- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
Мета роботи. Вивчити вплив іонів калію і кальцію на роботу ізольованого
Матеріали та обладнання. Жаба, набір інструментів для препарування, пінопластова пластина, універсальний штатив, міограф, кімограф, 1% розчин кальцію хлориду, 1% розчин калію хлориду, адреналін, ацетилхолін, піпетки, вата, марлеві серветки.
Хід роботи. Жабу знерухомлюють і фіксують на пластині черевцем догори. Оголяють серце. Перев’язують обидві аорти, лігатуру для зручності не обрізають. З іншої нитки роблять невелику петлю і накладають її на поверхню лівого передсердя, під лівою дугою аорти. Захоплюють і трохи піднімають пінцетом стінку передсердя у середині простору, що обмежений петлею, надрізають передсердя тонкими ножицями, через отвір у передсерді просовують кінець канюлі у шлуночок. Затягують петлю, що накладена на передсердя, міцно закріпляють серце на канюлі. Після цього швидко заповнюють канюлю розчином Рінгера. Піднімають канюлю, а разом з нею серце, перерізають обидві дуги аорти і потім другим розрізом, що проходить нижче порожнистих вен, вирізають серце із тіла жаби, не пошкодивши венозного синуса. Щоб серце не вислизнуло кінці ниток закріплюють навколо канюлі. У канюлі замінюють розчин доти, поки він не стане прозорим.
Якщо серце ізольоване правильно то при кожному скороченні шлуночка розчин викидається у канюлю, а під час діастоли знову повертається у серце. Канюлю закріпляють у штативі верхівку серця захоплюють серфіном, який з’єднується з міографом. Встановлюють міограф у горизонтальному положенні і по дотичній наближають до кімографа. Записують криву скорочень ізольованого серця, що живиться розчином Рінгера.
Досліджують вплив на діяльність серця кальцію хлориду. Для цього додають до розчину Рінгера декілька крапель 1% розчину кальцію хлориду. Відбувається посилення дії серця, потім зупинка у систолі. Записують ефект, промивають серце, наливаючи та відсисаючи піпеткою розчин Рінгера, до відновлення скорочень з попередньою інтенсивністю.
Досліджують вплив на серце калію хлориду, додавши до розчину Рінгера краплю 1% розчину. Діяльність серця слабне, а потім воно зупиняється у діастолі. Знову відновлюють скорочення серця розчином Рінгера.
Досліджують вплив на серце адреналіну, додаючи до розчину Рінгера 2-3 краплі розчину. Відбувається посилення дії серця. Записують ефект, промивають серце, наливаючи та відсисаючи піпеткою розчин Рінгера, до відновлення скорочень з попередньою інтенсивністю.
Досліджують вплив на серце ацетілхоліну, додаючи до розчину Рінгера 1-2 краплі розчину. Діяльність серця слабне.
Вплив перелічених речовин можна досліджувати на оголеному серці жаби. З цією метою на працююче серце наносять краплями відповідний розчин. Візуально можна спостерігати дію цих речовин, капаючи їх розчини на ізольоване серце, що розміщене у розчині Рінгера на годинникову скельці.
Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
Мета роботи. Дослідити рефлекторні впливи на роботу серця.
Матеріали та обладнання. Жаба, секундомір, набір інструментів для препарування, коркова пластина.
Хід роботи.
1. Дослід Гольца. Декапітовану жабу закріплюють на пластині черевцем догори. Оголюють серце, підраховують кількість серцевих скорочень. Потім шпателем або пінцетом 2-3 рази вдаряють по черевній стінці і знову підраховують число серцевих скорочень за 1 хвилину. Дослід повторюють декілька разів. Дані досліду заносять у таблицю 10.
Таблиця 10. Дослід Гольца
Умови досліду |
Частота серцевих скорочень у піддослідних |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
У нормі |
|
|
|
|
Після подразнення черевної стінки |
|
|
|
|
2. Дослід Даніні-Ашнера. Об’єкт дослідження – людина. У піддослідного визначають за пульсом частоту серцевих скорочень. Потім протягом 10 секунд великими пальцями повільно (не сильно) натискують на обидва ока. Відразу після натиску на очні яблука, знову підраховують частоту серцевих скорочень. Дані досліду заносять у таблицю 11.
Таблиця 11. Дослід Даніні-Ашнера
Умови досліду |
Частота серцевих скорочень у піддослідних |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
У нормі |
|
|
|
|
Після натиску на очні яблука |
|
|
|
|
Дослід 5. Судинні рефлекси на вухах кролика
Мета роботи. Простежити за судиноруховими рефлексами на вухах кролика при температурному і механічному подразненнях прилеглих та віддалених ділянок шкіри.
Матеріали та обладнання. Кролик (бажано білий, з великими вухами), рушник, скляна банка для води, лід, вата, вода t=50С, ксилол, шпильки, електрична лампа або ліхтарик.
Хід роботи. Кролика загортають у рушник, залишають зовні голову і праву передню лапку. Підтримуючи вуха за кінчики, освітлюють їх яскравим джерелом світла і спостерігають за станом кровоносних судин. Занурюють лапку кролика у гарячу воду. Подразнення кінцівки викликає віддалене рефлекторне розширення судин вуха з тієї ж сторони (іррадіація судинних рефлексів).
Після цього спостерігають за зміною просвіту судин вуха, занурюючи лапку у холодну воду, при дії больових подразників на лапку кролика і механічних або хімічних подразнень (ваткою, змоченою ксилолом) самого вуха.
У відповідь на місцеве подразнення, після короткочасного звуження судин відбувається артеріальна гіперемія.
Дослід 6. Спостереження капілярного кровообігу під мікроскопом
Мета роботи. Ознайомитись з капілярним кровообігом, визначити швидкість руху крові в капілярах, дослідити дію адреналіну, ацетилхоліну та норадреналіну на судини.
Матеріали та обладнання. Слабо пігментована жаба, мікроскоп з підсвітлювачем, коркова пластина з отвором, розчин Рінгера, адреналін, норадреналін, ацетилхолін, марля, голки, 10% розчин етилового спирту, ефір.
Хід роботи. Жабу наркотизують спиртом або ефіром і фіксують на пластині черевцем донизу. Плавальну перетинку розправляють (але не натягують) над отвором у пластині. Фіксують її шпильками (шпильки вколювати під кутом, щоб не заважали руху об’єктиву) і поміщають у поле зору мікроскопа (рис. 35).
Розглядають перетинку під малим збільшенням, регулярно змочуючи її розчином Рінгера. На фоні пігментних клітин з відростками помітно капіляри артеріоли і венули. Останні відрізняються одна від одної за швидкістю і напрямом руху крові. В артеріолах швидкість крові більша, ніж в капілярах, потік крові нерівномірний, обумовлений пульсовими коливаннями. Наносять на плавальну перетинку 1-2 краплі розчину ацетилхоліну і спостерігають за зміною руху крові. Потім відмивають перетинку розчином Рінгера і наносять на неї 2-3 краплі розчину адреналіну.
6
Рис. 35. Спостереження кровообігу у жаби на плавальній перетинці.
А - фіксація лапки, Б – судини під мікроскопом: 1 – артерія, 2 – артеріоли при малому збільшенні, 3 – артеріоли при великому збільшенні, 4 – капіляри при малому збільшенні, 5 - капіляри при великому збільшенні, 6 – вена, 7 – венули, 8 – хроматофори.
Захопити пінцетом язик жаби (зазвичай він завернутий назад) і розтягнути його шпильками над отвором (рис.36). Спостерігати під малим збільшенням мікроскопу окремі капіляри, артеріоли, вени і артерії.
Рис. 36. Спостереження кровообігу у жаби в язиці.
Відмітити пульсацію великих артерій, осьовий і пристінковий рух крові у них (еритроцити рухаються у центрі потоку, плазма по периферії, пр. вісі судини кров рухається швидше, ніж по периферії). Нанести піпеткою на поверхню язика 2-3 краплі розчину норадреналіну і спостерігати короткочасне звуження просвіту судин.
