55. Масштаби та напрями реаліз укр.-рос економічн співробітн.

Обидві держ залиш значною мірою взаємозалеж з рес та технол точок зору, мають розгалужену мережу багатостор екон зв’язків, прагнуть до цивіліз інтеграції у світ екон простір. Особлив глоб і національного розвитку потребують від України і Росії формування своїх відносин у стратегічній перспективі саме на економічному фундаменті, максим використовуючи насамперед взаємний потенціал, міжрег співроб та взаємозв з міжн екон орг. Невідклад пробл, що стоять перед обома кр, - необхід структ перебуд нац екон та забезп сталого їх зростання - схожі, але водночас є і певні відмінності, пов'яз з особлив ринк перетворень та механізмів подолання кризи. В окремих випадках укр і рос виробники перетвор на реал конкурентів у тих сегментах ринку, які раніше поглинали всю (або знач частку) їх продукції. Існує певна розбіжн інтересів і у сфері енергопостач. Діють і деякі інші чинники, що стримують розшир та поглибл екон відносин. Отже, потрібна активіз співпраці саме в тих сферах, де взаємні інтереси збіг, і пошук компроміс взаємовигід варіантів там, де виникають розбіжності.Стабільні партнерські відносини з Рос - органічна складова процесу інтегр Укр в Європу. При цьому стратегія екон партнерства має будув на фундаменті спіл інтересів, а не залежностей. Росія є найбільшим торг партнером Укр, але таким же важливим партнером є для РФ Укр, причому в найпріорит галузях, від розв яких залеж рівень відносин Росії з ЄС та ефект інтегр у світ сис госп. Заради своїх взаємних інтер обидві країни мають зосеред зусилля на імплементації досягнутих домовленостей. Йдеться про взаємний розвиток: *ринків збуту; *співроб в енергет сфері (розвиток єдиної енергет сист; забезпеч енергоносіями, спільне викор нафтоперероб та інших в-в пал-енер комплексів); *трансп мережі; *спільних вироб структур, кооперац та технологіч зв'язків; *фондових ринків та процесів взаємоінвестування; *спільного ринку труд рес; *регіонів, спільних зон госп діялі, контактних територій зі створенням зовн поясу екон підтримки укрх інтересів у Росії і рос в Україні.Водночас ефективність реаліз спільних екон проектів істотно залежатиме від формув раціон екон відносин у межах СНД, рівня взаємодії з міжн структурами, від виходу на ринки 3 країн з продукцією спільних високотехн в-в (військ-техн, авіац, суднобуд, ракетно-космічної та інших галузей). Співробітництво в енергетичній сфері. Енергетика має і найбільший потенціал для взаємовиг співпраці. Росія є головним постачал енергоресурсів в Україну, але ця залежність далеко не односто. І річ не лише в тім, що Укр має розвин інфраструкт транспортув на зовн ринки рос нафти, газу, аміаку. Укр нафтопереробні заводи будувалися для переробки саме рос нафти, щоб забезпечити вис ефективність експорту нафтопрод до Євр. Ефективність кооперації в даній сфері визнає і рос капітал, який з року в рік нарощує свою присутність в укр нафтопереробці. Російські нафтові компанії стали власниками двох українських нафтопереробних заводів, зокрема найбільшого в Україні - ЛіНОСу, активно розширюють мережу автозаправ станцій, що свідчить про їхні довгостро плани на укр ринку. Приватизація ними НПЗ в Україні дала змогу повніше їх завантаж і забезпечила конк-жність вироблених нафтопродуктів. Обидві країни взаємозалеж і в атомній енергетиці. Взаємозалежність у газовій сфері не обмежується наданням Україною послуг з транзиту рос газу до Європи. Вона сама залишається великим споживачем рос природного газу (понад 30% усього рос експорту цих ресурсів). Не меншої уваги потребують і питання нафтового транзиту. Тому гострою і невідкладною є для України необхідність узгодження з рос урядом та міжн трейдерами каспійської нафти проблеми активного і взаємовигідного використання можливостей нафтопроводу "Одеса-Броди" для транспортування нафти з Чорномор-Каспійс регіону до Цент та Зах Європи. Збалансув експ-імп потенціалу У 2000-2002 рр. близько третини укр загального зовнторг обороту товарів і послуг припадало на Рос. Протягом останніх 10 років взаємна торгівля була незбаланс: у 1997-1999 рр. укр експорт товарів до РФ покривав лише 41-47% імпорту з Росії. Найперспективн напрямами співроб сьогодні є: енергет та транспортне машинобуд, суднобуд, радіоелектроніка, в-во засобів зв'язку, приладобуд і електротехніка, автомобілебуд і металургійна пром. У суднобуд активно розвив процеси інтеграції нац виробництв, збільшуються обсяги взаємних поставок обладнання та матеріалів за рах розшир кооперації та створення спіл підпр з буд і ремонту суден. Пріоритетом у галузі суднобуд є дальший розвиток інвестиц, науково-техн та інновац співроб і кооперації. Передбачено заходи щодо координації пром політ у створ та в-ві електронної техніки, спеціального технологіч обладнання, а також забезпеч технічної бази інформатиз, захисту авторських прав та інтелектуал власності. Заг розвитку торг взаємовідн має сприяти реаліз в повному обсязі режиму вільної торг згідно з досягнутими домовленостями та укладеними угодами, а в перспективі - формув спіл ринку; створення ТНК, фін-пром груп, спільних вироб та банк структур із забезпеч вигідних для обох країн умов..