Теоретичні питання для самопервірки

1. Еритроцити людини живуть 4 місяці, кішки – 2 місяці, миші – 1 місяць. А у жаби і черепахи еритроцити живуть близько 2 років. Запропонуйте пояснення цим фактам.

2. Що означають терміни: "ізотермічний", "гіпоосмотичний" і "гіперосмотичний"?

3. Що станеться з еритроцитами в гіпотонічному розчині

4. Що станеться з еритроцитами в гіпертонічному розчині

5. Як відрізнити еритроцити cсавців від еритроцитів птахів і риб?

6. Чим відрізняється видовий склад лейкоцитів у ссавців і птахів?

7. У чому Ви бачите небезпеку наявності у вдихуваному повітрі високої (більше 0,1%) концентрації СО?

8. Намалюйте схему класифікації лейкоцитів.

9. Заповніть таблицю: клітини крові

Вид тварин	Клітини крові	Кількість в 1 мм3	Функція	Місце утворення

10. Заповніть таблицю: лейкоцитарна формула крові

Вид тварин	Вміст окремих лейкоцитів, в %
	Б	Е	Нейтрофіли			Л	М
			Ю	П	С
Велика рогата худоба
Вівці
Коні
Свині
Собаки
Кролики
Кури

Лабораторна робота 10 Зсідання крові

Теоретична частина:

При підготовці до заняття необхідно розглянути питання:

1. Регуляція згортання крові

2. Фактори, які впливають на протікання процесу згортання крові

3. Протизсідальна система

При пораненні кровоносної судини кров згортається, утворює тромб, що закупорює дефект і перешкоджає подальшій кровотечі. Зсідання крові, або гемокоагуляція, охороняє організм від крововтрати і є найважливішою захисною реакцією організму. При зниженому зсіданні крові навіть незначне поранення може призвести до смерті.

Коагуляція крові обумовлена зміною фізико-хімічного стана білки плазми фібриногену, що при цьому переходить із розчинної форми в нерозчинну, перетворюючись у фібрин. Тонкі і довгі нитки фібрину утворюють сітку, у петлях якої осідають формені елементи. Якщо випускаючу із судини кров безупинно помішувати мітелкою, то на ній осядуть волокна фібрину. Кров, із якої вилучили фібрин, називають дефібринованою. Вона складається з формених елементів і сироватки. Сироватка крові - це плазма без фібриногену і деяких інших речовин, що беруть участь у зсіданні крові. Зсідатися спроможна не тільки суцільна кров, але і плазма.

Згортання крові – це ряд послідовних ферментативних процесів, що призводять до випадіння в осад білка плазми – фібриногена і утворення згустку з ниток фібрина з захоплених формених елементів. Згортання крові відбувається в три фази.

Перша фаза. Утворення протромбінази (тромбопластина, або фактору ІІІ) — найбільш складна і тривала. Розрізняють тканинну і кров'яну протромбінази.

Процес утворення тканинної протромбінази починається з ушкодження стінок судин, навколишніх тканин і виділення з них у кров тканинного тромбопластину, що являє собою уламки клітинних мембран (фосфоліпіди). У цьому процесі приймають також участь речовини, які знаходяться в плазмі, так називані плазменні фактори: VII - проконвертин, V - глобулін - акцелератор, X – тромботропін (фактор Стюарта) і IV - іони кальцію. Утворення тканинної протромбінази слугує пусковим механізмом для наступних реакцій.

Процес утворення кров'яної протромбінази починається з активування фактора XII (фактора Хагемана). У крові, яка циркулює, він знаходиться в неактивному стані, що обумовлено наявністю в плазмі антифактору, який перешкоджає його активації. При зіткненні із шорсткуватою поверхнею антифактор руйнується, і тоді фактор Хагемана активується. Шорсткуватою поверхнею є волокна колагену, які оголюються при пошкодженні кровоносних судин. З активації фактора Хагемана починається ланцюгова реакція. Фактор XII активує фактор XI - попередник плазменого тромбопластину і утворює з ним комплекс, який називається контактним фактором. Під впливом контактного фактора активується фактор VIII (антигемофільний глобулін А), що вступає до реакції з фактором IX (антигемофильний глобулін В, або фактор Крисмаса), та йонами кальцію, створюючи кальцієвий комплекс. Останній сильно впливає на кров'яні пластинки. Вони склеюються, набухають і виділяють гранули, що містять тромбоцитарний фактор ІІІ. Контактний фактор, кальцієвий комплекс і тромбоцитарний фактор ІІІ утворюють проміжний продукт, що взаємодіє з фактором V (глобулін – акцелератор плазми) і фактором X (тромботропін).

Друга фаза. Друга фаза - утворення тромбіну - протікає за 2-5 с. Протромбіназа, що утворилася, адсорбує неактивний фермент плазми протромбін (фактор II) і на своїй поверхні перетворює його в активний фермент тромбін. Протромбін завжди присутній у циркулюючий крові. Для його перетворення в тромбін під впливом протромбінази необхідні фактори V, X, іони кальцію і фактори тромбоцитів І і ІІ.

Третя фаза. Відбувається утворення нерозчинного фібрину з розчинного білка плазми фібриногену (фактор I). Цей процес відбувається під впливом тромбіну при участі йонів кальцію і факторів тромбоцитів у три етапи. Перший етап (протеолітичний) - під впливом тромбіну від молекули фібриногену відщепляються пептиди і він перетворюється в золеподібний фібрин-мономер (профібрин). Другий етап (полімеризаційний) - об'єднання розчинних молекул профібрину в молекули фібрин-полімеру. Полімеризація відбувається без участі тромбіну, але під впливом іонів кальцію. Третій етап йде при участі фактора XIII (фібринази тканин, тромбоцитів і еритроцитів). Фібриназа утворює тривалі пептидні зв'язки між сусідніми молекулами фібрин-полімеру, що цементує фібрин, збільшує його механічну стійкість і стійкість до фібринолізу. Таким чином, формуванням нерозчинного фібрину завершується процес утворення кров'яного тромбу.

Потім наступає післяфаза зсідання крові, під час якої йдуть два процеси - ретракція і фібриноліз. Ретракція полягає в тому, що тромб, який утворився, починає ущільнюватися, стискуватися, із нього видавлюється сироватка Цей процес відбувається під впливом особливих речовин - ретрактозимів, що виділяються кров'яними пластинками. Завдяки ретракції тромб щільніше закупорює ушкоджену судину. Ретракція закінчується через 2-3 години після утворення згустку.

Одночасно з ретракцією, але з меншою швидкістю починається фібриноліз - розщеплення фібрину, який складає основу тромбу. Призначенням фібринолізу є відновити просвіт кровоносної судини, закупореної згустком. Розщеплення фібрину здійснюється протеолітичним ферментом фібринолізином, або плазміном, що знаходиться в плазмі у вигляді проферменту профібринолізину, або плазміогену. Його активація здійснюється за допомогою речовин, що знаходяться в крові і тканинах.