«Спи, мой мальчик...»

сл. С. Лебедева-Кумача, муз. И. Дунаевского

Спи, мой мальчик,

Сладко, сладко.

Спи, мой птенчик,

Спи, малыш.

Спят игрушки,

Спят лошадки —

Только ты один не спишь.

Месяц уж не раз глядел в окошко,

Скоро ли заснешь, моя крошка?

Спи, мой мальчик,

Спи, мой зайчик,

Баб, баю, бай, бай.

Ведуча.

Хто вас, дітки, щиро любить,

І цілує, і голубить,

І вкладає ніжно спати?

Діти (разом)

Рідна мати!

Ведуча.

Хто вас береже від злого

Й заспокоїть ніжним словом?

Хто гаразд нам все віддати?

Діти (разом)

Рідна мати!

Ведуча.

Хто до школи в перший клас

Скоро поведе всіх вас,

Щоб вас розуму навчати?

Діти (разом)

Рідна мати!

Наперед вибігають лялечки, виконують танець.

«Танець лялечок»

М уз. І. Кишка

По закінченню танцю лялечки сідають на стільці. Наперед виходять тато та кухарчуки.

1-й кухарчук.

Ми малі кухарчуки —

Білосніжні ковпаки!

А наш тато — старший кухарі

Ми ж його помічники.

Ми на кухні головні

У дні святкові й вихідні!

Тато.

Готувати обід вже час.

Ідіть за мною всі!

Беріть з собою картоплю, фарш —

І кроком руш, малі!

Іра «Приготуй обід»

У грі беруть участь хлопчики та їхні тата. На два столики ставлять дві миски, дві каструльки, кладуть картоплини і картоплечистки. Тата за сигналом чистять картоплю картоплечисткою, а хлопчики складають її у каструльки. Перемагає родина, яка за певний час почистить найбільше картоплин.

6-та дитина.

Про татусів пісеньку

Дружно заспіваємо,

Ми їх дуже любимо,

Дуже поважаємо.

Діти виконують пісню-танець «Пісенька про тата» (муз. В. Шаїнського).

По закінченню пісні діти сідають на свої місця. Наперед виходять бабуся з онукою, виконують інсценування, вірша В. Н. Ткаченко «Мій тато».

Онука.

Бабуню, бабуню, я — татове сонечко,

Він так мене кличе, бо я його донечка.

Бабуся.

Твій тато Микола, мій рідний синочок,

А ще він є братом аж трьох моїх дочок.

Онука.

Бабуню, бабуню, ти постривай,

Про любого тата розповідай!

Бабуся.

Про тата я можу багато-багато

Тобі, моя люба, розповідати.

Він добрий, він сильний,

Він — наш захисник!

Коли був маленький,

Був мій помічник.

Про тата тобі розказати я встигла

Та на печі молоко ледь не збігло.

Онука.

Люба бабуню, тобі я вклоняюсь

І татом своїм завжди я пишаюсь.

Виходить 7-ма дитина, читає вірш В. Ткаченко «Моя бабуся».

7-ма дитина.

Про любу бабусю, друзі-малята,

Я можу багато розповідати:

Бабуся моя пече пиріжки,

І шиє, і в'яже, і знає казки,

І сльозинки мої витирає,

Ніякого горя з нею немає!

І, ніби веселка, вона усміхається,

Як сонечко тепле, до нас пригортається.

І весело з нею у нашій родині.

Бабуся потрібна кожній дитині!

Гра «Одягнись бабусею».

У грі беруть участь дві дитини. На відстані 5 м від лінії старту встановлюють два стільчики. На кожному стільчику лежить хусточка, фартушок та окуляри. За сигналом ведучої: «Один, два, три, початок гри!»,— діти біжать до стільців та надівають речі, складені на них. Гравець, який першим перевдягнеться бабусею,— переможець. Гру проводять 2—3 рази.

Наперед виходить 8-ма дитина-читець.

8-ма дитина.

Ми усі, щасливі діти,

Бабусю любу привітаємо,

Їй пісню лагідну заспіваємо!

Діти виконують пісню-хоровод.