49. Геоекон вимір екон розвитку Укр.

Україна послідовно i неухильно будує свою зовн пол на основi беззастереж дотрим принципiв мiжн права, Статуту ООН та iнших мiжн-прав актiв. Така позицiя нашої держави закрiпл у схвалених Верх Радою 2 липня 1993 р. "Основних напрямах зовн полiт Укр", якi є концептуал док, на якому баз та розвив зовнпол дiял Укр. На даному етапi можна визначити такi три основнi напр зовн пол України: - розвиток двостор мiждерж вiдносин; - європ iнтеграцiя; - багатостор дипломатiя. У двостор вiдн прiоритетними є два напрями дiяльностi укр дипломатiї: - вiдносини з сусiднiми країнами; - стосунки з стратегiчно важливими партнерами та впливовими державами свiту. Європ iнтеграцiя в першу чергу означає: - подальше пол та iнституц зближення з ЄС та еволюцiйне просування до кiнцевої мети; - iнтеграцiї Укр до Є С; - адаптування укр законодавства до норм ЄС та Ради Європи як ключовий iнтеграцiйний елемент; - поглиблення вiдносин Укр з НАТО як однiєю з основних складових всеохоплюючої системи європ стабiльностi та безпеки. В рамках багатостор дипломатiї можна видiлити такi прiоритетнi напрями зовнполiт дiяльностi: - забезпеч ефективної участi держави у дiяльностi МО; - налагодж ефектив регiон та субрегiон спiвроб, посилення ролi Укр в регiон та субрег органiз, форумах i об'єднаннях; - активiз дiяльн в багатостор домовленостях в галузi роззброєння, в т.ч. ядерного, заходiв довiри, у миротвор та миропiдтрим операцiях, безпекових режимах i контрольних механiзмах. Шляхи інтеграції вклячають передум інтеграції (Пол-прав, екон,соц-культ, інфрастр) та її особливості. Фактори інтеграції поділяються на внутр, що обумовлені станом розвитку нац екон та зовн, що визнач станом розв зовнекон зв”язків. Політ-прав: політ визнач України; забезпеч територ цілісності та створ адекватної систе нац безпеки; безумовне викон міжн зобов, особливо в сфері прав людини;; перегляд існуючої практики політ зв’язків з держ колиш СРСР; пряма участь у глоб і регіон політ процесах; формув відпов законодав і виробл ефект механізмів та інструмент його викон. Екон форму-ся завдяки чинникам: екон та інституц забезпеч суверенітету; оцінці екон потенц і напрямків структур перебуд; розробці та реаліз обгрунт програми переходу до ринк відн з пріоритетом роздерж й приватиз, соц захисту нас; оцінці експ потенціалу, виробл експ-імп стратегії та адекватного механізму регуля зовн-екон діяль-с; включнац грош од в систему міжн розрах; розв’язання пробл зовн заборгов та розподілу активів колиш СРСР шляхом відповід переговорних процесів. Соц-культ: відродж і виховання почуття власн гідності, створ умов соц-культ життєздат народів України; формув суч, орієнтов на світ пріоритети сист народної освіти; розв контактів з укр, які прожив за межами України. Інфрастр: розв транспх комунік, необхідних для норм-ної життєдіял суверен держ; розвиток суч інформ-комунік систем з включ їх до міжн систем. Особливості України як потенц учасниці міжн екон угруп: відсутність досвіду держ, необхідність здобуття справжн суверенітету; нерозробл пол-прав регуляторів та інструментів; нерозвин ринк відносин; інерція погіршення економічного стану; запас соціальної витримки населення, який виснажується. Позит зруш в бік забезп внутріш передумов інтеграції У є, насамперед, страт укр підпр на збільш прозорості їх еконї діяльн, створ законодав передумов для виходу укр підпрв на міжн фін ринки, вдосконал механізму приватиз та перехід до грош етапу приватиз держ підпр та ін. До внутр екон умов, що гальмують процес інтеграції 50. Пріоритети регіон екон інтеграц Укр.

Участь України в процесах інтеграції визначається її географічним положенням. Вона в притул межує з таким потужним інтеграційним угрупованням як ЄС на Заході та з Росією й іншими країнами СНД (асоційованим членом якого вона є) – на Сході. З останніми Україну пов’язують сталі економічні зв’язки, які є наслідком існування єдиного народногосподарського комплексу в колишньому СРСР. Вибір між цими альтернативами, скоріш за все, і визначатиме участь України в інтеграційних процесах. Поле регіональних інтеграційних пріоритетів У включає ЦЄЗВТ, СНД, ЧЕС, ЄС, Балтійський ринок та ЄАВТ, що є елементами Європ континентального ринку. Довгострокова мета зовн-екон політики У- вступ до ЄС; в середньострок плані У прагне до створення зони вільної торгівлі з ЄС та набуття статусу асоційованого члена в ЄС. Головний інструмент, що регулює відносини У з ЄС - Угода про партнерство і співробітництво (підписана 14 червня 1994; вступила в дію в 1998р.), яка передбачає більш активне політичне співробітництво та містить положення про створення зони вільної торгівлі. Проте, укр економіка кваліфікується як “економіка з держ системою торгівлі” і не містить схвалення економічних реформ в У. Угодою передбачається, що ЄС намагатиметься розглядати У , як країну -члена ГАТТ, хоча до цього часу вона такою не є. Головні цілі: розвивати тісні політ контакти; сприяти торгівлі та інвест; підтримувати У в її праненні зміцнювати демократію. Важливість цієї угоди обумовлюється тим, що за межами СНД ЄС є найголовнішим торговельним партнером У та основним джерелом іноземних інвестицій. Країни Центр та Східн Європи (ЦСЄ) - важливі торг-екон партнери У. За останні роки значно зросла роль двосторонніх стосунків між У та країнами ЦСЄ. Їм притаманні схожі проблеми, як наприклад створ сприятл інвест клімату, нестача оборотних коштів. Пріоритетні напрямки вдосконалення інвест клімату: відновлення для СП податкових привілеїв, введення под пільг для частини прибутку, що інвестується, диференціація податкових пільг у галузевому розрізі, усунення подвійного оподаткування прибутку, який одержує іноземний учасник СП, формування системи страхування від політичних та економічних ризиків. І ЦСЄ, і У бажають інтегруватися до Зах Є. Але це важко зробити поодинці, більші шанси, якщо У та ЦСЄ об”єднають свої зусилля. Щоб стати повноправним членом CEFTA, необхідно виконати ряд умов : вступити до ГАТТ/ВТО, укласти договори про вільну торгівлю з кожною країною-членом, мати статус асоційованого члена ЄС. Відносини між У та CEFTA зможуть успішно розвиватися, якщо зовн-ек зв”язки на рівні окремих п/п будуть стимулюватися державою , функції якої насамперед мають включати розширення поінформованості п/п із питань зовн-ек зв”язків з ЦСЄ (законодавство, митне та податкове регулювання, ситуації на окремих товарних ринках), вирішення проблем у сфері взаємних розрахунків. Великі резерви існують у розвитку кооперації між підприємствами, що переробляють с/г продукцію і випускають продукти харчування, а також з п/п інших галузей. Доцільно поширювати обсяги лізингових операцій. Піприємствам, що випускають машинотехн продукцію варто надати більше фін свободи і можливості здійснювати бартерні операції на пільгових умовах. В 1992р. державами Причорномор”я, а також Албанією, Азерб, Вірм та Грецією підписано Декларацію про причорноморське ек співробітництво. Головне завдання ЧЕС - оцінка існуючого потенціалу країн регіону та розробка на цій базі конкретних проектів співробітництва. Створено Чорноморський банк торгівлі та розвитку для фін інвест проектів та кредитування країн -акціонерів. Особливості ЧЕС: - поетапний характер реалізації угод; - селективний підхід до участі в тих чи інших проектах; - м”який характер інтеграції, коли участь в ЧЕС не заважає країні вступати до будь-яких інших угруповань чи договорів. Найважливішими зовн-ек партнерами