16.Характер і особл фінанси глоб.

з одного боку він сформувався як всеохоплюючий механізм віртуальної глобальної економіки, однак з іншого – він відокремився від реальної економіки і розвивається за своїми власними законами.

Особл гл фін ринку: *великі масшаби.., *відсутність чітких просто та часових меж. Фін ринок безперервно функціонує, преодолевая обмеж часов поясів у пошуку оптим умов для кредитно-фін операцій. *інституц особливість– це сукупність фіна установ, крізь які здійсн рух позичк капіталу у галузі МЕВ. *обмеж доступу кредиторів на світов ринку позичк капіталів. Головними кредиторами на цьому ринку є ТНК, держави, міжн валютно-кредитеі та фіна організ, *універсальн світ ринку позичк капіталу. На ньому здійснюються міжнародні валютні, кредитні, фінансові, розрахункові, гарантійні операції. *спрощена стандартизована процедура здійснення угод з використанням найновішої комп’ютерної технології. *вартість кредиту на світовому ринку позичкового капіталу. В неї входять відсотки та різні комисійні, *диверсифікація секторів світового ринку позичкових капіталів, включаючи євроринок Діяльність світового кредитного ринку тісно пов’язана з світовим фінансовим ринком. Глобаліз фіна ринків впливає на розвиток індустріалі та ек ріст країн, що розв, двома шляхами: за рахунок підвищ глоб пропозиції капіталу та через заохоч нац фін системи до розв, що підвищує ефективн розподілу ресурсів, створ нові фін інструм та підвищує якість банківських послуг. Належна увага в останні часи приділ досягненню в області зв’язку, котрі значно зниж транзакційні витрати. Хоча нові фін інструменти можуть погіршити нестійкість фінанс потоків, загалом вони значною мірою стримують фактори ризику та створюють широкий спектр інвестиційних можли, а це же одна тенденція, яку не можна зупинити через великий потенціал прибутку. Познач збільш потоку капіталу у країни, що розвив, за рахунок пенсійних та взаємних фондів. Різке зростання потоків приватного капіталу та прямих інвестицій в країни з перехідною економікою приносить не лише прибуток, а й відкриває доступ до нових технологій, У багато раз перевищуючи масштаби реальних цінностей величезний обсяг фіктивного капіталу стає об’єктом фінансових спекуляцій і авантюр, вільного руху інвестицій, міждержавних переливів національного багатства на користь фінансових ділків. При цьому фінанси у ще більшій мірі, ніж реальний сектор, виступає суб’єктом глобалізації завдяки прозорості фінансових кордонів і можливостей миттєвого переміщення фінансових ресурсів із однієї країни у іншу

17.Передум і особлив інвест глобал.

Глоб сприяла зрост між країн міграції к-лу.Інтернаціоналі капіталу- процес пе­реплетення і об‘єдн-я нац. кап-в як шля­хом ств-я окрем.компа госпо­дар.об’єктів в ін.державах, так і розв міжн. форм зв'язків і контактів між кап-ми різн.країн. Важл.роль грає вивіз підпр.кап-лу у формі прям. інв-й. Осн.сфера прикладення прям. інв-й- найрозв. країни. Істотно зріс накопич. об’єм заруб. прям. інв-й за рахунок нов.вивозу кап-лу і реінвест-я приб-ків уже діючих закорд-м доч.комп-й і філій матер.ком-й. США тепер істотно випереджають інші країни по щоріч.вивозу кап-лу й по об’єму заруб.інв-й, хоча й з Англії, ФРН вивіз кап-лу також росте. Різко зросло число япон. заруб. інвест. комп-й. Іншим напрямком інтернац-ї кап-лу- переплетення зв'язків ком-й різн.країн й утв-я між.пром,банк. об’єднань.Ці комп-ї- інтернац-ні по при­належн вкладень у них кап-в. Істотну роль в інтернац-ї кап-лу грають портфе­льні інвестиції, які не забезп. їхн.вл-ку контроль над об’єктом інвест-я. Портф ін вест-їх поділ на вн і зовн не піддається фіксації і оцінки через інтернаціон каплу в рез-ті діяльн ТНК,фонд і валют ринків,безперервн руху фін потоків на світ арені у швидко зростаючих ринкових цінах акціонерного капіталу.Масш­таби портф.інв-й часом навіть перевищ. прям.інв-ї. У посил-і міжн. міграції кап-лу усе більше місце займає така форма орг-ї кап-лу, як інвест.комп-ї й ін­вест. трасти, страх. комп-ї. Інш. прояв - ін­тернац-я позичк. кап-лу у вигляді міжуряд. і міжбанк. кред-в. Слід зазначити,що серйозні загрози стабільн розв ек виходять саме від ажіотажн експансії глобал капіталу, особливо капіталу спекулят. Зараз велика частина капіталу під впливом нових, непорівнянних зі звичайним прибутком глобальних вигод, переорієнтується на спекулят збагачення, що дестабіліз ек-ку не тільки слабких, але і сильних країн.

На розвиток міжн інвествплив такі ф-ри::глобально-економічні фактори:*стан розв світ ек, міжн факторних ринків; *стабільн світ валютї системи; *рівень транснац та регіон інтеграції; *розв міжн інвест інфраструктури.2.політико-е -ри.: *політ стабільність; *ступінь втруч уряду в ек; *віднош до заруб та інозем інвестицій; *дотрим дво- і башатостор угод.3.ресурсно-економічні фактори: *наявність прир ресурсів; *демограф ситуація; географ полож.4.загально-ек фактори: *типи ек росту; співвіднош спож і заощадж; *ставка позик відсотка; *норма чистого прибутка; *рівень і динаміка інфляції; *конвертов валюти; *стан платіжного балансу.

18.Конструкц корпорант структур гл ек.

Слід зазначити, що глобальне виробництво продукції в дедалі більшому ступені здійснювалося не ТНК, а транснац мегамереж вир-ва, у яких власне ТНК виступали важливим складовим вироб компонентом. Специфіка виробничих мереж, що сформувалися з участю ТНК, полягає в тому, що ці корпор могли ефективно працювати лише разом з іншими частинами мережі. Підвищ конкурент ТНК в глобал умовах є злиття та поглин. Зл – б-я об’єдн госп суб, в рез якого утвор єдин екон од з 2 чи б раніше існувавш структур. А=В+С, А=А+В Поглин – процес взяття 1 комп іншою під власн контроль шляхом придбан абсолют або частк власності на еї. Шляхом придбан акцій, купів власн. Класифік за поглин: - горизонт; - вертикал; -родові (поєдн комп, які випуск взаємопов тов); - конгломерат (поєн комп різних галузей без наявн виробнич спільноти, тобто це об’єдн з комп, яка не є постачал спожив чи конкурентом). Зал від нац приналежн: - нац; - транснац. Зал від віднош вищ управл персоналу до процесу З та П: - дружні; - відчуж. Зал від хар об’єдн потенціалу комп: - корпорант альянси; - корпорації. Зал від потенціалу, які об’єдн в ході З та П: фін злит; - виробн. Механ З та П: - об’єдн 2 чи декілька комп, які передбач, що 1 з учасн угоди приймає на власн баланс всі актви та зобов ін. Для реаліз подібн угоди треба досягти схвален З та П не менш як 50% акціонерів, які залуч до угоди. – об 2 чи дек комп, яке передбач, що утвор нова юрид особа, яка приймає на всласн баланс всі активи і зобов учасн також потрібна згода 50% акціонерів. – куп акцій з розрах або у грош формі або в обмін на акції. – куп всіх або декілька активів комп. Окрім мереж структур-кластерів за участю ТНК, в останні десятиліття активно формувалися коопер вироб мережі на основі об'єдн малих і серед комп. Нерідко вони об'єднувалися і з транснац мережами з метою організації взаємних поставок. Зазвичай багато кооперативних мереж-кластерів ставали субпідрядниками однієї чи кількох ТНК і транснац мережі. Прикладами взаємодії таких транснац мереж є індійські, ізраїльські, тайваньскі та інші комп'ютерні сітки, які щільно зв'язані із Силіконовою долиною в Каліфорнії. Подібні об'єдн мереж сформув також в автомобіл вир-ві, світ аерокосміч комплексі, сфері біотехнологій та інших секторах глобальної економіки. Сьогодні самі ТНК нерідко перетворюються в децентрал мережі з напівавтон структур підрозділами, що функціон відповідно до умов країн, ринків, вироб процесів і продукції, що випуск. Це особливо відчувається в діяльності світ фармацевт гігантів. Кожна з таких напівавтон структур прагне поєднатися з подібн одиницями інших ТНК у формі тимчасових союзів. Вони виступають як блок або вузол допоміж мереж малих і середніх компаній. Нові системи глоб вир-ва, як випливає з описаного вище, формуються на основі комбінації стратегіч альянсів і партнерств та тимч кооперації між ТНК, напівавтон підрозділами голов компанії. На відміну від такої спрощеної схеми нові глоб вироб мережі працюють у двох основних модифікац: як товар ланцюжки, керовані виробником (вир-во складної машино-техніч продукції), і як това ланцюжки, керовані покупцем (вир-о тов народ спож). Завданням кожної фірми на ниніш етапі є визнач власного місця у сформов чи тих, що формуються, мережах із метою одержання конкур переваг від участі в них. У широкому колі колективних інституц учасників у сучасній економіці одними з ключових фігурантів виступають промислові чи інноваційні кластери. Це своєрідні комплекси підприємств, промислових компаній, дослідницьких центрів, наукових установ, органів держ управл, профспілок, громад організацій, союзів, груп за інтересами та ін., що сформувалися шляхом територіальної консолідації та створення мереж спеціалізованих постачальників, основних виробників і споживачів, що пов'язані технологічним ланцюжком та взаємодоповнюють один одного. Територіальні інноваційні кластери спираються на стабільну систему поширення нових знань, технологій, продукції, тобто інноваційно-технологічну мережу. Вони формують і використовують спільну наукову базу. Підприємства кластера одержують додаткові конкурентні переваги завдяки можливості здійснювати внутрішню спеціалізацію і стандартизацію, мінімізувати вартість трансакцій та витрати на впровадження інновацій. Метакорпорац передбач об’єдн дек екон агентів, які відповід наступн вимогам: -хоча б деякі з них є комерц організ, які функціон з метою одерж приб. – між агентами існують стійкі взаємозв, більш жорсткі ніж ринкові, що означає, що в деяких істотних об вони вистпу як єдине ціле. – існує стратег цін прийн ріш, які можуть бути як юр ос так і групи фіз. Ос. – з т з екон прав аспектів осн мотивом утвор метакорпор є компроміс інтересів інсайдерів та аутсайдерів в керівн комп, які з 1 боку намаг скористат усіма вигодами інтеграції, а з ін зберегти певну автономію. Метакорпор – є специфік відгалужу від зовн серед ринком, який являє собою внутр сист взаємодій. Осн формами: - фін-пром групи; - холдинги; - групи виробн, які пов’яз сист безгрош розрах, давальн контракти, неплатежів, а також ті структури, які реаліз довго термін контракт віднос.