25.Дезінтеграц і реінтеграц у глоб ек.

Дезінтегр в своїй основі має дві причини. Перша це запере дійсністю самих причин інтегр процесів (тобто ек причин). Ін прич полягає у тому, що в міру розв ек та все повнішого задовол потреб людини на перший план виступ чинники культ серед. При цьому той поріг є досить невизнач. В цьому разі потреба в самоідентифікації нації може виникати за різн рівня розв країни. Дезінтегр процеси зумовл бажанням певн групи насел відкоркрм від ін за нац чи реліг ознак,іноді основою є непропорц розв країни. Дезітеграц процеси можуть мати як лок(напр.,Корсика у Франц) так і глобал хар-р-розпад СРСР,Чехословачч,Югосл Ради ек взаємодопом).У сист взаємовіднос „нац ек-ек регіоналізм,валиве*подальше поглиблен дослідж питань втрати країн-учасн інтеграл угрупов частини суверн,доцільн і ефект наднац регул ек процесі;*розуміння того,що дезінтеграц формує передумови розв інтеграл на нових кільк і якісних засадах. Що стосується СНД, то прич тут переорієнт вир зв΄язків, оскільки було змінено основи, на яких здійсн співроб. Перехід на ринкові відносини підірвав основу інтеграційних процесів. Іноді виник умови для повн,часткової чи розширен реінтеграц,яка є на сьогодні практично не дослідж в ек літ-рі,хоча має неабияке практичне знач.Уразі повн реінтеграц йдеться про відновл того чи ін інтегр угруповув в поперед складі на тих самих політ-ек засадах.Часткова реінтегр-об’єдн окремі учасн інтегр угруп на попередн принц або всі учасн,але на якісно нових засадах.Розшир реінтегр-включ у відновлюв інегр об’єдн нових учасн на тих чи ін засадах.Зрозуміло,що проблемат реінт особливо актуаліз стосовно форм і розв взаємовідн пострадян та постсоціаліст країн.Суч інтеграц практика дає приклади майже кожного з виділен видів реінтеграц (СНД,Балт союз,ЦЄЗВТ,ЧЕС тощо)

26.Соц-ек вимір гл.

Насамперед,слід зазначити,що у світі не склалося єдиного соц-ек ладу. Соціалізм зберігся (Китай, В'Єтнам і ін.), причому високі темпи розв цих країн в останні десятиліття привели до посил його міцності і впливу. У розв країнах відбув еволюційна трансформація капіталізму в якийсь новий соц-ек лад, поки не одержав загальноприйнятої назви (поскапиталистич, постекон, постіндустр й ін. сусп). По ряду найважл показників цей лад істотно відрізн від капіталізму. У країнах, що розв, різко прискор розвиток капіталізму, але при цьому капіталізм став здобувати нац забарвл. Національність" капіталізму виявляється в співвідношенні і методах взаємодії соціально-ек укладів, ролі держави в керуванні ек і соц процесами, ступеня втілення релігійно-цивілізац норм у нац законодавстві й ін. В обстановці ослабл капіталіст імпульсів, що надходять з розв країн, це явище поступове усталюється. Крім того, у ряді найменш розв країн поки капіталізм не зумів затвердитися. У них панує комбінація всіляких архаїчних відносин. Ін словами, у світі нині співіснують чотири групи країн, що розрізн характером соц-ек ладу, що відбиває нарост багатоваріантності розвитку.Для суч глоб соц-ек розв негативн х-ними ознак є збільш розриву в рівнях ек та соц розв між бідними і багатими країнами; поглибл соціальн розколу і несправедл в бідних країнах (ріст безробіття, бідність працюючих мас, безпритульність дітей, поширення злочинності); техногенне перенавантаж і деградація навкол середовища; ек послабл нац держав, зниж ефективн й конкурентоспр нац держав через зростання їх необґрунт відкритості, фін залежн; пригніч внутр ринків і падіння попиту на продукцію нац виробників; зрост ступеня ек ризику; посилення негат впливу глобальної конкур; зростання протиріч і конфлікту інтересів "старої" і "нової" ек в країнах, що глобаліз; пошир тіньової ек, її інтеграція в глоб тіньову економіку і вихід з-під контролю націй-держав; зрост негативного впливу міжн корупції на чолі з представн міжнар фінансових організацій, нац олігархів і глоб ТНК; криміналіз госп діяльн, яка приносить високі доходи; нарост конфліктів між вимогами *Можл викор інформац та психотропної зброї і засобів для впливу на людей, пов’язана із загрозою глобального бомбування людей. Ідеологічний диктат і ідеологічне насильство над людиною через вплив засобів масової інформації. Сила переконання людей через сучасні ЗМІ носить убивчий характер. Створ штучна інтеграційна метасистема - глобал мережне суспільство зі своїми законами, що загрожує розпадом національних суспільств. Соціальні проблеми, які нещодавно ігнорувались, виникають в тій чи іншій мірі в кожній країні. Інтеграція національних економік в світову систему не тільки не ліквідувала чи послабила розбіжностей між ними, а навпаки: зробила їх ще більш рельєфними і гострими. В суспільства з’явилася нарешті єдина вірна і головна стратегія виживання національних економік в глобальному процесі, підвищуючи тим самим їх конкурентоспроможність – створення освідченого з професійної і духовної точок зору населення, яке сприяло б тим самим своєю грамотністю та кваліфікацією стабільному розвитку як економіки своєї країни, так і економіки суспільства в цілому.