Результати фінансової діяльності підприємства.
14.3 Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
14.1 Загальна характеристика фінансової діяльності підприємства
Особливе значення в господарській діяльності підприємства мають фінансові відносини. У практичній діяльності підприємства фінансові відносини − це грошові відносини, які виникають:
між підприємством та іншими господарюючими суб’єктами. Вони пов’язані з оплатою поставок устаткування, матеріалів, сировини, палива, запасних частин, інструментів та реалізацією готової продукції;
між підприємством і фінансовими органами при внесенні до бюджету податків і платежів, а також під час отримання асигнувань з бюджету;
між підприємством і кредитними інститутами при отриманні та погашенні довгострокових і короткострокових позичок;
між підприємством і його структурними підрозділами при визначенні складових елементів накопичення, величини витрат та ін.;
між підприємством і структурними одиницями, що входять до нього, при видачі їм заробітної плати;
між підприємством і страховими організаціями, інвестиційними фондами.
Специфіка фінансів виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування та використання доходів і накопичень суб’єктів господарювання у сфері матеріального виробництва, держави та учасників невиробничої сфери.
Фінансові ресурси займають особливе місце серед інших видів ресурсів. Пояснюється це тим, що тільки вони можуть бути безпосередньо і з мінімальними втратами часу трансформовані в будь-який інший вид ресурсів.
Власне, під фінансовими ресурсами розуміють грошові кошти, що є у розпорядженні підприємства та призначені для здійснення поточних витрат і витрат з розширеного відтворення, для виконання фінансових зобов’язань і економічного стимулювання працівників.
У цілому вітчизняна наука виділяє як джерело фінансових ресурсів перш за все власні і позичкові кошти. До власних коштів належить статутний капітал, амортизаційні відрахування, валовий дохід і прибуток. До залучених – отримані кредити, пайові та інші внески, кошти, що мобілізуються на фінансовому ринку. Хоча можна також виділити окремо надходження коштів у порядку перерозподілу. До таких коштів відносять: бюджетні субсидії; страхове відшкодування; фінансові ресурси, які формуються на пайовій основі; дивіденди та відсотки від цінних паперів інших емітентів тощо. З урахуванням того, що первинне фінансування діяльності підприємства здійснюється під час його заснування за рахунок статутного капіталу, ми можемо сформувати остаточний перелік джерел ресурсів (рис. 14.1).
Рисунок 14.1 – Формування фінансових ресурсів підприємства
Використання фінансових ресурсів підприємства здійснюється за такими напрямами:
поточні витрати на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг);
інвестування коштів у капітальні вкладення, пов’язані з розширенням виробництва та його технічним оновленням, використанням нематеріальних активів;
інвестування фінансових ресурсів у цінні папери;
платежі фінансовій і банківській системам, внески до позабюджетних фондів;
утворення різних грошових фондів і резервів (на розвиток, а також заохочувального та соціального характеру);
добродійні цілі, спонсорство тощо.
Підприємство в процесі своєї активності здійснює матеріальні та грошові витрати на просте і розширене відтворення основних фондів і оборотних коштів, виробництво та реалізацію продукції, соціальний розвиток своїх колективів тощо.
За джерелами утворення витрати підприємств умовно можна розділити на:
витрати, що включаються в собівартість (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування до соціальних фондів, амортизація основних фондів, інші витрати);
“змішані” витрати, тобто витрати, тільки частина яких відповідно до встановлених норм для цілей оподаткування включається в собівартість, а понад норми покривається за рахунок чистого прибутку (відсотки за кредит, витрати на відрядження, представницькі витрати, витрати на підготовку кадрів). Для цілей загального обліку ці витрати повністю переносяться на собівартість;
витрати, що здійснюються з балансового прибутку (витрати на утримання законсервованих виробничих потужностей і об’єктів, судові та арбітражні витрати, деякі податки);
витрати, що здійснюються з чистого прибутку (сплата відсотків за простроченими позиками, матеріальна допомога, подарунки, додаткові відпустки, надбавки до пенсій, доходи за цінними паперами підприємства, окремі місцеві податки).
Будь-який економічний суб’єкт повинен знати, скільки коштує йому виробництво продукції (робіт, послуг), тобто рівень витрат. Цей чинник особливо важливий в умовах ринкової економіки, оскільки величина витрат на виробництво продукції впливає на її конкурентоспроможність і визначає результати діяльності підприємства.