35. Становлення глобал регулятивних інститутів.

Деятельность нынешних глобал организ, в самом деле , может быть несовместима с реальной сутью процесса глобализма : .нынешние глобал институты подотчетны правител, в то время как подлинный глобализм допускает только самое ограниченное участие государства на начальном этапе этого процесса ; .эти организации , по сути , являются недемократ способом продвижения либерал, глобалистских принципов; они представляют угрозу многообразию обществ систем , правам трудящихся , окружающей среде и демократии; .эти организ вырабатывают правила и нормы , затрагивающие жизнь миллионов людей, которые не имеют возможности ни влиять , ни контролировать ход принятия решений в них ; .время от времени они принимают решения в основном в интересах ТНК и правящих элит. В то же время , именно МО благодаря принципу взаимного признания придают своим членам межд и нац легитимность в лице межд представителей нац госуд. Как ни странно , но основные дискуссии в мире развернулись только вокруг деятельности именно организаций нижнего этажа глобал пирамиды , и , в первую очередь , МВФ . Одна из основ функций МВФ заключается в том , чтобы предоставить займы странам для стабилизации платежного баланса . Благодаря этому страны , оказавшись в трудном положении , могли восстановить свою платежеспособность в межд торговле , обеспечивая устойчивые экон рост , стабильность вал резервов , а также стабил нац валюты . В результате , страны в состоянии выполнять свои межд фин обязательства , и , прежде всего , поддерживать определенного уровня свободу межд торгово – обмена. Таким образом , интервенции МВФ , практически играют роль спасательного моста для процесса глобал, поскольку помогают избежать ситуации разрыва связи в межд торгово - системе обмена. Более того , в условиях доминирования США и их западных союзников , авторитет МО пока что слабеет . Примером тому – падающий авторитет и престиж ООН . В итоге , государство теряет контроль над ситуацией на своей территории , и , к тому , же теряет легитимное право представлять авторитет , власть своего народа на межд арене , в межгосуд отношениях. Недерж суб намагаються (силою) перебрати на себе частину ф-цій і повноваж держ. Але держави самі свідомо і добровіл об’єднуються через міжн міждерж організації (МДО), передаючи їм визначені повноваж. Таким шляхом уряди намагаються, окрім вирішення певних проблем та підвищення рівня національної безпеки, частково захиститися від негат впливу недерж інститутів, спрямувати цей вплив у позитивне русло. Насправді схоже на те, що ТНК та міждержавні організації мало чим відрізняються. Головна відмін полягає в тому, що ТНК інтегрують фірми під контролем урядів, а МДО – уряди під контролем знову урядів. І ще – фірма може входити до складу лише однієї ТНК, а держава – до багатьох МДО. Усе інше (мета діяльності – отримання прибутку, методи і важелі впливу, розпод повноваж тощо) у МДО і ТНК практично співпадають.

36. Глобалізація кризових явищ і процесів

37. Економічні кризи в умовах глоба ліз.

Ринк екон характериз непередбачув на різн етапах ii функцюнув. У 1974-1975 р. відбувся перелом в екон пром розвитих країн, з цих років почалася криза. Після 1974 р. усі показн росту скорот в два або три рази. Збіг за часом несприятл явищ в екон різних країн поясн різким ростом цін на нафту в жовтні 1973р. У результаті виникла атмосф непевності, 4раз ріст цін на нафту, що супроводж ростом цін на більшість видів сиров й енергоносіїв, породив стан занепокоєння в ділових і політ колах. Керівники підпр і установ прагнули відкласти на якийсь час прийн стратег рішень, щоб визнач вплив нових цін на енергет товари. У результаті відбулося різке зменш замовлень у всіх галузях пром як на устатк (інвест), так і на мат (проміжне спож). У США криза проявилася в більш гострій формі, чим в інших країнах – згортання в-тва супроводж ростом цін і неконтрол інфляцією, ріст безробіття, падіння рівня зарплати. У зв'язку зі світ екон кризою виросли % ставки, КБ припинили добров кредитування, багато підпр стали збитковими. Практика не оплач позик і надання позик для покриття неоплач відсотків привела до розвалу фін системи країн, що розв.Пол і соц напруженість, що виникла в країнах Сх Євр і СРСР наприкінці 80-х – початку 90-х рр., відбила подальше поглибл кризи соц системи. Соціаліс країни одержали кредити від зах банків, але щоб випл борги і відсотки по кредитах їм необхідно було розвив свій експорт у країни Заходу. Через свою не конкур-жність незабаром заявили про припинення платежів. Румунія раніше інших звернулася до ринку капіталу і до кінця 80-х років ліквідувала зовнішній борг. Угорщина, Польща, Болгарія ставали усе більш залежні від західних кредиторів. Країни відмовилися від соціалістичної системи, а в 1991 році і СРСР припинив існування. Країни колиш радянського союзу зробили спроби переходу до капіталіст системи. Це привело до криз явищ в економічних системах цих країн.Світові фін.кризи в 90-х рр.20ст. були спричинені рядом факторів, серед яких можна виділити як загальні для ряду країн, так і чисто “внутрішні”, зумовлені специфікою функціонування нац. економік. Епіцентром світ. Фін .кризи у 1997р. стали ряд країн Азії, згодом “азіатська” криза дійшла до к-н Латинської Америки, ряду к-н Схід. Європи. Світ. фін. криза в тій чи іншій мірі зачепила і промислово розвинуті країни, але дуже відчутним був вплив на вищезгадані країни. Саме такі к-ни мають ризикові (такі, що розв.) фін .ринки. Ці ринки часто є привабливими для іноз капіталу (прив), але інвестування в такі р-ки має “тактичний” характер, тобто гроші вкладаються в ЦП не з метою розвитку виробництва, а з метою отримання курсового прибутку. Високий ризик таких інв-й хар-ся високою доходністю. Такий капітал є вкрай “чутливим” до будь-яких змін в політичній і екон. кон”юнктурі і при найменших коливаннях “тікає” з країни. Отже, спекулят тактичне інвестування стало чи не найголовнішим чинн кризи. У поєднанні з ним кризу у к-нах спричинили також внутр фактори: 1. недостатньо розв ін вест. база ; 2. пад внутр.вир-ва і попиту , а також попиту на основну експортну продукцію; 3. несприятливі політичні зміни (н-д, в Індонезії); 4. проблема обслугов зовн. боргу; 5. недосконалість фін.-банк с-ми. Криза завдала значних збитків к-нам, що розвиваються і виявила багато проблем, здебільшого соціального хар-ру, у розвинутих к-нах.Наслідки:1. падіння пром.вир-ва; 2. зниження ділової активності; 3. падіння курсу нац. валюти; 4. стрімке зниження притоку іноз. ін вест; 5. зростання соціаль .напруги. Криза збільшила розрив у екон. р-тку між пром .розвинутими к-ми, к-ми, що розв., і к-ми з перехідною е-кою. Глобаліз світ госп зв‘язків, особливо в фін сфері обумовила взаємоповяз нац ек-к, їх чутливе реагування на зміни в будь-якій частині світу, тощо. Саме це зумовило світові масштаби фін кризи. Епіцентрами кризи стали країни Сх Азії, з яких вона розповсюдилась на весь світ.