43. Державно-корпорат глобалізм і проблема силової глобаліз.

Пробл і перспект інституту держ в епоху глобал сьогодні обговор, в основ, з позицій інтер корпор, яким держ або заваж, або потріб лише як знаряд внутр і зовн експансії. Лінія боротьби корпор з держ пролягає на екон фронті. Держ виступ за соціаліз розвитку, корпорації за його повну ринк комерціаліз, лібераліз і десоціаліз розвитку. Є невелика група вел і багат держав, які пішли по лінії компромісу з глобал корпорац і підтримують їх як знаряддя своєї експансії. Вони поступово перетвор в корпорат держави незалежно від пануючої в них ідеології. Це такі країни як США, країни G7, Росія, Китай. Інститут держ опинився під вис тиском корпор у 2 пол XX століття в умовах інтенсифік процесів глоб і формув екон сист глобалізму. Реал екон прогрес і зрост доброб нас зах розв країн створили сприятл умови не тільки для екон демократії, нагромадж кап і під-цтва, а й для мас зовн експансії консолі і організ капіталу.

Глобаліз в остан період багато говор про розмив і втрату авторитету нац урядів. На практиці дуже часто буває навпаки — слаб нац держ мають авторит режими, сильні бюрократ держ апарати і сил механ. При цьому їх екон і екон системи є дужеслабкими. Поряд із цим у глобал екон вел господ зв'язки баз на особист зв'язках менедж корпор з керівник держ, на їх особист фін інтересах. Характ для всіх держ пол протекціон втрачає свою силу, перш за все по віднош до слабк держ. А найбіл держ — США, ФРН, Японія — залиш дуже сильн економ протекціоністами. Хар для ниніш етапу перенес екон прав і повноваж нац держав на рівень міжн орган великі екон держави компенс своїм впливом і фактич контролем над цими організ для спрямув їх рішень у своїх інтересах. Але в остан десятил МО послабили свій вплив під тиском корпор, можливо, за винятком ЄС. Створ певний вакуум екон влади, в який «успішно» входять глоб корпор. Таким чином, дедалі більше питань нац екон розв виріш за межами нац держ і перех до міжн структур. Альтерн екон і владної експансії корпо можуть стати регіональні структури і регіон процеси (процеси регіоналіз). Сьогодні держ вже не повинні йти до якоїсь ідеал екон системи (Захід, США, Європа), бо їх не існує. Незалежно від стану держ і їх екон організ вони мусять вибрати собі якісь глоб орієнтири розвитку, щоб не перетвор у хронічно доган когось в процесі розв. Сил держ застосов до слаб принцип «подвійн стандарту», вони штовхають слаб у вир корпорат-екон глобал. Зах держ прагнуть обплутати екон слабкі держ мережами своїх корпор структур, всіляко стимул їх спец податк пільгами, чим зниж конк-жність слаб держ. Нова, глоб система міжн екон відн не надає відсталим держ ніяких гарант умов входж в сист міжн екон співтовар. їх помилка в тому, що вони чекають таких преферен і вваж, що це може трапитись без конкур боротьби з милост вел держав. Даремно це ослабл і так слаб держ і відносно посилює сил з них, які отримують більше шансів включ і користув міжн екон інфрастр. Перспект розв держ залеж від їх конк-жності не лише внутр, а й міжн. Поряд з традиц факторами нац могутності (тер, нас, рівень еконо розв, велич війська і ступінь його оснащ, наук-техн база, сист союзів і т.д. глобал висуває на перший план нові фактори сили: інфор-комунік потенціал, становище на світ фін ринках, суч технол, можлив впливу через міжн орг. Країни і держ, незалежно від їх розміру, що добре оволод нов факт екон сили демонстр; найвищу конк-жність в процесах глобаліз. Швейцарія, Сінгапур, Нідерланди, Швеція, Австрія, Норвегія, Данія, Фінляндія, Ірландія краще всіх використали глобаліз в своїх інтересах. З одного боку, вони мобільно викор відкр глоб ринки, капітали, щоб отримати потріб їм тов, капітали, недост на мал і нац ринках, а з іншого —вони зуміли через свої корпор структури глобаліз унікальні ресурси, тов (вигідне розміщ тер, туризм, геоклім, прир і фін ресурси), що забезпечило їм конк-жне місце на глоб ринк і в сист глоб поділу праці.Головний принцип суч глоб інтеграції полягає не лише в макс відкрит для міжн співтов. Головне в здатності створ, запроп і просун глоб, інтегр продукт, комбінуючий в собі комплекс специфіч якостей в обсязі, що його потребує ринок. Це може бути, наприкл, туризм, унік машини, інтелект власність (винаходи, патенти). Нездатність держав запропон такий глоб продукт, або нездатність просунути його на ринок відкидає країну і держ вниз за рівнем глоб інтеграції.

44. Альтернативи глобал та антиглобал рухи + передумов виникн анти глоб рухів..

Хронічна перманентна криза глобалізму, яка перекинулась і на багаті розвинуті країни світу (Німеччина, наприклад) викликала хвилю гострої критики ідеології глобалізму, а також підсилила формування світового руху антиглобалізму. Сист критики глоб сформувалась внаслідок невідповідності теоретичн моделей і узагальнень глоб суч процесам, що відбув на світ ек арені. Практична глоб хар-ся 3 осн суперечностями. 1) вона не є всеохопл явищем, тобто тим процесом, що з 1 боку охопл всі країни і регіони, а з ін всі галузі і сфери життєдіяльн.. 2)Вона не є універсал, тобто не має єдин стандарти, норми, цінності. 3) вона не є прямолінійн. Єдин глоб ринком є фінансовий. Серед прошарків суп, які піддають критиці глоб виділ: 1) ліві радикали, які вважають, що глою посил нерівн в суп, експлуатар хар капіталу і гарантує вороже протистояння робітників різних країн, що дозволяє ТНК знаходити ті країни, де ЗП була б мін, податки незначними, держ втруч нечутливе. 2) праві радикали, які відчувають у загрозу для нац суверенітету. 3)комунітаристи-громада. Вважають, що глоба ліз руйнує громаду як інститут демократії і охорони прав громадян. 4) профспілки і культурні традиціоналісти. Вважають, що глоб абсол не рахується з політ ладом певної країни, щоб досягти завдань стабільності, передбачув, прозорості. Виділ 7 критичн зауважень щодо глоб: 1) представники 1-го напряму вважають, що глоб досить специфічно інтегрує світ. Зберіг всі ознаки того, що розшарув світ спільноти не тільки збережеться, а й одержить нові виміри. 2) Предст цього напр. Критикують лібераліз як уособлення глоб. Вони вважають, що вимогами долібераліз ринк віднос провідні індустр розвин країни та МО спричинюють соц вибухи у маловідом недослідж кр, що розвив. 3) Ам ек Томпсон: глоб є міфом для приховання конфронт реальність міжн екон, яка представл собою ледь стрим баланс сил трьох блоків: США, ЄС і Сх. Азії. 4) звертають увагу, що екон ефективність в інд розвинутих кр світу виник в великих зонах в-ва, які опиняться абсолютно неконкурентспрможн внаслідок відкриття нац кордонів для імпортерів з кр 3 світу, саме тому найбільш незалежн в реальній глоб світ ек є пром розвин кр => СОТ. 5) Представ Колумб унів США. Суть його поляг в тому, що глоб охоплює лише між нар фін ринок, в той час як ринок тов та послуг, технолог, роб сили залишається лише частково або зовсім не охопл цим процесом. Саме міжн фін ринок є найбільш опосередкован спекулятивн капіт віддзеркал реальн екон. 6) представляє т.зору америк ізоляціоністів. Глоб – це засіб допуску на вільний ринок демпінгових товарів з країн 3=го світу, що спричин відток Америка капіталу в зони дешевої роб сили і познач на міжн конкурент позиціях США. 7) Предст Робертсон, Гідденс. Антиглоб выступают против неравен и угнетения , порождаемых глоб капитализ. Впоследст, глобализ стала рассматриваться как опасное явлен, ставшее предметом горяч обсужд и дискуссий во всем мир. В целом, споры вокруг проблемы глобали концентрир вокруг 6 основных тем, а именно: определен, интерпретац, оценка, объяснен, полит мотивация и культ обоснование этого явления. Одни участники дебатов акцентируют вним на факторе интеграции мира и преодоления территор рассторяния между странами . Глобализм здесь определяется как процесс неудерж интеграц рынк, государ, наций и технол до невидан до сих пор степен, – что позволяет отдельным лицам, корпор и тем же государ - иметь оператив, дешевый , и более глуб доступ к террит отдаленным местам. Основной довод антиглобал заключается в недостаточ глобальн нынеш институт управл глобал процес. В сущност, антиглобал выступают против дефицита глобал демократии и глобал прозрачности в системах принятия глобал международных решений. Таким образ, антиглобал реально поднимают вопрос об оптимал, реальном регул процесс, затрагивающих глобал жизнь , о причастности как можно большего количества людей к процессам глобализации.