6. Виступ керівника мо початкових класів «Відповідальність особистості перед колективом»

• Колектив – могутній важіль виховання, провідні риси особистості формуються тільки в колективі у процесі спілкування й активної спільної діяльності.

• На думку В.О.Сухомлинського, колектив – це «складна духовна спільність людей, що стоять на різних ступенях інтелектуального, ідейного, морального, громадського, трудового, естетичного розвитку».

• Особливу увагу педагог звертав на гуманізм взаємин людини і колективу. На його  погляд, - це діалектична єдність двох взаємопов’язаних і взаємозумовлених сторін, єдність,  що постійно розвивається і вдосконалюється. З одного боку, піклування й відповідальність людини за людину і за колектив: «Відповідальність людини за людину для життя колективу - це теж саме, що цементний розчин для будівництва будинку з цегли: немає розчину - не будується будинок, немає відповідальності за людину - немає й колективу». З іншого боку, відповідальність і піклування всього колективу «… про ровесника, про молодшого товариша, про старого і немічного, про людину, яка потребує повсякденної допомоги».

• Стосунки людини з людиною, за В.О. Сухомлинським, розкриваються,  насамперед, у праці на благо людей; отож, як людина працює для інших, так виявляється її гуманізм. Взаємини відтворюються у свідомості людей через їхню діяльність. Зокрема, у таких, як допомога, співучасть, співпраця. Не існує спеціальної «науки любові», зазначав В.О.Сухомлинський, є наука людяності, той, хто опанував її азбуку, підготовлений до благородних духовно-психологічних і морально-естетичних взаємовідносин.

• «Людська особистість – за В.О.Сухомлинським – це найскладніший сплав фізичних і духовних сил, думок, почуттів, волі, характеру, настроїв».

7. Виступ учителя англійської мови

«Вплив знань іноземної мови на процес формування громадянськості в учнів ( з погляду В.О Сухомлинського)

• У сучасних умовах побудови громадянського суспільства, в умовах євроінтеграції, трансформаційних процесів в Україні значно підвищується роль іноземної мови, мовної культури. Знання рідної мови, мов інших народів, безперечно, сприяють інтелектуальному розвитку людини.

• У свій час В.О.Сухомлинський приділяв велике значення мовній культурі у процесі виховання дітей, оскільки, на його думку, «Мовна культура людини – це дзеркало її духовної культури. Найважливішим засобом впливу на дитину, облагороджування її почуттів, думок, переживань є краса і велич, сила і виразність рідного слова».

Отже, актуальним сьогодні є формування в учнів комунікативної компетентності, умінь використовувати іноземну мову як засіб міжкультурного спілкування, інструмент інтеграції в країнах сучасного світу.

• В першу чергу, слід звернути увагу на лінгвокраїнознавчий аспект у методиці викладання іноземної мови. Пізнавально-країнознавчий підхід у процесі викладання іноземних мов відкриває учням шлях до набуття додаткових знань стосовно історичних, духовних, культурних цінностей країн, мови яких вивчаються.

• Як свідчить практика, проектна робота сприяє формуванню світоглядної позиції учня. Ця робота має на меті розв’язання соціально-значущих проблем, стимулює освітню активність учня з одночасним розвитком самостійності. Важливими вимогами до виконання проектних завдань «є креативність, новизна ідей, цікаві винаходи та вміння їх презентувати».

У процесі міжнаціонального міжкультурного спілкування учень набуває різнобічного, соціально цінного досвіду взаємодопомоги, взаємоповаги, співпереживання людей різних національностей, і це є основними рисами громадянськості.

• Підбиваючи підсумки, ми вважаємо доцільним звернути увагу на цінність народної мудрості, яка дуже подобалася В.О.Сухомлинському – «Скільки мов я знаю, стільки разів я людина». Дійсно, її зміст, значення спонукають молодь до інтелектуальної діяльності, «прагнення юнаків та дівчат застосовувати набуті знання в житті,оволодівати новими значеннями, уміннями, навичками... Збагачення знань стає для них потребою».