16. Принципи навчання у вищій школі.

Принципи навчання – сис-ма вихідних, осн. ви­мог до навчання, виконання яких забезп. ефект. вирішення завдань навчання і розвитку осо­бис­тос­ті. Заг. к-ть принципів в дидактичній теорії чітко не визначена, але основні в багатих книгах є такі.

Принцип науковості вимагає, щоб зміст освіти вищої школи відповідав досягненням науки у відповідній галузі знань. Студен­ти мають засвоювати достовірні, науково обґрунтовані факти, яви­ща, процеси, розуміти сутність науково обґрунтованих законів, особливості розвитку наукових відкриттів, володі­ти методами наукових досліджень.

Принцип наочності, у процесі пізнання людина використовує першу сигнальну систему, зокре­ма, зорову пам´ять. "Краще один раз поба­чити, аніж сто разів почути".

Принцип свідомості. знання стають надбанням людини лише в результаті самостійної свідомої діяльності. Свідоме учіння зумов­люється передусім рівнем сформованості мотивів навчання, розу­мінням практичної цінності й потреби в знаннях для обраної про­фесійної діяльності.

Принцип грунтовності: точність, доказовість і повнота знань. Вимоги:

– послідовно застос. всю сис-му дидактичних принципів, законів і закономірностей;

– виконувати оптим. к-ть навчальних вправ;

– систематично і правильно буд. повторення;

– домагатися осмисленого засвоєння знань, використання їх на практиці;

Принцип індивідуального підходу вимагає:

– враховувати рівень розумового розвитку учня;

– здійснювати аналіз досвіду учнів;

– надавати індивід. допомогу учням у навчанні;

– об’єднувати в диференційовані підгрупи учнів, які мають однакові навчальні можливості.

Принцип цілеспрямованості. Вимагає від учителя знання осн. мети освіти, завдань нав­чан­ня в сучасній школі.

Принцип систематичності: дотримання лог. зв’язків навч. матеріалу, тоді він засвоюється в більшому об’ємі і забезпечує економію часу.

Принцип послідовності: безперерв. перехід від ниж­чого до вищого ступеня викладання.

Принцип емоційності. Передбачає формування в учнів інтересу до знань.

Принцип міцності. Вимагає запам’ятовувати навч. матеріал у поєднанні з вивченим раніше.

17. Поняття змісту вищої освіти. Стандарти вищої освіти, характеристика їх структурних компонентів.

Зміст вищої освіти — обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва"

Під стандартом освіти розуміють систему основних параметрів, що приймаються в якості державної норми освіченості, яка в свою чергу відбиває суспільний ідеал і враховує можливості реальної особистості і системи освіти щодо досягнення цього ідеалу

Зовнішню структуру стандартів вищої освіти становлять державний компонент, галузевий та компонент, що визначається вищим навчальним закладом самостійно.

Стандарти вищої освіти
Державний стандарт	Галузеві стандарти	Стандарти вищоїосвіти вищих
Вищої освіти	вищоїосвіти	навчальних закладів
■ перелік кваліфікацій за відпо-	■ ОКХвипускників ВНЗ;	■ перелік спеціалізацій за спеці-
відними ОКР;	■ ОПП підготовки;	альностями;
■ перелік напрямів та спеці-	■ засоби діагностики якості	■ варіативні частини ОКХ випуск-
альностей, за якими здійс-	вищоїосвіти;	ників ВНЗ;
нюється підготовка фахівців	■ навчальні плани (інваріантна	■ варіативні частини ОПП підго-
у ВНЗ за відповідними ОКР;	частина);	товки;
■ вимоги до освітніх рівнів	■ типові програми навчальних	■ варіативні частини засобів діа-
вищої освіти;	дисциплін.	гностики якості вищої освіти;
■ вимоги до ОКР вищої освіти.		■ навчальні плани (варіативна
		частина);
		■ програми навчальних дисциплін.

ОКР - освітньо-кваліфікаційний рівень;

ОКХ - освітньо-кваліфікаційна характеристика;

ОПП - освітньо-професійна програма.