- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Теоретичні питання для самопервірки
Еритроцити людини живуть 4 місяці, кішки – 2 місяці, миші – 1 місяць. А у жаби і черепахи еритроцити живуть близько 2 років. Запропонуйте пояснення цим фактам.
Що означають терміни: "ізотермічний", "гіпоосмотичний" і "гіперосмотичний"?
Що станеться з еритроцитами в гіпотонічному розчині
Що станеться з еритроцитами в гіпертонічному розчині
Як відрізнити еритроцити cсавців від еритроцитів птахів і риб?
Чим відрізняється видовий склад лейкоцитів у ссавців і птахів?
У чому Ви бачите небезпеку наявності у вдихуваному повітрі високої (більше 0,1%) концентрації СО?
Намалюйте схему класифікації лейкоцитів.
Заповніть таблицю: клітини крові
Вид тварин |
Клітини крові |
Кількість в 1 мм3 |
Функція |
Місце утворення |
|
|
|
|
|
Заповніть таблицю: лейкоцитарна формула крові
Вид тварин |
Вміст окремих лейкоцитів, в % |
||||||
Б |
Е |
Нейтрофіли |
Л |
М |
|||
Ю |
П |
С |
|||||
Велика рогата худоба |
|
|
|
|
|
|
|
Вівці |
|
|
|
|
|
|
|
Коні |
|
|
|
|
|
|
|
Свині |
|
|
|
|
|
|
|
Собаки |
|
|
|
|
|
|
|
Кролики |
|
|
|
|
|
|
|
Кури |
|
|
|
|
|
|
|
Лабораторна робота 10 Зсідання крові
Теоретична частина:
При підготовці до заняття необхідно розглянути питання:
Регуляція згортання крові
Фактори, які впливають на протікання процесу згортання крові
Протизсідальна система
При пораненні кровоносної судини кров згортається, утворює тромб, що закупорює дефект і перешкоджає подальшій кровотечі. Зсідання крові, або гемокоагуляція, охороняє організм від крововтрати і є найважливішою захисною реакцією організму. При зниженому зсіданні крові навіть незначне поранення може призвести до смерті.
Коагуляція крові обумовлена зміною фізико-хімічного стана білки плазми фібриногену, що при цьому переходить із розчинної форми в нерозчинну, перетворюючись у фібрин. Тонкі і довгі нитки фібрину утворюють сітку, у петлях якої осідають формені елементи. Якщо випускаючу із судини кров безупинно помішувати мітелкою, то на ній осядуть волокна фібрину. Кров, із якої вилучили фібрин, називають дефібринованою. Вона складається з формених елементів і сироватки. Сироватка крові - це плазма без фібриногену і деяких інших речовин, що беруть участь у зсіданні крові. Зсідатися спроможна не тільки суцільна кров, але і плазма.
Згортання крові – це ряд послідовних ферментативних процесів, що призводять до випадіння в осад білка плазми – фібриногена і утворення згустку з ниток фібрина з захоплених формених елементів. Згортання крові відбувається в три фази.
Перша фаза. Утворення протромбінази (тромбопластина, або фактору ІІІ) — найбільш складна і тривала. Розрізняють тканинну і кров'яну протромбінази.
Процес утворення тканинної протромбінази починається з ушкодження стінок судин, навколишніх тканин і виділення з них у кров тканинного тромбопластину, що являє собою уламки клітинних мембран (фосфоліпіди). У цьому процесі приймають також участь речовини, які знаходяться в плазмі, так називані плазменні фактори: VII - проконвертин, V - глобулін - акцелератор, X – тромботропін (фактор Стюарта) і IV - іони кальцію. Утворення тканинної протромбінази слугує пусковим механізмом для наступних реакцій.
Процес утворення кров'яної протромбінази починається з активування фактора XII (фактора Хагемана). У крові, яка циркулює, він знаходиться в неактивному стані, що обумовлено наявністю в плазмі антифактору, який перешкоджає його активації. При зіткненні із шорсткуватою поверхнею антифактор руйнується, і тоді фактор Хагемана активується. Шорсткуватою поверхнею є волокна колагену, які оголюються при пошкодженні кровоносних судин. З активації фактора Хагемана починається ланцюгова реакція. Фактор XII активує фактор XI - попередник плазменого тромбопластину і утворює з ним комплекс, який називається контактним фактором. Під впливом контактного фактора активується фактор VIII (антигемофільний глобулін А), що вступає до реакції з фактором IX (антигемофильний глобулін В, або фактор Крисмаса), та йонами кальцію, створюючи кальцієвий комплекс. Останній сильно впливає на кров'яні пластинки. Вони склеюються, набухають і виділяють гранули, що містять тромбоцитарний фактор ІІІ. Контактний фактор, кальцієвий комплекс і тромбоцитарний фактор ІІІ утворюють проміжний продукт, що взаємодіє з фактором V (глобулін – акцелератор плазми) і фактором X (тромботропін).
Друга фаза. Друга фаза - утворення тромбіну - протікає за 2-5 с. Протромбіназа, що утворилася, адсорбує неактивний фермент плазми протромбін (фактор II) і на своїй поверхні перетворює його в активний фермент тромбін. Протромбін завжди присутній у циркулюючий крові. Для його перетворення в тромбін під впливом протромбінази необхідні фактори V, X, іони кальцію і фактори тромбоцитів І і ІІ.
Третя фаза. Відбувається утворення нерозчинного фібрину з розчинного білка плазми фібриногену (фактор I). Цей процес відбувається під впливом тромбіну при участі йонів кальцію і факторів тромбоцитів у три етапи. Перший етап (протеолітичний) - під впливом тромбіну від молекули фібриногену відщепляються пептиди і він перетворюється в золеподібний фібрин-мономер (профібрин). Другий етап (полімеризаційний) - об'єднання розчинних молекул профібрину в молекули фібрин-полімеру. Полімеризація відбувається без участі тромбіну, але під впливом іонів кальцію. Третій етап йде при участі фактора XIII (фібринази тканин, тромбоцитів і еритроцитів). Фібриназа утворює тривалі пептидні зв'язки між сусідніми молекулами фібрин-полімеру, що цементує фібрин, збільшує його механічну стійкість і стійкість до фібринолізу. Таким чином, формуванням нерозчинного фібрину завершується процес утворення кров'яного тромбу.
Потім наступає післяфаза зсідання крові, під час якої йдуть два процеси - ретракція і фібриноліз. Ретракція полягає в тому, що тромб, який утворився, починає ущільнюватися, стискуватися, із нього видавлюється сироватка Цей процес відбувається під впливом особливих речовин - ретрактозимів, що виділяються кров'яними пластинками. Завдяки ретракції тромб щільніше закупорює ушкоджену судину. Ретракція закінчується через 2-3 години після утворення згустку.
Одночасно з ретракцією, але з меншою швидкістю починається фібриноліз - розщеплення фібрину, який складає основу тромбу. Призначенням фібринолізу є відновити просвіт кровоносної судини, закупореної згустком. Розщеплення фібрину здійснюється протеолітичним ферментом фібринолізином, або плазміном, що знаходиться в плазмі у вигляді проферменту профібринолізину, або плазміогену. Його активація здійснюється за допомогою речовин, що знаходяться в крові і тканинах.
