1.3. Часові параметри та горизонти глоб-ї.

Виділяють 4 базових концепції, що віддзеркалюють підходи до визначення часових копдонів Г.: 1. конц. Г. Як процесу зміни істор форм (конц архаїчної Г.), Представники першої конц є Робертсон, Уотерс вважають, що Г. є тривалим історичним процесом, а її початок – 15-16 ст. Терборн виділяє в історії 6 хвиль Г.. преша з яких відбулася в 3-7 ст нашої ери. Деякі вчені взагалі ставлять під сумнів історичну винятковість Г, вважаючи, що її формами були монотеїзм, імперська конфесіональна Г, мусульманський проект, епоха вел геогр. Відкриттів, індустріальна Г, електронно-фін Г. Аргументація прибічників такої концепції є логічною з т.з. розгляду Г. як процесу, що трансформував певні сфери світового простору. До того ж на всіх сходинках Г. системоутворюючими одиницями завжди виступали потужні держ утворення, які концентрували навколо себе владу. 2. конц Г. Як сучасного феномену (конц реалістичної Г.), - виділення форм Г. в минулому явним анахронізмом, пояснюючи появу першої конц тим, що контингентний зсув світових економік викликав до життя не тільки наслідки, а й власне передумови інтенсивності розвитку світової економіки. Визначення тенденції розвитку економіки в минулому як глобальних, надання їм рис всеосяжності, інтенсивності, робить саме поняття Г, беззмістовним. Тобто чим більше об’єкт дослідження, тим більш несуттєві ший його зміст. Отже обожнення різномасштабних і різноякісних явищ перетворюють Г, з конкретного наукового поняття в абстрактне. Аргументація представників 2 конц полягає в тому, що середині 20ст позначився різкий контраст між плавністю попередніх тенденцій і хвилеподібною динамікою сучасних. Цей період позначився переходом від інтернац-ції до Г. якщо раніше ключовим словом було „нац-й”, то зараз „глоб-й” 3. конц. Протоглобалстів, виділяють 2 етапи Г: перший етап-протоглобалізація-сер19-поч 1939р – світ вступив до активної фази взаємо наближення на основі активізації торгів, інвестиційних, трудових відносин. Другий етап поч. з 1970р на основі інф, телекомунік і цифров технології. Саме тоді сформ доктрина вашингтонського консенсусу. 4. конц Г, як деякої позачасової властивості, що притаманна світовому суспільству. Представники: Едуард Азраянц - історичний процес представляв як розвиток соц сис-ми, який спрямований на досягнення її межової цілісності. Саме таку цільову функцію історичного процесу він пропонує назвати Г, яка супроводжується 2 тенденціями: інтеграцією та дезінтегр-ю. Інтегр може ути представлена регіоналізацією, імперіоналіз-ю, нац-єю і етносоц-єю. Дезінтеграція представлена етносом-єю, диссоц-єю, реставрацією, асом-єю і міграцією. Т. ч Г є метою історичного процесу, інтеграція і дезінтегр-я – тенденціями, що визначають динаміку Г., інтернаціоналізм – сучасний етап Г.

1.4. Сучасна теоретична база глобалістики.

Теорії Г сформ на рубежі 80-90рр і виділяють 3 їх групи: 1. моделі глоб сис-ми -Уоллерстайн, Гіденс, Склер. Уоллерстайн розрізняє традиційний тип інтеграції локальних суспільств імперій і сучасний тип інтеграції, кап світових ек-к. В межах світової ек-ки виділяють центр, периферію, і напівперефірію дана модель не вимагає використання до терміну інтернаціональне терміну глобальне. Парадигмою змін в цій моделі слугує дихотомія (нац-не- інтернац-не) а недохотомія (локальне-глобальне). Прибічники парадигми світової системи відкидають використання терміну глобальне, вважаючи глобалізацію певного роду фантазією. Гіденс вбачає в глоб-ї інтенсифікацію розповсюдження соціальних відносин, які повязують віддаленні локальні території таким чином що місцеві події формуються подіями, які відбуваються на далекій відстані. На відмінність від Уоллерстайна моделі Гіденса трансформація світової системи відбувається не тільки на рівні глобальних зв’язків, але й на локальному рівні. Гіденс віддає перевагу терміну глоб-ї оскільки вважає що найбільш актуальним процесом є формування системи транснац практик, які є абсолютно незалежними від умов в середині нац держав. Ці транснац практики існують на 3-х осн рівнях: ек-ну, політ-му та ідеологічному. На кожному з цих рівнів формується інститут, що стимулює глоб-ю: на ек – ТНК, Пол – транснаціональний клас олігархів, на ідеологічному – консюмеризм. З тз Склера виникає структура, яка є глобальною за суттю і є паралельною моделі Уолерстайна. Глоб-я представляється як сукупність одно порядкових тенденцій в різних інституціональних сферах. Термін глобальне поєднує поняття інтернац-не та транснац-не, а термін локальне поєднує національне і субнац-не; 2. моделі глоб соціальності; Робертсон визначив що глобальна взаємозалежність економік і держав є лише одним з аспектів глобалізації, тоді як 2 аспект - глоб усвідомлення індивідів є т-ж важливим. Робертсон пропонує виділити в Г 2 спрямування : глоб інституціонал-ція світу, локалізація глобальності, яка ставить за мету відобразити становлення Г не з гори, аз низу, тобто завдяки включеню в повсякденну практики елементів нац локальних культур. В цьому випадку термін глобальне означає і локальне. Отже гол рез-т робертсона – введення внауковий обіг терміну „глокалізація”, тобто існування в глобальному 2-ох аспектів :глоб взаємозалежності і глоб свідомості і 2-ох напрямків глоб-го інституціоналізму і локалізація. В соїй праці „що таке Г.” Уїльям Бекк пропонує категорії ТН-го глобального простору. Глобальне у нього – це сукупність непов’язаних кордонами повсякденних дій в різноманітних вимірах ек-ки, інформатики, екології, техніки, транс культ конфліктів. В політ сф Г - це розмиття суверенітетів нац держав. В ек сф Г – це наступ денац-ного дезорг-ного капіталізму, ключовими суб’єктами якого є ТНК і фін комп. В культ сф Г – це взаємо проникнення культур в західних мегаполісах: Лондон, Берлін , Нью-Йорк, Лос-Анджелес. Терборн в праці „Глоб” 2000р пропонує розглядати феномен плюролістичності Г, яка може бути реалізована динамікою і рівнем соц феномену 3. моделі детериторізації соціальності. (кін 80-сер 90-рр) початок їх формня був покладений амер дослідником Аппадураі, який розглядав глоб, як процев втрати прив’язки до фіз. Простору. В ході Г формувався глоб культурний потік, що розпадався на 5 символічних просторів-потоків: етнопростір(біженці, туристи, емігрантів, асторбайтерів), технопростір (потік технол), фін-й (потік кап), медіа простір (потік образів), ідеопростір (потік ідей). Г – це не фіз. процес, її не формує ек-ка, а формує сума ідей, культ стереотипів, капіталів, які втрачають мат форму. Всі ці 5 потоків не мають мат форму. Отже Аппадураї відриває Г від реальності. Малкольм Уотерс – Г – це сума тенденцій, що призводять до детеритоізації соц-ного. Найб залежними від Г є ті виміри ек-ки, де переважає символічне опосередкування фін ринку та споживання.