41. Методичний кабінет як творча лабораторія школи. Функції методичного кабінету. Організаційні засади його діяльності.

Головною метою методичного кабінету є навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу в дошкільних закладах освіти, загальноосвітніх школах, ліцеї, закладах позашкільної освіти, організація удосконалення відповідної фахової освіти та кваліфікації педагогічних, керівних працівників цих закладів, згідно з рівнями, визначеними чинним законодавством

Методичний кабінет забезпечує: 9.1. Здійснення головної мети, завдань, змісту і напрямів роботи методичного кабінету згідно з чинним законодавством і даним Положенням.

9.2. Готує і подає засновнику експертні матеріали для прийняття відповідних рішень

9.3. Формування бібліотечних фондів навчальної, довідкової, наукової, науково-популярної, методичної, художньої літератури і фахових періодичних видань закладів освіти району (міста).

9.4. Інформаційно-консультативне обслуговування педагогічних та керівних працівників закладів освіти на базі власної бібліотеки і читальних залів методичного кабінету.

9.5. Керівництво навчально-методичною роботою в дошкільних, середніх загальноосвітніх, позашкільних закладах освіти району (міста).

Основними функціями методичного кабінету є: 3.1. Створення умов для підвищення кваліфікації спеціалістів юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

3.2. Проведення індивідуальних та колективних форм методичної роботи зі спеціалістами юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (стажування, семінари, лекції).

3.3. Надання допомоги спеціалістам юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у роботі з самоосвіти, методичній роботі. 3.4. Навчально-методичне консультування спеціалістів юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

3.5. Методичне забезпечення вдосконалення фахового рівня спеціалістів юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

3.6. Сприяння вдосконаленню форм і методів правової роботи.

3.7. Узагальнення та поширення кращого досвіду роботи юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

3.8. Організація і проведення представницьких методичних заходів: виставок методичної літератури, практичних конференцій тощо.

42. Рада загальноосвітнього навчального закладу як колегіальний орган управління знз. Її повноваження, організаційні засади діяльності.

З метою оптимізацїї управління життєдіяльністю школи створюють органи управління, діяльність яких дає змогу враховувати потреби учасників навчально-виховного процесу. Наявність розгалуженої структури управлінських органів у школі вимагає організації їх взаємодії, координації роботи всіх підрозділів.

До структури управлінських органів у школі належать:

— органи колегіального управління школою (конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках);

— адміністрація школи (директор, його заступники з навчальної, наукової, виховної, господарської роботи);

— органи громадського самоврядування (учнів (учком), учителів (профком, методична рада), батьків (батьківський комітет).

Органами колегіального управління школою є конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках. їх діяльність координується залежно від потреб колективу і завдань школи.

Конференція є вищим колегіальним органом громадського самоврядування школи (в малочисельних школах — загальні збори шкільного колективу). Конференція затверджує статут, вносить корективи, розробляє напрями розвитку школи, підвищення ефективності навчально-виховного процесу, здійснює пошуки додаткового фінансування, зміцнення матеріально-технічної бази. Скликається радою школи один раз на рік.

Кожна школа на основі типового Статуту з урахуванням соціальних, економічних, національних та регіональних особливостей розробляє свій статут.

Статут школи — сукупність нормі правил життя колективу з урахуванням його особливостей і перспектив розвитку.

Раду школи обирають на конференції або на загальних зборах школи.

Рада школи — орган колегіального управління шкільними справами, вирішення найважливіших питань щодо удосконалення навчально-виховного процесу.

До складу ради обирають представників педколективу, учнів II та III ступенів, батьків (або осіб, які їх замінюють) і громадськості. Очолює її директор школи. На чергових виборах склад ради оновлюють не менш ніж на третину.

Рада школи займається управлінськими проблемами, які раніше перебували в одноосібній компетенції директора. Вона реалізує рішення конференцій шкільного колективу; представляє інтереси школи в державних і громадських органах, забезпечує соціальний захист неповнолітніх; визначає зміст, методи, форми організації навчання й виховання; встановлює режим роботи школи; здійснює контроль за роботою, проводить атестацію педагогічних працівників, вносить пропозиції щодо кваліфікаційної комісії про присвоєння вчителям кваліфікаційних категорій; контролює витрату бюджетних асигнувань на школу, формує власний матеріальний фонд школи; заслуховує звіти про роботу директора, його заступників, учителів, виносить пропозиції щодо продовження або припинення їх повноважень; захищає працівників школи й адміністрацію від необґрунтованого втручання в їх професійну та посадову діяльність.

Протягом року основну роботу в раді виконують педагогічний, батьківський та учнівський сектори, які збираються раз на чверть, заслуховують відповідальних за певні ділянки роботи, намічають шляхи виконання прийнятих рішень. Президія ради, до якої входять адміністрація та керівники секторів, здійснює оперативне керівництво школою.

За рішенням конференції або ради школи створюють опікунську раду з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян. Опікунська рада вживає заходів для зміцнення матеріально-технічної та навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування, поліпшення організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників.

Педагогічну раду створюють для розгляду складних питань організації навчального процесу, підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагогів. До її складу входять учителі, вихователі груп подовженого дня, адміністрація школи. Очолює її директор школи.

Роботу педагогічної ради планують у довільній формі відповідно до потреб школи. Члени ради мають право виносити на її розгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але вона повинна збиратися не менше чотирьох разів на рік. При педагогічній раді створюють підзвітні їй методичні секції.

Нараду при директорі використовують для вирішення термінових питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу (аналізу успішності учнів, дисципліни в школі, для організації позакласної діяльності). Інколи нарада розглядає роботу окремих учителів, виконання стандартів освіти тощо. Участь у них є обов'язковою для викладачів, адміністрації. Періодичність проведення визначає директор школи.

Наради при заступниках директора розглядають поточні проблеми, що стосуються їх адміністративної компетенції. Періодичність проведення визначається планом роботи школи.