30. Критерії оцінки знань студентів
Результати контролю навчально-педагогічної діяльності мають свій вияв в оцінці. Оцінка — спосіб і результат, що підтверджує відповідність і невідповідність знань, умінь, навичок студента цілям і завданням навчання.
Поняття "оцінка" вживається удвох значеннях: по-перше, це словесний вияв викладачем схвалення чи осуду, аналізу помилок у відповіді студента, порад, на що звернути увагу. По-друге, умовним виявом кількісної оцінки рівня знань, умінь, навичок студентів є бал. У вищій школі України прийнята його словесна форма:
"відмінно" — ставиться за повні та міцні знання матеріалу у заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою; за знання основної та додаткової рекомендованої літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань і умінь;
"добре" — ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань з дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення і оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки;
"задовільно" — ставиться за вияв знань основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх за допомогою викладача;
"незадовільно" — виставляється студентові, відповідь якого при відтворенні основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка "незадовільно" ставиться студентові, який не спроможний продовжувати навчання чи виконувати фахову діяльність після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.
Чинна в сучасній вітчизняній вищій школі чотирибальна система оцінки знань студента перестала задовольняти і суспільство, і суб'єктів навчальної діяльності — викладачів і студентів. Основні причини цього названі В.М.Вакуленко:
1) "недостатня мотивація до наполегливого навчання;
2) репродукція пам'яті і мислення в екстремальних сесійних умовах: швидко накопичена інформація — швидке вивітрювання знань;
3) суб'єктивізм в оцінці знань студента, який дуже часто стає для викладача самооцінкою своєї власної діяльності;
4) відсутність можливостей точного порівняння навчальних успіхів студентів з причин недостатньої гнучкості та диференційованості чотирибальної оцінки знань.
У ВНЗ України набутий значний досвід модульно-рейтингової системи оцінки результатів навчання студентів, що відповідає кредитно-модульній системі організації навчальної діяльності. За базовий елемент для розрахунку поточного семестрового рейтингу, наприклад, беруться до уваги: відповіді на семінарському (практичному) занятті з основних питань; активна участь у семінарському (практичному) занятті (доповнення до відповідей); виконання завдань з позааудиторної самостійної роботи; результати модульних контрольних робіт.
Отримана в балах підсумкова" оцінка результатів навчальної діяльності студента має переводитися в загальноєвропейську шкалу оцінок ECTS:
