- •В.О.Ромоданова
- •1. Якість харчових продуктів, основні поняття та терміни
- •2. Види проб. Правила відбору проб.
- •3. Класифікація методів досліджень
- •4. Методи визначення масової частки вологи та сухих речовин
- •5. Методи визначення білків в харчових продуктах
- •5.5. Іонометричний експрес-метод визначення нітратного азоту
- •5.2. Визначення білка з біуретовим реактивом
- •5.3. Визначення білау по адсорбції барвником
- •5.4. Визначення нітратного і нітритного азоту
- •5.6. Напівкількісний метод визначення нітратів з використанням дифеніламіну
- •6. Методи визначення цукрів
- •6.1. Поляриметричний метод визначення цукрів
- •6.2. Колориметричний метод визначення цукрів
- •6.3. Фериціанідний метод визначення редукуючих цукрів і цукрози в кондитерських виробах
- •6.4. Експрес-метод визначення граничного вмісту загального цукру в кондитерських виробах
- •7. Методи визначення жирів
- •8. Методи визначення мінеральних речовин
- •8.1. Визначення кальцію оксалатним методом
- •8.2. Визначення кальцію комплексонометричним (трилонометричним методом)
- •8.3. Визначення кухонної солі меркуриметричним методом
- •8.4. Визначення кухонної солі (NaCl) аргентометричним методом за Мором
- •9. Методи визначення фізико-хімічних показників
- •9.1 Методи визначення густини
- •9.1.2. Визначення густини соку пікнометричним методом
- •9.2. Визначення кислотності
- •9.2.1. Визначення титрованої кислотності
- •9.2.2. Визначення активної кислотності
- •9.3. Визначення в’язкості
- •9.3.1. Капілярні віскозиметри
- •9.3.2. Визначення в’язкості методом Оствальда в молоці
- •10. Методи визначення органолептичних показників
- •10.1. Умови проведення органолептичних випробувань
- •10.2. Методика перевірки на сенсорну чутливість
- •10.3. Проби для визначення смаку
- •10.4. Проби для визначення запахів
- •10.5. Особливості органолептичної оцінки продукції закладів ресторанного господарства
- •10.6. Загальні принципи бальної оцінки
- •11. Контроль якості окремих видів харчових продуктів за органолептичними і фізико-хімічними показниками з використанням експрес-методів
- •11.1. Контроль якості крупи
- •11.2. Контроль якості макаронних виробів
- •11.3. Контроль якості хліба і булочних виробів
- •11.4. Контроль якості цукру білого
- •11.5. Контроль якості плодоовочевих консервів
- •11.6. Контроль якості молока
- •11.6.1.Визначення масової частки білку з використанням рефрактометра
- •11.6.2 Розрахунковий метод визначення білка в молоці
- •11.6.3. Автоматичні методи визначення масової частки білка молоці.
- •11.6.4.Визначення лактози в молоці рефрактометричним методом
- •11.6.5.Визначення термостійкості молока за алкогольною пробою
- •11.7. Контроль якості вершкового масла
- •11.8. Контроль якості рослинних олій
- •11.9. Контроль якості м'яса
- •11.10. Контроль якості риби
- •11.11. Контроль якості яєць курячих харчових
- •12. Фальсифікація продуктів харчування
- •12.1. Види фальсифікації
- •12.2. Наслідки і заходи попередження фальсифікації
- •12.3 Методи виявлення фальсифікації в окремих групах харчових продуктах
- •12.3.1 Зерноборошняні продукти
- •12.3.2. Борошно та борошняні вироби
- •12.3.3. Кондитерські вироби
- •12.3.4. Молоко, молочні продукти
- •12.3.5. Вершкове масло
- •Список літератури
- •Додатки
- •Додаток 2
- •Додаток 3
- •Додаток 4
- •Додаток 5
- •Додаток 6
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
- •Додаток 10
- •Додаток 11
- •Додаток 12
- •Додаток 13
5.2. Визначення білка з біуретовим реактивом
Метод заснований на утворенні забарвленого в бузковий колір комплексу в наслідок взаємодії пептидних зв’язків білків з іонами двовалентної міді в лужному середовищі. За цим методом визначенню білків заважає присутність солей амонію. Цей метод частіше використовують як якісну реакцію на наявність білків у розчині.
5.3. Визначення білау по адсорбції барвником
Метод заснований на вимірюванні інтенсивності забарвлення розчину після адсорбції білками частини барвника та їх осадженні у присутності лимонної кислоти. В якості барвника використовують оранж-Ж і оранж-12 (в 100 см3 розчину барвника міститься 0,1 г оранжу Ж, 2,1 г лимонної кислоти і 0,25 см3 10%-вого спиртового розчину тимолу).
За допомогою даного методу швидко визначається вміст білка в розчині при достатньому репродукуванні результатів і високим коефіцієнтом кореляції з методом К’єльдаля.
5.4. Визначення нітратного і нітритного азоту
Вміст нітратного і нітритного азоту в продуктах харчування повинен строго контролюватися, оскільки збільшення його вмісту вище встановленої норми може привести до отруєння людини.
Для визначення вмісту нітратів і нітритів існують арбітражні методи, методи поточних досліджень.
Арбітражні методи передбачають відновлення нітратів до нітриту на колонці з кадмієм з подальшим фотометричним вимірюванням інтенсивності забарвлення, що утворюється при взаємодії нітриту з сульфаніламідом і N-(1-нафтил)-этилендіамін-дегідрохлоридом. При необхідності визначення тільки нітратів нітрити видаляють кип'ятінням з еталоном в кислому середовищі і подальшим відновленням нітратів на кадмієвій колонці з колориметруванням отриманих нітратів.
5.5. Іонометричний експрес-метод визначення нітратного азоту
Метод заснований на вимірюванні концентрації нітрат-іона іоноселективним електродом в сольовій суспензії 1%-го розчину алюмокалієвого галуну при співвідношенні 1:4 для сирого рослинного матеріалу.
Прилади, які використовуються - іономір „И-120” або „И-115м”; іоноселективний нітратний електрод „ЕМ- NO3-01”; електрод порівняння - хлорсрібляний насичений електрод типу „ЭВЛ-1МЗ”. Проводиться спеціальна підготовка електродів до аналізу – вимірювання концентрації іонів нітрату за відповідним методиками, а також підготовка проб для аналізу. Хлорсрібний електрод порівняння зберігають в розчині 10-1М КNO3. Перш ніж приступити до вимірювання, електрод поміщають на 10 хв. у дистильовану воду, потім обсушують його фільтрувальним папером і вимірюють потенціал в трьох розчинах порівняння КNO3 (10-4М, 10-3М і 10-2 М). Якщо характеристика електроду відрізняється від заданої, то електрод знаходиться в неробочому стані.
У проміжках між роботою нітратний мембранний електрод „ЭМ- NO3-01” зберігають в розчині концентрацією 10-1М КNO3. При тривалій перерві в роботі (більше двох днів) електрод зберігають на повітрі.
Підготовка проб для аналізу. Сирий рослинний матеріал подрібнюють і після відбору середньої проби беруть наважку масою 12,5 г, поміщають в стакан гомогенізатора, підливають 50 см3 1%-го розчину алюмокалієвого галуну і гомогенізують 1 хв. при 6000 об/хв. За відсутності гомогенізатора наважку розтирають в ступці до однорідної маси.
Проведення аналізу і виконання вимірювань. Градуювання іонометра вказане в інструкції до приладу. Закінчивши градуювання приладу в розчинах порівняння, електроди занурюють у випробовуваний розчин і знімають показання. Протягом робочого дня градуювання приладу періодично повторюють по розчинах порівняння.
Набуті значення С NO3, переводять в мг/кг N-NО3.
По величині рСNO3 в досліджуваних об'єктах знаходять вміст нітратного азоту (мг/кг або мг/л) за формулою
(1)
де X - вміст N-NO3 в аналізованому матеріалі, мг/кг;
14 - атомна маса азоту, г;
B - об'єм розчину, який екстрагують, см3;
Н - наважка аналізованої речовини, г;
103 - коефіцієнт перекладу, мг;
-pNO3- від’ємний логарифм концентрації іона нітрату –
–(–log CN–NO3), тобто CN–NO3=10-pNO3.
При необхідності перерахунку результатів на абсолютно суху речовину використовують формулу
(2)
де X1 - вміст N-NO3, мг/кг сухої речовини;
X - вміст N-NO3 в аналізованому матеріалі, мг/кг;
W - вологість матеріалу, %;
100 - коефіцієнт перерахунку, %.
Допустима точність вимірювання нітратним іоноселективним електродом складає 0,5 pN03.
