36. Річний план як нормативна модель роботи педагогічного колективу школи на навчальний рік. Його структура. Технологія складання річного плану.

Річний план дає можливість поєднувати перспективні завдання з конкретними завданнями на кожний семестр, на кожен місяць навчального року.

Зміст: 1. Вступ. Аналіз виконання плану за минулий навчальний рік. Головні завдання і проблеми, над вирішенням яких працюють педагогічний і учнівський колективи. 2. Забезпечення прав особистості на освіту. Оперативний облік дітей шкільного віку. Охоплення їх навчанням. Охоплення навчанням випускників основної середньої школи. Організація медичного нагляду та роботи груп подовженого дня. Раціональне використання фонду загального навчання. Ведення шкільної документації. 3. Управління підвищенням професійної кваліфікації вчителів.4. Керівництво педагогічним процессом: заходи щодо організації початку і закінчення навчального року. Комплектування класів, призначення класних керівників.Розподіл пед.навантаження, складання розкладу уроків. Організація і проведення випускних і перевідних екзаменів. Позаурочна робота. 5. Організація підвищення якості виховного процесу. Заходи щодо забезпечення спільної роботи школи, сім'ї, громадськості й трудових колективів з виховання учнів. 6. Соціально-економічна діяльність: зміцнення й раціональне використання навчально- матеріальної бази, заходи з дотримання техніки безпеки, санітарії, гігієни. 7. Демократизація та координація внутрішньо шкільного контролю. Контроль за станом навчально-матеріальної бази. Контроль за рівнем знань, умінь і навичок учнів, за рівнем їх вихованості. Контроль за станом планувальної та облікової документації. До підготовки річного плану залучають працівників школи. Наприкінці березня на основі аналізу діяльності за попередній семестр директор визначає проблеми, які школа повинна вирішити в наступному навчальному році, дає завдання своїм заступникам і окремим працівникам щодо підготовки матеріалів, визначає терміни їх подання. У квітні на нараді при директорі розглядається питання планування роботи на наступний рік, обговорюються проблеми й завдання, над якими працюватиме школа. З числа педагогів можуть створюватися групи для розробки розділів плану. Учасникам наради дають завдання підготувати матеріали до річного плану, їх подають дирекції До 1 червня. Після закінчення навчального року, врахувавши його підсумки, на основі зібраного матеріалу складають план роботи школи на наступний навчальний рік.

37. Колективні (групові, масові) форми організації методичної роботи. Методичні об’єднання як основна форма колективної методичної роботи.

Методична робота - важлива складова післядипломної педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів,спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу.

Цілі та завдання методичної роботи – це параметри, що характеризують рівень знань, умінь та навичок, особисті якості педагога,необхідність формування і вдосконалення яких зумовлені сучасними освітніми стандартами в школі для сталого розвитку. Цілі визначаються як прогнозовані результати науково-методичної діяльності.

Форми науково-методичної роботи:

1. Колективні(масові): семінари, пед.читання, науково-практичні конференції, експериментальні педагогічні майданчики ,виставки, педагогічні мости","педагогічні десанти". ..

2. Групові: методичні обєднання і кафедри, школи молодого вчителя, проблемні, творчі групи, …

3. Індивідуальні: самоосвіта, наставництво, консультування, стажування…

Предметні комісії та методичні об'єднання вчителів.Предметні комісії створюються у багато комплектних школах, у яких один і той же предмет викладають кілька вчителів. У межах району чи міста діють методичні об'єднання вчителів, які впродовж року збираються на засідання 4-5 разів. Шкільне методичне об’єднання вчителів є однією з головних ланок у системі методичної роботи школи. Метою діяльності методичного об’єднання є вивчення системи роботи кожного вчителя для підвищення ефективності навчально-виховного процесу з предмета, аналіз внутрішкільних вимог, сприяння розвитку педагогічної творчості, професійної майстерності вчителів. Керує роботою методичного об’єднання голова, якого обирають члени методичного об’єднання на два роки. На першому організаційному засіданні вибирають голову методичного об'єднання та секретаря, обговорюють та затверджують план роботи на рік. Він передбачає почергову участь членів методоб'єднання у підготовці питань, які заслуховуватимуться на наступних засіданнях, та відкритих уроків, на яких практично ілюструватимуться шляхи розв'язання запропонованої для розгляду певної методичної проблеми.

На засіданнях, як правило, вивчаються директивні документи уряду, Міністерства освіти і науки України, обговорюються шляхи вивчення нових або ускладнених тем, передбачуваних навчальною програмою, експериментальні варіанти навчальних програм. Узагальнюється передовий педагогічний або новаторський досвід, визначаються форми, методи та засоби втілення його в життя.

Науково-методичні ради.Створюються у закладах нового типу, де методична рада має науковий характер. Головою такої ради є заступник директора з науково-методичної роботи. До складу науково-методичної ради входять один чи й декілька науково-методичних консультантів, завідувачі кафедрами, вчителі-методисти, представники учнівського наукового товариства, члени творчих спілок. Рада працює над виявленням шляхів вивчення та розробки загальної проблеми, освоєння оригінальних методик та технологій навчання і виховання. Вона також затверджує склад творчих груп, тематику методичної роботи та наукових досліджень. Школи молодого вчителя. Створюються з метою допомоги вчителям-початківцям у професійному становленні. У межах навчального закладу опікуються їхньою роботою досвідчені вчителі, директор чи його заступник із навчально-виховної роботи.

Методичні кабінети.Працюють не лише у районних (міських) відділах народної освіти, а й у школах, ліцеях, гімназіях. У них нагромаджуються необхідні матеріали (педагогічна преса, описи передового педагогічного досвіду, розробки оригінальних навчальних та виховних занять тощо) з метою надання вчителям та виховникам методичної допомоги.

Експериментальні педагогічні майданчики.Створюються згідно з "Положенням про експериментальний педагогічний майданчик" (1993) для реалізації педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту, форм, методів та засобів навчання та виховання підростаючого покоління. Статус експериментального майданчика надається після проходження експертизи, яка передбачає визначення відповідності мети та реальних можливостей її втілення в життя. ініціювати створення такого майданчика може як заклад освіти, так і окремий учитель.

Творчі групи вчителів.Найчастіше працюють у закладах нового типу (5-10 чол.). Інколи створюються при обласних відділеннях Педтовариства України. Очолюють їх педагоги або науковці творчого складу, які пропагують власні творчі напрацювання, опробовуючи їх не лише в умовах роботи інших навчальних закладів, а й під час вивчення різноманітних навчальних дисциплін. Педагогічні читання. Одна з підсумкових форм науково-методичної роботи. Проводяться як завершальний етап певних науково-педагогічних досліджень. 

"Педагогічний міст"."Педагогічний міст" - це масова форма методичної роботи, яка використовується з метою взаємоознайомлення з досвідом роботи двох педагогічних колективів. Освітні заклади, у яких працюють ці колективи, можуть знаходитися в різних кінцях області. Вибирають вони один одного для ознайомлення добровільно, керуючись необхідністю пізнання нового в освоєнні певної педагогічної системи. Відбувається знайомство з матеріальною базою школи, відвідуються відкриті навчально-виховні заняття, ведуться розмови зі школярами. Пізніше проводиться засідання "круглого стола", упродовж якого розпочинають свою роботу "банки методичних ідей". Через тиждень відбувається чергова зустріч, яку організовує інша сторона.

"Педагогічні десанти"."Педагогічні десанти" - надзвичайно яскрава форма пропаганди нових педагогічних ідей. "Педагогічні десанти" започаткувалися на Рівненщині. Як правило, проводяться в поліських північних, віддалених від обласного центру районах. У будь-якій школі збираються педагоги для творчої зустрічі з "десантниками". Група .десантників" складається з творчої групи учителів області, яка працює при обласному відділенні Педагогічного товариства України. Ідуть відкриті навчально-виховні заняття.Після проведення відкритих навчально-виховних занять усі збираються в актовому залі, де для .десантників" створюється можливість розширеної пропаганди власних методичних ідей. Із залу звучать запитання.