«Наша бабуся»

сл. Л. Бугайцьової, муз. М. Катричка

Ось бабусі милі

Вже прийшли до нас.

М и їх привітаємо

В цей чудовий час.

А свою бабусю

Дуже я люблю.

Я їй подарую

Пісеньку свою.

Любії бабусі,

Вдячні вам за те,

Щ о у нас дитинство

Світле, золоте.

Після хороводу діти сідають на місця. Наперед виходить 9-та дитина-читець (хлопчик).

9-та дитина.

Є у мене дід хороший,

Я на нього дуже схожий.

Він про мене завжди дбає

І добру мене навчає.

У неділю з дідусем

Ми до стадіону йдем.

Буду бігати, стрибати,

Щоб, як він, спортсменом стати.

Гра «Хто швидше пролізе крізь обруч»

У грі беруть участь діти та батьки. На підлогу кладуть 3—4 обручі. Навпроти них на відстані 10—15 кроків стоїть стільки ж гравців. За сигналом ведучої гравці біжать до обручів і швидко пролізають через них. Виграє гравець, який першим впорається із завданням. Гру проводять 3—4 рази.

По закінченню гри діти сідають на стільці.

Ведуча.

Шановні батьки!

Хочу вам запропонувати

У пізнавальні ігри пограти.

Конкурсна програма для батьків.

Конкурс мам: «Хто назве більше улюблених дитячих іграшок».

Конкурс тат: «Хто найкраще покаже пантомімою різні види спорту».

Конкурс бабусь: «Хто більше назве казок».

Конкурс дідусів: «Хто назве більше мультфільмів».

Ведуча дякує всім за участь у програмі і пропонує дітям подарувати своїм батькам малюнки.

Наперед виходить 10-та дитина-читець.

10-та дитина.

Ми малі, та всі ми друзі,

Ми — одна родина,

Нас з'єднала наша мати —

Рідна Україна!

Діти виконують пісню про Україну.

«Земле моя рідна»

с л. С. Шевченко, муз. Н. Шаповал

Земле моя рідна,

Люба Україна,

Ти для нас найкраща,

Ми — сім'я єдина.

Гей-гей-гей, гей-гей,

Гей-гей-гей, гей-гей,

Ти для нас найкраща,

Ми — сім'я єдина.

І любов і ласку

Ти усім даруєш,

Мудрими словами

Серце нам гартуєш.

Гей-гей-гей, гей-гей,

Гей-гей-гей, гей-гей,

Мудрими словами

Серце нам гартуєш.

Заняття закінчується.

Інтегроване заняття «Національні та державні символи України» національні та державні символи україни.

Мета: дати поняття про державні та національні символи; ознайомити з історією України. Розвивати патріотичні та естетичні почуття. Формувати бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї Батьківщини. Виховувати почуття любові і гордості за неї, бажання берегти народні звичаї, традиції. Продовжувати спрямовувати роботу на забезпечення завдань Базової програми «Я у Світі» за сферами життєдіяльності «Люди», «Культура», «Природа».

Попередня робота: бесіди з дітьми «Моя країна – Україна»; «Народні символи України». Розучування прислів’я та приказок про рідний край.

Історичне віконце: з історії прапора, гімну, тризуба. Читання віршів: Н.Поклад »Прапор»; Д. Павличко «Наш прапор»; Н.Поклад »Наш герб – тризуб».

Гра «Відгадай і назви символи». Гра «Думаємо про Батьківщину».

Матеріали: Дидактична гра « Державні символи України». Д/ посібник «Моя країна – Україна», «Народні символи України».

Мулепатат червоного, зеленого кольорів; підставки, серветки, олівці, фарби, пензлі.

Хід заняття

Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в цікаву і незвичайну мандрівку, в якій ми ознайомимося з народними і державними символами України та скарбами нашого народу. Але ці скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми з вами побачимо сьогодні їх. І в ході подорожі будемо збирати скарби, якими багата наша Україна.

П ерша зупинка, яку ми зробимо, буде називатися »Без верби й калини – нема України». Чому вона так називається, ви розумієте зараз. Про вербу, скромну нашу вербу написано в народі немало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай – висаджувати вербу на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, - жили й річки».

З верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом вербної неділі. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою – символом України

А зараз відгадайте загадку:

У віночку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. ( Калина.)

• Так, це калина. І друга наша зупинка називається «Не ламай калину».

Другою улюбленою рослиною українців є калина.

Що говорять у народі? ( Відповіді дітей.)

• Які рослини є символом України?

Здавна говорили: «Посади калину – будеш мати долю щасливу».

• Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, пломеніють, як жар. На що схожа? Розкажіть віршик про калину.

Д іти декламують вірші.

Ось калина над річкою

Віти стелить на воді,

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко одів?

Червонясте, променисте

Розцвітає, як вогні,

Калинонько, і мені!

• А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною? Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду , калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною.

Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв. А які ви знаєте прислів’я?

Діти називають прислів’я.

• Без верби і калини - нема України.

• Любиш Україну – посади калину.

• Дівчинка у вінку – мов калина у цвіту.

• У народі цінують калину за її цілющі властивості. З ягід варять кисіль, джем, варення. Тому й садили калину біля осель, а особливо біля криниць, щоб вода в криниці була прохолодною і смачною.

І снувало повір’я, що калину нівечить не можна, бо ганьба вкриє голову кривдника. Дітям, щоб не рвали цвіту калини, казали. «Не ламай калину, бо накличеш морози»!

Ось, діти, ми й ознайомилися з народними символами України – вербою і калиною, але подорож наша ще не закінчилась.

Наступна наша зупинка «І на тім рушникові».

• Багато символів має наша Україна: це й різноманітні вишиванки, й українські барвисті костюми, й вишиті сорочки, й українські віночки.

Важливе місце в житті українського народу займає рушник. Не було жодної хати без вишитого рушника. Ним прикрашали стіни, вкривали хліб, витирали руки. Хліб - сіль на вишиваному рушнику – ознака гостинності українського народу. Без рушника не святкували ні народження дитини, ні весілля. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. А дочок навчали вишивати рушники ще з малечку.

Рушник цінується в народі.

Із червоної нитки і білого льону,

Як до рідної пісні, усяк із нас звик.

В будень день і у свято,

В Карпатах, за Доном,

Наш народ давно

Вигадав диво – рушник.

• Н аступна наша зупинка буде народна гра «Чий віночок найкращий».

Візьмемо за руки,

Підемо на луки.

Там сплетем віночок .

Підем у таночок.

В кого кращий віночок.

Той і піде у таночок.

Діти, ми наблизились до передостанньої зупинки – національних символів України. Тут ми дізнаємося про три основні національні символи України. Послухаємо легенду.

Вихователь розповідає легенду.

Колись давно жила жінка. І було у неї три сина. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб.

Із історії тризуба:у побуті українців найбільш уживаним було зображення тризуба. Важко визначити точно, коли він з’явився на наших землях. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклад, знаряддя праці, якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом нагадували тризуб.

У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Виконані у бронзі чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і знамена.

Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’я Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів ім’я Гімн. І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. Хто знає, що означає синій колір?

Це колір - неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя.

Національний гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Коли грає Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи. Ось ми і вивчили державні символи України.

Саме цим ми і закінчуємо свою подорож. А як відомо, з подорожі ми щось привозимо додому. Тож слід повернутися не з порожніми руками. На останній зупинці нас чекає чарівна торба, яка перевіряє, чи запам’ятали ви щось для себе?

Запитання до бесіди:

• Які ви знаєте улюблені рослини українців?

• Які ви знаєте скарби нашого народу?

• Назвіть національні та державні символи України?

Ось і закінчилась наша подорож. Чи сподобалася вам подорожувати?

• А тепер свої враження давайте відобразимо в художньо – творчій діяльності.( самостійно – художня діяльність:

- Розфарбовування державних символів України;

- Ліплення мулепатат кетягів калини.

- Читання твору В.О. Сухомлинського «Дідова колиска» та бесіда за її змістом.

Діти разом з вихователем розглядають свої роботи та милуються ними.

Підсумок: - Ми повинні знати минуле нашої Батьківщини. Наша колиска – це наше рідне місто Сміла, будинок, в якому ви живете, мати й батько. Справжній патріот повинен пам’ятати державні та національні символи своєї країни.