- •1.Гл як ключ тенд розв і процес.
- •2.Політ фактори гл.
- •3.Соціокульт фактори гл.
- •5.Протиріччя сучасн глоб процесу.
- •6.Позитиви і негативи гл.
- •9.Сусп-природ глоб пробл сучасн.
- •10.Глоб пробл розв і забезп майбутн людини.
- •12.Економ глобалізм,стр-ра,особл.
- •13.Глобаліз тенд у наук-техн сфері.
- •14.Глобал виробн процесів.
- •15.Торг глобал та її масшт.
- •16.Характер і особл фінанси глоб.
- •17.Передум і особлив інвест глобал.
- •19.Еволюція суч міжн ек мікроінтегр.
- •20.Стратег горизонт мікроінтегр.
- •21.Процеси і форми вертик мікроінтегр.
- •22.Цілі і принц напр. Реаліз змішан форм мікроінтегр
- •23.Феномен глобал корпор.
- •24.Міжн ек макроінт (регіоналізм)
- •25.Дезінтеграц і реінтеграц у глоб ек.
- •27.Тенденц постіндустр і новітня поляриз світу.
- •28.Глоб інформатизація і ек розв.
- •29.Концепція нової ек.
- •30. Інтелектуальний ресурс глобал екон поступу.
- •31. Глобал екон парадокси
- •32. Об’єкти та суб’єкти регулюв у глобал економіці
- •33. Характер глобал ринк саморегуляції
- •34. Роль держ в глоб умовах розвитку
- •35. Становлення глобал регулятивних інститутів.
- •36. Глобалізація кризових явищ і процесів
- •37. Економічні кризи в умовах глоба ліз.
- •38. Світові фін кризи
- •39. Антикризовий потенціал нац економік
- •40. Глобалізація та безпека екон розвитку
- •43. Державно-корпорат глобалізм і проблема силової глобаліз.
- •45. Національна конкурентоспроможн в глобал умовах розвитку
- •46. Проблеми відкритості економіки в глобал середовищі
- •47. Проблема конкурент-сті України в глобал економіці
- •48. Стан і проблеми транснаціоналіз укр. Економіки.
- •49. Геоекон вимір екон розвитку Укр.
- •51. Євроінтеграційна стратегія Укр і проблеми її реаліз
- •52. Наслідки розширен єс і проблеми геоекон статусу Укр
- •53.Укр і євроазійська регіон інтегр.
- •54. Інтеграційний потенціал снд
- •55. Масштаби та напрями реаліз укр.-рос економічн співробітн.
- •57. Субрегіон вектор інтеграл політ України. Очес, гууам.
- •58. Співробітництво України з міжнарод екон організ.
- •59. Стратегія мвф в Укр.
- •60. Співроб Укр – сот
- •61. Інновац-інтелектуал стратег розвитку Укр
- •1.Гл як ключ тенд розв і процес.
- •4. Цивілізаційні виміри глобалізації.
- •5,6. Позитиви та негативи
- •28 Глобальна інформатизація
- •1.1. Визначення глобалізації і проблема співвідношення понять глоб-я та глобалізм.
- •1.2. Основні якісні ознаки і риси глобалізації
- •1.3. Часові параметри та горизонти глоб-ї.
- •1.4. Сучасна теоретична база глобалістики.
- •2.1. Ідеологічне підґрунтя сучасних глоб концепцій.
- •2.2. Система критики глобальних трансформацій
- •2.3. Парадокси глобалізації
- •3.1. Тнк, глобальні корпорації і проблема корпоративної консолідації.
- •3.2. Статус держав в умовах глобалізації.
- •4. Альтерглобалізм
- •Тема 3: Основні суб’єкти глобальної економічної системи.
28.Глоб інформатизація і ек розв.
На суч. етапі сусп. розв-ку глоб інформатиз-я екон-ки та ін. сфер життя стала центр. соц.-екон. процесом в усіх розвин. кр-нах. Інф-я – це сукупн-ть знань, даних про матер. і духовн. світ, про закономірн-ті і тенденції його розв-ку. Інформація стає важливим ресурсом і фактором суспільного розвитку, а сам процес підведення під цей фактор виробничих систем отримав назву інформатизації. Отже стало можливим створ банки та бази данних, завдяки яким здійсн швидкий пошук інформ; створення систем швидкого здійсн складних розрахунків; створ ефективн систем які можуть керувати процесом чи об’єктом та ін. Втіл прогресу у розв інформатизації стало виникн глобал комп’ютерних мереж та їх об’єднання у Всесвітню мережу-Інтернет. Форм загальний світ інформ простір. Завдяки цьому всьому з’являється поняття “інформац сусп-тво”, яке хар-ся цілим рядом признаків – розвиток систем освіти, розробки в областях “високих технологій”, масовий випуск відносно недорогих та надійних комп’ютерів та програмного забезпеч до них, формув мережі різних видів зв’язку та ін. Важливим показником ступеня розвитку інформ сусп-тва є швидкість та надійність передачі та обробки інформ, рівень забезп засобами інформатики та зв’язку. Існують і інші показники які відображають тенденцію росту інформзабезпеченості або ступеня інформатизації суспільства Розвиток отримують підвиди інфармаційних ринків – кредитний, валютний, інвестиційний, ф’ючерсний та ін. Вони функціон на основі глобальних комп’ютерних мереж та комуніка систем. Введення пластикових карт означало перехід на викор електр грошей. Інформаційна індустрія не має кордонів, а тому стає транснаціон, що невідємно тягне за собою подальший розвиток усіх країн Упр-ня інф-єю є, по суті, упр-ням соц. і екон. процесами. Через це проблеми розповсюдж інф-ї, широкого її викор-ня набув-ть не лише суто екон., а й політ. хар-ру як в межах окр. кр-ни, так і на міжнар. арені. Інф. рес-си сусп-ва хар-ть заг. рівень РПС передусім самої людини. Тому найб. жорстка конкур-я в світі сьогодні саме в цій сфері.З екон.т.зору інф-я – це: 1) вид екон. діяльн-ті, її певна галузь; 2) фактор вир-ва, ресурс; 3) певний товар; 4) сусп.здобуток; 5) елемент ринк. мех-зму; 6) фактор конкурентної боротьби.Під інф.рес-ми на мікрорівні розум-ть інф-ю, яка є цінністю для підпр-ва і може отримувати таку саму оцінку, як і ін.ма-тер. ресурс. На макрорівні – це безпосер. продукт інтелект. діяльн-ті найб. кваліфікованої й творчо активної частини працездатн.нас-ня. Інформаційні процеси створили принципово нові інструменти зовнішньополітичного впливу. У ряді класичних інструментів - військова сила, економіка, дипломатія - інформаційні ресурси, по своїй ефективності стали перевершувати всі інші. У цьому змісті захист національних інтересів сьогодні неможливий без забезпечення державою інформаційної безпеки, без створення інформаційного ресурсу впливу, здатного протидіяти в разі потреби "інформаційної агресії". "Інформаційна війна" - це, на жаль, зовсім реальний інструмент зовнішньої політики сьогодні. Інтернет також формують не тільки думка так називаної "міжнародної громадськості", але - чи прямо побічно - і громадськості в багатьох країнах світу. Відбувається якщо не втрата державами суверенітету в інформаційної, то зменшення їхнього впливу в повсякденному житті, але також і впливу будь-якої влади будь-якого рівня, так само як і великих інформаційних корпораціях, що проводять, як правило, свою довгострокову інформаційну політику.
