1.1. Визначення глобалізації і проблема співвідношення понять глоб-я та глобалізм.

Термін глоб-ї вперше запропонований проф. Гарвардської школи бізнесу Теодором Левітом в 1983 Виділяють 4 визначення глоб-ї: - процес виходу інтересів нац. господарюючих суб’єктів за межі територіальних кордонів окремих держав поряд з формуванням та розширенням сфери діяльності транснац ек та фін структур; - процес підняття приватних нац ек проблем на глобальній світовий рівень бачення, який вимагає їх вирішення врахування світових господарських інтересів і мобілізації світових ресурсів; - це безпосередній вплив того що відбувається в одній частині світ ек-ці на інші її частини, які можуть бути не пов’язаними; - це необхідність координації в загольносвіт масштабах нац ек та фін політик з метою створення єдиного світового порядку. Глоб-я віддзеркалює досягнутий світовою спільнотою критичний рівень ек взаємозалежності на основі ек інтеграції зростаючого переміщення факторів вир-ва. Глобалізм - ідеологічне середовище, платформа глобалізації. У франц наук школі виділяють мондіалізацію та глоб-ю мондіалізація – це стадія планетарного розвитку без кордонів, що стає результатом взаємозалежності нац ек-к. І відрізняється від поняття глоб-я тим, що характеризує такий етап ек розвитку, де нівелюється час завдяки новим інформаційним технологіям.

Глоб-я як процес і як мета. Глоб-я в якості світового ек розвитку: 1) концепція – створення єдиної світової економіки завдяки розвитку і поступовому об’єднанню континентальних ек та фін союзів політичних конфедерацій, регіональних валют систем. (ЄС НАФТА євро долар). 2) пропонується найбільшими і радикальними пропагандистами суспільної моделі, які пропонують розповсюдити Амер-ку господарчу практику, валют систему, законодавство, ек інститути на весь світ. Країни, які не приймають таких умов будуть ізольовані, а зв’язки з ними будуть зведеніі до мінімуму. 3) концепція виходить з сучасних реалій і пропонує поступово сприяти глоб-ї завдяки лібералізації ек та фін діяльності, шляхом розширення сфери відповідальності м\н орг-й, які працюють над лібералізацією (СОТ, МБ). 4) концепція стверджує необхідність створення єдиного світового ек правопорядку.

1.2. Основні якісні ознаки і риси глобалізації

Риси глоб-ї : 1) наявність розвинутих та структурно сумісних ринків 2) підтримання таких темпів НТР які не є характерним для більшості країн з індустріальними економіками. 3) неминуче відставання тих країн що не можуть знайти нішу в новій системі світового господарства 4) необхідність пошуку нових можливостей кризового регулювання. 5) розмивання традиційних фун-й держави, яка на сьогодні не тільки втрачає можливість контролювати обмінний курс та захищати власну валюту, але й не є ключовим учасником світ-ї ек-ки.

Роль держав і проблема незалежного статусу в умовах глобальних трансформацій. На функції і автономний статус держав з тз японського ек-та Кенічі Онає впливає „4І” : 1) інвестиції, які на сьогодні не є географічно обмеженими, є приватними і виключають залучення уряду 2) індустрія яка за власною орієнтацією стає глоб-ю. 3) інформаційні технології які дають змогу компаніям бути присутніми на всьому світі без необхідності побудови бізнесу в кожній країні. 4) індивідуальні споживачі, які стають глобальними і бажають мати дешеву якісну продукцію не зважаючи на місце її вир-ва. Тч майбутнє належить не державам, а сфокусованим географічним підрозділам (регіон коінсай Гонконг, каталінія Іспанія, силіконова долина США, зона залива Каліфорнія, північна Італія Баден-Вюртемберг острови Індонезії)

Форми глоб-ї Англ. Вчений Стенлі Гофман вважає що в світі відбувається зіткнення глоб-ї тому, що глоб-я має 3 форми 1) ек-на глоб-я головними її умовами є компанії, банки, інвестори, держави, МО, вона є причиною світової нерівності і результатом технічної революції 2) культурна глоб-я – це проблема вибори між ідентифікацією та різноманітністю, 3) політична глоб-я – перевага США та її політичних інститутів.