- •Основи математики
- •1 Теоретичні питання основ математики
- •Тема 1. Загальні питання аксіоматики
- •1. Предмет основ геометрії. Історична довідка. Суть аксіоматичного методу.
- •2. Поняття математичної структури, аксіоматичної теорії математичної структури, ізоморфізму математичних структур. Поняття моделі (інтерпретації) системи аксіом.
- •3. Вимоги до системи аксіом.
- •4. Огляд системи аксіом Вейля. Доведення несуперечливості системи аксіом Вейля евклідової геометрії.
- •5. Доведення повноти системи Вейля.
- •Тема 2. Аксіоматичні теорії натуральних, цілих і раціональних чисел.
- •2. Аксіоматичне означення цілих чисел. Множина цілих чисел як розширення множини натуральних чисел.
- •3. Аксіоматичне означення раціональних чисел. Множина раціональних чисел як розширення множини цілих чисел.
- •4. Означення перерізу на множині раціональних чисел. Приклади перерізів.
- •Тема 3. Огляд і порівняння різних аксіоматичних теорій дійсних чисел.
- •1. Огляд побудов теорії дійсного числа.
- •2. Побудова теорії дійсного числа за Дедекіндом.
- •3. Роль аксіоми неперервності в побудові математичного аналізу.
- •Тема 4. Сучасні аксіоматичні теорії евклідової геометрії.
- •1. Побудова аксіоматичної теорії Вейля.
- •2. Побудова евклідової геометрії на базі системи аксіом Гільберта.
- •3. Доведення несуперечливості системи аксіом Гільберта. Арифметична модель.
- •Тема 5. Геометрія Лобачевського
- •1. Відкриття Лобачевського. Неевклідова геометрія.
- •2. Аксіоматична теорія геометрії Лобачевського.
- •3. Дослідження системи аксіом планіметрії Лобачевського. Інтерпретації Пуанкаре.
- •Тема 6. Інші неевклідові геометрії.
- •1. Елементи сферичної геометрії. Точки і прямі в сферичній геометрії. Відстань між точками і кут між прямими.
- •2. Сферичні двокутники та трикутники. Сферичний надлишок. Сферична тригонометрія.
- •3. Аксіоматична теорія псевдоевклідової геометрії. Класифікація прямих і площин псевдоевклідового простору. Основні координатні формули.
- •4. Сфери псевдоевклідового простору. Сферична тригонометрія.
- •5. Інтерпретація планіметрії Лобачевського на сфері уявного радіусу псевдоевклідового простору. Евклідова геометрія як граничний випадок геометрії Лобачевського
- •2 Зміст практичних занять
- •Тема 1: Загальні питання аксіоматики. Вимоги до системи аксіом.
- •Тема 2: Аксіоматичні теорії натуральних, цілих, раціональних та дійсних чисел
- •Тема 3: Системи аксіом евклідової геометрії. Еквівалентність систем аксіом Вейля та Гільберта
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Тема 4: Наслідки з аксіом перших трьох груп аксіоматики Гільберта. Співвідношення між кутами і сторонами трикутника. Логічний аналіз математичних тверджень.
- •Тема 5: Абсолютна геометрія. Доведення тверджень абсолютної геометрії про суму кутів трикутника. Еквіваленти аксіом неперервності. Чотирикутник Саккері
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Тема 6: Наслідки з аксіоми паралельності. Еквіваленти п’ятого постулату.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Тема 7: Планіметрія Лобачевського.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •3 Зміст самостійної роботи
- •1. Континуум-гіпотеза
- •2. Підготуватися до обговорення статі «Редукция аксиом линейного пространства» [19]. Дати відповіді на такі запитання:
- •4. Площі та об’єми. Третя проблема Гільберта.
- •5. Розбити наступні теореми на три групи: теореми абсолютної геометрії, наслідки аксіоми паралельності Евкліда, наслідки аксіоми паралельності Лобачевського.
- •6. Підготувати доповідь за темою:
- •7. Впорядкованість на множині дійсних чисел
- •8. Ознайомитись із доведенням незалежності аксіоми індукції системи аксіом множини натуральних чисел [14].
- •9. Побудувати ізоморфне відображення моделі Пуанкаре геометрії Лобачевського на евклідовій півплощині на модель геометрії Лобачевського в одиничному крузі. Індивідуальне завдання
- •1. Користуючись системою аксіом Вейля планіметрії Евкліда довести, що:
- •2. Довести, що п'ятий постулат Евкліда еквівалентний твердженню
- •3. Довести справедливість тверджень в геометрії Лобачевского
- •Підсумковий тест
- •Література
- •Питання до заліку
- •II. Аксіоми порядку
- •III. Аксіоми конгруентності
- •2. Аксіоми порядку:
- •3. Аксіоми руху:
- •4. Аксіома неперервності:
- •5. Аксіома паралельності:
- •2. Аксіоми множення.
- •Основи математики
Тема 6. Інші неевклідові геометрії.
Мета: Ознайомитись з елементами сферичної геометрії, еліптичної геометрії Рімана, псевдоевклідової геометрії.
План:
1. Елементи сферичної геометрії. Точки і прямі в сферичній геометрії. Відстань між точками і кут між прямими.
2. Сферичні двокутники та трикутники. Сферичний надлишок. Сферична тригонометрія.
3. Аксіоматична теорія псевдоевклідової геометрії. Класифікація прямих і площин псевдоевклідового простору. Основні координатні формули.
4. Сфери псевдоевклідового простору. Сферична тригонометрія.
5. Інтерпретація планіметрії Лобачевського на сфері уявного радіусу псевдоевклідового простору. Евклідова геометрія як граничний випадок геометрії Лобачевського.
Ключові поняття: точка, пряма, сферичний двокутник, сферичний трикутник, теореми косинусів, ізотропні об’єкти, сфера уявного радіуса.
1. Елементи сферичної геометрії. Точки і прямі в сферичній геометрії. Відстань між точками і кут між прямими.
Нехай
в евклідовому просторі задано сферу
радіусу
.
В геометрії на сфері, як і в геометрії
на евклідовій площині, основними
об’єктами є точки і прямі. «Точкою»
називається будь-яка точка сфери,
«прямою» – будь-яке велике коло сфери.
Означення.
Нехай
– деяка пряма в сферичній геометрії.
Кінці
діаметра сфери, перпендикулярного
евклідовій площині, яка містить
,
називаються полюсами цієї прямої. Кожна
точка прямої
називається полярно спряженою з кожним
із її полюсів.
Через будь-які дві не діаметрально протилежні точки проходить єдина пряма сферичної геометрії.
Означення. Відстанню між точками називається довжина меншої з двох дуг великого кола, що проходить через ці точки.
З
означення випливає обмеженість сферичної
площини – відстань між будь-якими двома
точками не перевищує числа
.
Крім основних об’єктів в сферичній геометрії можна розглядати і інші фігури. Наприклад, Коло на сфері, яке не є великим, задовольняє означення кола з евклідової геометрії.
Означення. Кутом між двома прямими в сферичній геометрії називається двогранний кут, який утворюють евклідові площини, що містять ці прямі.
Засобами евклідової геометрії отримується формула
,
де точки
– полярно спряжені з точкою перетину
прямих.
2. Сферичні двокутники та трикутники. Сферичний надлишок. Сферична тригонометрія.
Будь-які дві прямі сферичної геометрії розбивають сферу на чотири області, кожна з яких називається сферичним двокутником. Двокутник є аналогом многокутника, а саме, це многокутник, який має дві сторони. Таких фігур на евклідовій площині не існує. Двокутник повністю визначається кутом між прямими (відрізки яких є його сторонами).
Має місце наступна формула для площі двокутника
,
де – вершини двокутника.
Три
попарно різні великі кола сфери розбивають
її на 8 областей, кожна з яких називається
сферичним трикутникам. Будемо розглядати
лише ті з них, які мають менші за
довжини сторін і менші за
величини кутів (ейлерові трикутники).
Нехай
– ейлерів. Якщо
– центр сфери, то геометрію тригранного
кута
доцільно використати для вивчення
геометрії сферичного трикутника.
Наведемо деякі формули цієї геометрії.
Позначимо
.
Пари точок
,
,
- діаметрально протилежні. Між площами
сфери, сферичного трикутника і сферичних
двокутників можна встановити такий
зв'язок:
,
тоді формула площі сферичного трикутника має вигляд
,
звідки випливає, що в сферичній геометрії сума кутів трикутника більша за .
Далі,
для зручності, позначимо
.
Для сторін
маємо
,
,
,
а для кутів –
,
,
.
Для елементів сферичного трикутника виконується перша теорема косинусів
,
друга теорема косинусів
,
теорема синусів
.
Для прямокутного сферичного трикутника формула з першої теореми косинусів отримаємо аналог теореми Піфагора у вигляді
