Функції процесу навчання, їх взаємозв`язок
Процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.
Усі функції навчання перебувають у складних взаємозв'язках: одна передує іншу, є її причиною, друга є її наслідком, але одночасно й умовою активізації першопричини.Основні функції реалізуються на практиці, по-перше, системою уроків, які передбачають завдання освіти, виховання і розвитку учнів; по-друге, змістом діяльності учителя і учнів, який забезпечував би реалізацію всіх трьох видів завдань; по-третє, різноманітністю методів, форм і засобів навчання; по-четверте, в процесі контролю і самоконтролю навчання і при аналізі його результатів, причому одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не однієї з них. Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед школою.
15. Рушійні сили та закономірності процесу навчання. Мотивація навчальної діяльності студентів.
Мета навчання, спрямована на досягнення моделі фахівця, визначає завдання навчального процесу і процесу учіння кожного студента, які по суті є конкретизацією мети в процесі поступу до її досягнення.
Діалектичні суперечності у внутрішній структурі відіграють роль рушійних сил навчального процесу. У навчальному процесі вищої школи діє велика кількість таких різноманітних за характером і сферою дії суперечностей: суперечності об'єктивні і суб'єктивні, зовнішні і внутрішні, істотні та неістотні. Об'єктивний характер мають ті суперечності, які наявні у самому предметі, фактах і явищах пізнання. До суб’єктивних належать суперечності між науковим знанням і життєвим уявленням; між наявним рівнем знань і вимогами вищого рівня; між наявними знаннями і здатністю застосовувати їх на практиці або за нових умов.
Внутрішні суперечності, існують між спонукальними причинами мети діяльності студентів і невідповідними їм реальними цілями навчання; у системі операціонального блоку навчально-пізнавальної діяльності (умінь і навичок) студентів — між складним навчальним завданням і наявним запасом способів їх вирішення.
Зовнішні суперечності існують між викладанням і учінням, тобто між діями викладача (постановка навчальних та практичних завдань, в тому числі висунення проблемних питань, вимога самостійного виконання їх, контроль навчальної діяльності тощо) і можливостями студента (недостатня сформованість способів і прийомів навчальної діяльності, умінь і навичок тощо); між вимогами майбутньої практичної діяльності фахівця і ступенем її моделювання на заняттях у вищому навчальному закладі і т.д.
Традиційно якість успішності в навчальній діяльності пов'язується перш за все з рівнем інтелектуального розвитку особистості. Саме такий підхід покладений і в основу конкурсного відбору абітурієнтів.
Серед мотивів навчальної діяльності студентів визначають такі:
Мотиваційне поле навчальної діяльності студентів створює інтеграція обох груп мотивів, однак дослідження доводять, що по-справжньому позитивно впливають на процес учіння студентів внутрішні мотиви.
За ступенем впливу різних внутрішніх і зовнішніх мотивів психологи виокремлюють чотири групи студентів:
- студенти з вираженою професійною і предметною мотивацією;
- з вираженою професійною, але слабкою предметною мотивацією;
- тільки з предметною мотивацією;
- з відсутністю і предметної, і професійної мотивації.
Фахівці виокремлюють три види спрямованості навчальної діяльності студентів:
- вузькоспрямовану, що характеризується недостатньою спрямованістю мотивації навчання, прагненням отримати позитивну оцінку, вивчивши основну літературу, маючи хороші конспекти тощо;
- навчально-професійну спрямованість, якій притаманне розуміння значущості навчання для розв'язання завдань професійної підготовки;
- професійно-творчу спрямованість, якій характерні глибоке розуміння студентами цілей навчання у вищому навчальному закладі; висока самостійність у пошуку й засвоєнні навчального матеріалу, посилення ролі професійних мотивів самоосвіти й самовиховання, активна участь у науково-пошуковій роботі тощо.
Усвідомлення визначальної ролі мотивації для навчальної діяльності призвело до формування принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу. Багато спеціалістів висловлюють думку про необхідність цілеспрямованого формування у студентів мотивації навчально-професійної діяльності, що має професійно-творчу спрямованість. Разом з тим підкреслюється, що управління процесом розвитку мотивів навчання тісно пов'язане з формуванням навчальних дій та операцій.