57. Субрегіон вектор інтеграл політ України. Очес, гууам.

З ініціативою створення ЧЕС у 1990 р. висту-пила Туреччина. Декларація про створення була підписана у 1992 р. ЧЕС, маючи місткий внутр ринок зі значним ресурсним та науково-технічним потенціалом, може стати центром торгівлі між Європою, Близьким Сходом та Азією. Заяви про вступ до ЧЕС под-али: Iран, Македонія, Союзна Республіка Юго-славія та Узбекистан. Як спостерігачі до орга-нізації входять: Австрія, Iталія, Iзраїль, Єгипет, Словаччина, Туніс, Польща, Боснія і Герцего-вина, Казахстан, Кіпр, Йорданія, Словенія, Хо-рватія. ЧЕС ставить на меті: 1)створити режим вільного руху товарів, послуг, капіталів, 2)сфо-рмувати інфраструктури бізнесу - мережі банк-ів і ділових центрів для фін-ня й інформаційної підтримки як державних інвестицій, так і прива-тного бізнесу; 3)розвивати транспортно-експе-диторське співробітництво на транспорті; 4)ко-мплексно використовувати й охороняти ресур-си Чорного моря; 5)налагодити співробітницт-во у розвитку паливно-сировинної комплексу регіону, 6)технічно переозброїти металургійні під-ва, впровадити нові потужності;7)провести кооперацію у розвитку уніфікованої митної с-ми країн регіону, створити повноцінну с-му багатосторонніх розрахунків і у подальшому організувати Чорноморський платіжний союз; 8)підтримувати співробітництво країн Причор-номор'я у процесах приватизації, під-тва, зміц-нення малого і середнього бізнесу. У межах ЧЕС розробляються стратегічно важливі тран-спортні проекти, які передбачають об'єднання енергосистем країн регіону в єдине кільце, форм-ня с-ми транспортування енергоносіїв. Заслуговують на увагу проекти створення Євроазіатської магістралі та Чорноморської кільцевої автостради. Держави-учасниці ЧЕС істотно відмінні у своїх пріоритетах і баченні майбутнього європейського процесу, що галь-мує подальший розвиток відносин. Проблеми: 1)слабкий вплив ек-го потенціалу ЧЕС на под-олання кризових явищ у нац-них ек-ках країн; 2)недостатня ефективність співробітництва, пов'язана з територіальними претензіями дея-ких країн та відсутність можливостей їхнього політичного врегулювання; 3)певне політичне протистояння між Росією та Туреччиною; 4)за-гострення стосунків між окремими членами ЧЕС (Туреччиною і Грецією, Азербайджаном і Вірменією, територіальні претензії Росії та Ру-мунії до України, грузино-абхазький конфлікт); 5) торгівля не розвинулася до належного рів-ня. Розбудова всебічного співробітництва з дер-вами Чорномор. регіону є одним із важлив. напрямків зовн. пол-ки Укр. ЧЕС належить важливе місце у процесах створення загєвроп. ек. простору. Тому роль організації у цьому контексті полягає у сприянні процесам інтеграції Укр. у світогосп. життя. Країни-учасниці розглядають співробітництво в регіоні як складову процесу загєвроп. ек. інтеграції та мають намір сприяти тісній взаємодії організації ЧЕС з ЄС та іншими регіональн. стр-рами. Використання стр-р ЧЕС відповідає інтересам Укр. з т. зору реалізації курсу на інтеграцію через розвиток контактів з Комісією ЄС, міжн. ек. та фін. організаціями. Проголошення нової міжн. регіон. організації на укр. землі сприяло підвищенню міжн. авторитету Укр. Спільність інтересів Грузії, України, Узбекистану,Азербайджану та Молдови сприяла проголошенню в жовтні 1997 р. в Страсбурзі створення нового регіонального блоку держав, відомого під умовною назвою ГУУАМ. ГУУАМ - це угруповання рівноправних країн пострадянського простору, що поєднує держави з однаковими політичними та економічними орієнтаціями. Цим новоутворений блок відрізняється від системи ЧЕС, що поєднує країни з різним рівнем соціально-економічного розвитку, а з іншого боку - від СНД, в якому явно простежується домінування РФ. Утворення ГУУАМ свідчить про формування в межах СНД нових структур інтересів економічного та політичного гатунку. В основі утворення такої форми співроб лежить збіг позицій країн з багатьох питань суч міжн відносин. Гол завданням співроб визначено створення умов для міжгалуз контактів та прямих зв'язків між відповідними держ органами та відомствами країн ГУУАМ. Безумовним пріоритетом визнано ефективне функціон транспор коридору Європа-Кавказ-Азія та розвиток його інфраструктури. Спільні економічні інтереси держав ГУУАМ найбільше сконцентровані навколо двох питань - транспортув прикаспійс енергоносіїв та проклад нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон. Відкриття, розробка та прокладання транспортних комунікацій з нафтогаз родовищ в Азербайджані, Туркменистані, Казахстані та Узбекистані перетворюють закавказький причорноморський регіон у надзвичайно привабливий. Україна має значення стратегічного транзитного маршруту енергоносіїв для європейських країн і з огляду на її переробні потужності має шанс стати суттєво важливою ланкою економічної безпеки Європи. Перспективним напрямком екон співроб є також розвиток інвестиц діяльності між державами ГУУАМ, створення спільних підприємств по переробці сільськогосподарської продукції, в галузі машинобуд, енергетики і транспорту. В перспективі в межах ГУУАМ може утворитися самодостатня в багатьох аспектах регіональна зона екон співроб. Другий напрямок співпраці в межах ГУУАМ - це проблеми безпеки і стабільності в регіоні. Реаліз масштабних проектів вимагає формув субрегіон структур безпеки, які б утворили спільну платформу для співроб в цій сфері з максим урахуванням інтересів усіх держав регіону. Із створенням ГУУАМ з'явилися нові можливості для вирішення існуючих конфліктів спільними зусиллями за умов, коли втручання міжн структур блоковане позицією РФ. Важливою підставою для формув системи ГУУАМ є також нинішній рівень розв міждерж зв'язків. Саміт Президентів ГУУАМ, який став етапною подією в становленні та інституалізації цього регіон об'єднання як міжн структури. Підписана в ході Саміту Президентами Ялтин Хартія ГУУАМ визначає цілі, принципи і напрямки співроб кр-уч. Закладені в Хартії основи організац структури об'єднання фактично закріпили наявний механізм співпраці кр-уч, ефективність якого була доведена на практиці. Згідно з Ялтинською Хартією головування в ГУУАМ здійснюється державами-учасницями в алфавітному порядку протягом періоду між зустрічами Глав держав. З 2002 року ГУУАМ бере активну участь в діял ОБСЄ, зокрема в екон форумах, конференціях з безпеки, глобал, регіон інтеграції тощо. В кінці 2003 року ГУУАМ було надано статус спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН. Співробітництво ГУУАМ-США набуло практичної. 6 грудня 2002 року була прийнята Спільна заява США-ГУУАМ і практично була затверджена програма ГУУАМ-США зі сприяння торг та транспортув, забезпеч митного і прикорд контролю, боротьбі з організ злочинністю і розповсюдженням наркотиків. Вона передбачає розвиток співробітництва ГУУАМ-США в сфері імплементації проектів зі створення Віртуального Центру по боротьбі з тероризмом (ВЦ), а також зі сприяння торгівлі та транспортуванню (ПСТТ). ГУУАМ відкрите для співробітництва з третіми державами, організаціями, об'єднаннями та ініціативами, яке зокрема може відбуватись на основі Рішення Глав держав щодо статусу спостерігача в діяльності ГУУАМ.