33. Принципи науково-методичної роботи в знз. Структура науково-методичної роботи

Найважливіші принципи методичної роботи в школі:

1. Науковість методичної роботи. Націлює керівників методичної роботи на досягнення відповідності всієї системи підвищення кваліфікації вчителі сучасним науковим досягненням у різних галузях. При цьому науково-методична робота не має нічого спільного із грою в науку, з навмисною наукоподібністю, що викликає у вчителів негативне ставлення до науки. Реалізація цього принципу містить у собі й глибокий аналіз конкретного стану справ у школі, вивчення найважливіших аспектів особистості і діяльності педагогів.

2. Зв'язок з життям, актуальність. Вимагає урахування не тільки глобальних проблем сучасності, але й проблем, близьких цьому колективу вчителів.

3. Системність методичної роботи. Вимагає підходу до методичної роботи як цілісної системи, оптимальність якої залежить насамперед від єдності мети, задач, змісту, форм і методів роботи з учителем, від спрямованості на високі кінцеві результати. Цей принцип передбачає також керованість, плановість усієї методичної роботи.

4. Комплексний характер методичної роботи. Передбачає єдність і взаємозв'язок усіх сторін і напрямків підвищення кваліфікації: учителів (з питань дидактики й окремих методик, теорій виховання, психології і фізіології, педагогічної етики й розвитку загальної культури і т. п.)

5. Систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість. Ці принципи передбачають повне охоплення вчителів різними формами методичної роботи протягом усього навчального року, перетворення методичної роботи в частину системи безперервної освіти. Водночас ідея масовості не означає захоплення масовими формами роботи на шкоду груповим й індивідуальним.

6. Творчий характер методичної роботи, максимальна активізація вчителів. Передбачає створення в школі власної системи разом із учителями, що забезпечує дієве стимулювання творчих пошуків учителів.

7. Конкретність методичної роботи. Передбачає урахування особливостей конкретної школи, диференційований підхід до вчителів.

8. Спрямованість методичної роботи на виділення головного, істотного в підвищенні кваліфікації вчителів. Націлює організаторів методичної роботи на пошук найважливіших, пріоритетних проблем і напрямків підвищення кваліфікації та форм роботи з учителями.

9. Єдність теорії і практики. Спрямована на усунення двох небажаних крайностей: недооцінки ролі й значення теорії та зайвої теоретичності методичної роботи, розриву між теорією з проблемами навчально-виховного процесу.

10. Оперативність, гнучкість, мобільність методичної роботи. Передбачає гнучке реагування на всі зміни, перебудову в разі потреби методичної роботи.

11. Колективний характер методичної роботи при розумному сполученні загальношкільних, групових та індивідуальних, формальних і неформальних, обов'язкових і добровільних форм і методів методичної роботи і самоосвіти вчителів.

34. Види внутрішньошкільного моніторингу, їх характеристика

Освітній моніторинг проводиться на різних рівнях управління загальною середньою освітою.

На цій основі, як правило, можна виділити наступні види освітнього моніторингу:

· Державний;

· Регіональний;

· Локальний (внутрішньошкільний) .

Локальний моніторинг дозволяє аналізувати розвиток системи освіти в окремому загальноосвітньому навчальному закладі та умовно диференціюється за наступними компонентним складовими (напрямками):

· Директорський моніторинг;

· Адміністративний моніторинг;

· Педагогічний моніторинг;

· Учнівський моніторинг.

Моніторингові дослідження з перерахованих вище напрямками дають можливість спостерігати діяльність учасників навчально-виховного процесу та його результати, а саме:

· Директорський моніторинг вивчає управлінську діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу. Результат - розвиток освіти в загальноосвітньому навчальному закладі і підвищення рівня самоорганізації адміністрації навчального закладу;

· Адміністративний - управлінську діяльність адміністрації навчального закладу в цілому, результат - поліпшення якості роботи вчителів;

· Педагогічний - діяльність вчителів по організації навчально-виховного процесу, результат - підвищення рівня навченості учнів і самоорганізації вчителів;

· Учнівський - діяльність учнів по самоврядуванню процесом засвоєння знань, результат - позитивна динаміка рівня та якості засвоєння змісту освіти, а також рівня можливостей учнів застосовувати отримані знання на практиці.