4. Альтерглобалізм

Альтерглобалізм – представляє собою новий тип базової демократії, мінімальною програмою якого є взяти за основу соціальне партнерство, соц. захист, соц. держави, і реальну демократію. Альтерглобалізм представляють різноманітні антиглобальні рухи, дії яких спрямовані проти наступних негативних наслідків глобалізації: 1антидержавні дії інститутів Вашингтонського консенсусу;2 скорочення дотацій на боротьбу з бідністю; 3обмеження прав профспілок; 4впровадження політики зниження з/п під тиском СОТ; 5створення баз даних на всіх громадян спецслужбами країн світу;6 обмеження на в`їзд до країн;7 комерціалізація наукових розробок; 8 монетаризація промисловості; 9розширення платної освіти; 10 всевладдя фінансового капіталу;11подорощення медикаментів (у 15-20 років);12дискримінація жінок і молоді

Програма антиглобалістів передбачає діяльність за двома взаємопов`язаними напрямками:-створення альтернатив- спротив, який передбачає протидію укріпленню влади корпоративного капіталізму.

Основні цілі антиглобалістів: -змусити представників державних і міждержавних інституцій прислухатись до громадської думки-мобілізувати і надихати людей на активні громадські дії. Основні принципи руху антиглобалістів є: децентралізація гнучкість легкість і швидкість створення і розпаду структур; загальна доступність ресурсів антиринкова спрямованість рівні права інтеркласовість самоорганізація асоціативність Основні протиріччя руху антиглобалістів: А) зовнішні - протиріччя між альтерглобальною природою руху і його включенність в глобальний капіталізм - протиріччя між принципами добровільної асоціації і необхідністю використовувати фінансові і політико-правові механізми - протиріччя між соц-ек нерівністю учасників і їх рівноправних діалогах - протиріччя між мережевим принципом організації руху і необхідністю взаємодії з структурами влади Б) внутрішні - мережева організація руху є його слабкістю - протиріччя між соц. творчістю окремої особи або спільноти і єдиним процесом спільної, узгодженої діяльності Основні вимоги антиглобалісті, які є об`єднаними в генуезький соц. форум передбачають: глобалізацію права, а не тільки доходів рівний доступ до охорони здоров`я для всіх незалежно від доходів 1анулювання боргів країн, що розвиваються розвинутим країнам 2підписання Кіотського протоколу 3конвенція військової промисловості. Головною формою антиглобального руху є масові акції, кампанії протесту, акції цивільної непокори. Основні діючі суб`єкти представлені суспільними, неурядовими політичними групами і асоціаціями. Їх прикладами можуть бути: - Генуезький соц. форум, який включив до свого складу 500 неформальних груп (пацифістські, антивоєнні, католицькі, соц. центри, та ін.) -Всесвітня коаліція „Глобальна дія народів” -Асоціація за оподаткування фінансових трансакцій заради допомоги громадянам АТТАК, її офіційна мета: організувати міжнародний рух з метою перешкоджання спекулятивним операціям і необмежена циркуляція капіталів. Виступає за оподаткування фінансових прибутків, введення санкцій проти зон відмивання грошей-Віденська конвенція – представляє собою об`єднання селянських ініціативних груп і рухів проти концепції швидкого харчування. -Мережа прямої дії – представлена університетським рухом, виступає проти комерціалізації школи, платної медицини, нав’язуванні волі ТНК країнам світу -Чорний блок – конгломерат угруповань анархістського напрямку -Повернемо собі вулицю – за захист природи, розширення прав місцевого самоуправління, поліцейського свавілля, за списання боргів 3-го світу -Об’єднання південь – з вимогою ліквідації СОТ, МВФ, Світового Банку і заміну міжнародних інституцій, які прислуговують Заходу і новим ТНК -Глобалізуємо спротив – за права молоді, за обкладання ТНК прогресивним соціальним податком, за обмеження монопольних війн -Хактивіст – за прямі диверсії проти ТНК, у вигляді зломів офіційних сайтів компанії, розміщення негативної пропаганди

Найбільш поширені в країнах Латинської Америки – через Троцького, який там оселився (рух троцькізм). Бразилія Аргентина Гватемала Гондурас Італія Програми антиглобалізму: На сьогодні антиглобалізм може бути представленим як лівим так і правим крилом. Праве крило закликає до зміцнення суверенітету і влади національної держави на противагу ТН контролю. Реальним інструментом цього є підтримка національного виробника (АТТАК, Субкаманданте Маркас) Ліве крило відмовляється бачити в державі майбутнє, вважаючи державу інструментом панування і гноблення. Закликає демонтувати державні структури і замінити їх само організованим суспільством.

1. Глобалізм як одна з основних проблем і тенденцій

1.1. Визначення глобалізації і проблема співвідношення понять глоб-я та глобалізм.

1.2. Основні якісні ознаки і риси глобалізації

1.3. Часові параметри та горизонти глоб-ї.

1.4. Сучасна теоретична база глобалістики.

2. Ідеологія і критика глобалізації

2.1. Ідеологічне підґрунтя сучасних глоб концепцій.

2.2. Система критики глобальних трансформацій

2.3. Парадокси глобалізації