- •Предмет і завдання педагогіки вищої школи як галузі педагогічної науки, її основні категорії.
- •Методи наукових досліджень у педагогіці вищої школи. Наведіть варіанти їх застосування у практиці.
- •Закономірності й принципи вищої освіти.
- •Пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку освіти в Україні. Принципи державної політики в галузі вищої освіти.
- •Закон України “Про вищу освіту” про структуру вищої освіти в Україні.
- •Сутність ступеневої освіти в Україні. Рівні вищої освіти, їх характеристика.
- •Типи вищих навчальних закладів, мета і головні завдання їх діяльності.
- •Шляхи реформування вищої освіти в Україні, вдосконалення навчального і виховного процесів у вищих закладах освіти.
- •Модернізація вищої освіти в Україні в рамках входження в Болонський процес
- •Структурні та змістові особливості організації вищої освіти в різних країнах світу
- •Дидактива вищої школи, її основні категорії (курсивом виділено інформація для загального розгляду, як доповнення до основних термінів)
- •Поняння про процес навчання. Типи навчального процесу у школі
- •Структурні компоненти навчального процесу
- •Функції процесу навчання, їх взаємозв`язок
- •15. Рушійні сили та закономірності процесу навчання. Мотивація навчальної діяльності студентів.
- •16. Принципи навчання у вищій школі.
- •17. Поняття змісту вищої освіти. Стандарти вищої освіти, характеристика їх структурних компонентів.
- •18. Нормативні документи, які забезпечують організацію навчального процесу у вищій школі. Навчальний план, навчальна програма дисципліни, робоча навчальна програма дисципліни.
- •19. Форми навчання у вищих навчальних закладах та їх особливості.
- •20. Методи навчання, їх класифікація. Прийоми навчання.
- •21. Засоби навчання. Традиційні засоби навчання. Місце і роль нових інформаційних технологій серед засобів навчання.
- •22. Форми оганізації навчання у вищій школі.
- •23. Лекція у вищій школі, вимоги до неї.
- •25. Дистанційна освіта як нова освітня технологія. Дистанційна освіта за кордоном та перспективи її розвитку в Україні.
- •Науково-дослідна робота студентів, її види та форми. Шляхи вдосконалення науково-дослідної роботи студентів у внз.
- •28.Загальні вимоги до підготовки курсових, дипломних, магістерських робіт.
- •29. Діагностика навчальних досягнень студентів. Сутність та функції контролю знань, умінь студентів. Педагогічні вимоги до контролю в процесі навчання.
- •30. Критерії оцінки знань студентів
- •Модульно-рейтингова система контролю успішності студентів, її переваги і недоліки
- •Психолого-педагогічні проблеми проведення заліків і екзаменів
- •Система виховної роботи у вищій школі. Психолого-педагогічні засади сучасної концепції виховання студентів.
- •Цілі, завдання, принципи виховання у вищій школі
- •Зміст виховання студентської молоді, характеристика основних напрямів.
- •36. Класифікація методів виховання у вищій школі.
- •37. Роль студентської академічної групи у вихованні студентів.
- •38. Основні напрями діяльності куратора студентської академічної групи.
- •39. Місце студентського самоврядування в навчально-виховному процесі сучасного вищого навчального закладу.
- •40. Методика вивчення особистості студента і написання психолого-педагогічної характеристики на нього.
- •III. Особливості нервової системи, характеру і темпераменту
- •IV. Навчальна діяльність
- •V. Взаємовідносини з однокурсниками та викладачами
- •VI. Загальні психолого-педагогічні висновки
- •41. Методика вивчення колективу академічної групи та складання психолого-педагогічної характеристики на неї.
- •Педагогічна майстерність викладача вищої школи, її структура.
- •Особливості педагогічної діяльності, її структура
- •46. Поняття педагогічної майстерності, її структура та рівні
- •47. Значення педагогічної майстерності для вдосконалення підготовки майбутнього
- •48. Роль самовиховання у професійному формуванні особистості викладача. Основні етапи та прийоми самовиховання.
- •49. Педагогічна техніка як форма організації поведінки викладача. Характеристика
- •50. Поняття внутрішньої техніки викладача.
- •51. Вербальна та невербальна комунікація.
- •1. Мова тіла:
- •52. Мовлення викладача як засіб педагогічної праці. Техніка мовлення, культура мовлення, технологія мовлення.
- •53. Умови ефективності професійно-педагогічного мовлення.
- •54. Функції мовлення та комунікативна поведінка викладача. Шляхи вдосконалення мовлення викладача. Вимоги щодо захисту голосу та профілактика професійних голосових захворювань.
- •56. Сутність педагогічного спілкування як виду професійної діяльності викладача. Його особливості, функції, види.
- •57. Вербальне та невербальне спілкування, безпосереднє та опосередковане. Існують різноманітні класифікації видів спілкування.
- •58. Структура та динаміка педагогічного спілкування. Характеристика його основних етапів.
- •59. Поняття стилю педагогічного спілкування. Особливості різних стилів спілкування викладача зі студентами.
- •60. Моделі педагогічного спілкування.
- •61. Причини виникнення конфліктів зі студентами, колегами. Способи їх запобігання та розв’язання.
- •62. Шляхи розвитку комунікативних якостей особистості викладача.
- •63. Роль емпатії, рефлексії та інших соціально-педагогічних якостей у досягненні взаєморозуміння в спілкуванні викладача та студентів.
- •64. Культура педагогічного спілкування в структурі професійної діяльності викладача. Педагогічний такт. Педагогічна етика та її відображення в спілкуванні.
Пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку освіти в Україні. Принципи державної політики в галузі вищої освіти.
Наразі в Україні продовжується процес реформування національної системи вищої освіти, пов’язаний з її інтеграцією в єдиний загальноєвропейський освітній простір. Реалізація даного завдання вимагає створення та реалізації нової державної політики у даній сфері на підставі визначення головних, стратегічних пріоритетів розвитку вищої освіти.Українська ж вища школа, намагаючись зберегти свій багатовіковий самобутній досвід, і кардинально не змінюючи організаційних засад навчального процесу на кшталт західноєвропейської або американської, разом з тим здійснює певні реформації, що відповідають умовам входження до єдиного європейського освітнього простору:
коригує перелік напрямів і спеціальностей вищої освіти;
розробляє стратегію рівнів освіти, які могли б узгоджуватися з європейськими;
створює державні стандарти вищої освіти на засадах кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
впроваджує модульно-рейтингову систему оцінювання знань, умінь студентів та нові академічні довідки й додатки до дипломів про вищу освіту на базі вітчизняної і загальноєвропейської шкали оцінок (ECTS);
створює принципово нове науково- та навчально-методичне забезпечення навчального процесу;
активно опановує інноваційні технології навчання, в тому числі ті, що базуються на новітніх інформаційних джерелах.
1 серпня 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав новий Закон «Про вищу освіту» № 1556-VІI. Закон сприймається як перемога громадянського суспільства і лобістів від освіти, хоча ним просувалися й лазівки щодо іномовного навчання у вишах.
Закон визначає концептуальні засади модернізації вищої освіти — інтеграція вищої освіти України до Європейського простору шляхом реалізації положень та принципів Болонського процесу; забезпечення якості вищої освіти і науки шляхом розвитку незалежної системи забезпечення якості вищої освіти; інтеграція освіти, науки та інновації; автономія вищих навчальних закладів; співпраця вищих навчальних закладів та бізнесу у сфері вищої освіти і науки шляхом запровадження механізмів інноваційного розвитку країни за рахунок взаємодії освіти, науки, бізнесу і держави.
Державна політика у сфері вищої освіти ґрунтується на принципах:
1) сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для освіти протягом життя;
2) доступності вищої освіти;
3) незалежності здобуття вищої освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів);
4) міжнародної інтеграції та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти, за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи;
5) наступності процесу здобуття вищої освіти;
6) державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою для пріоритетних галузей економічної діяльності, напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-педагогічної та педагогічної діяльності;
7) державної підтримки освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності університетів, академій, інститутів, коледжів, зокрема шляхом надання пільг із сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів вищим навчальним закладам, що провадять таку діяльність;
8) сприяння здійсненню державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти;
9) відкритості формування структури і обсягу освітньої та професійної підготовки фахівців з вищою освітою.
