- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
Мета роботи: На нервово-м'язовому препараті визначити залежність величини скорочення м'яза від сили подразника.
Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, міограф, кімограф, електростимулятор, електроди, марлеві серветки, розчин Рінгера.
Хід роботи: Готують нервово-м'язовий препарат і фіксують його в міографі. Важілець, що пише, підводять до кімографа, повертають барабан рукою, щоб важілець накреслив на ньому горизонтальну (базову) лінію (приблизно 1 см). Нерв препарату кладуть на електроди і наносять на нього подразнення частотою 1 Гц, починаючи з амплітуди 1В, при крайньому лівому (0,01) положенні рукоятки “амплітуда В”. При появі відповідної реакції (скорочення м'яза) записують величину скорочення на кімографі у вигляді вертикальної лінії. Потім рукою повертають барабан кімографа на 0,5 - 1 см, збільшують амплітуду на 1 поділку, наносять подразнення і записують нову вертикальну лінію на кімографі поряд із першою. Продовжують наносити подразнення, збільшуючи кожний раз амплітуду на 0,01 – 0,02В, записуючи на кімографі величину скорочення м'яза, повертаючи барабан кімографа рукою доти, доки величина скорочення його (висота лінії на кімографі) почне зменшуватися.
Вимірюють (у міліметрах) висоту записаних на кімографі ліній, що характеризують величину скорочення м'яза, і заносять ці показники у таблицю досліду. Позначають у таблиці подразники підпорогової, порогової, і надпорогової сили. Серед надпорогових вказати величину оптимального, максимального та надмаксимального подразників. Отримані дані занести у таблицю 2.
Таблиця 2. Результати досліду
Параметри подразників |
Сила, ум. од. |
Скорочення м'язів, мм |
Класифікація подразників за силою |
|
Частота, Гц |
Амплітуда, В |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Проаналізувати результати досліду і зробити висновок про залежність величини відповідної реакції (скорочення м'яза) від сили подразника.
Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
Мета роботи: Визначити залежність виконуваної м’язом роботи від величини навантаження та абсолютної сили м'яза.
Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, штатив, міограф, електростимулятор, кімограф, кювети, марля, вата, розчин Рінгера, набір гір, коркова пластинка.
Хід роботи: Готують нервово-м'язовий препарат і фіксують його в міографі. Під стрілку міографа вміщують обмежувач. Підбирають оптимальну силу подразника і на барабані кімографа записують відповідь м'яза без навантаження. Обертаючи барабан кімографа рукою, записують висоту підняття пера міографа при навантаженнях у 5, 10, 15, 20, ... n г, тобто знаходять максимальний вантаж, який може підняти м'яз. На барабані кімографа скорочення м'яза записані у збільшеному вигляді H, для обчислення роботи м'яза слід визначити справжнє скорочення м'яза h (рис.16).
Рис.16. Вплив величини навантаження на роботу м'яза:
1 – нерв; 2 – м'яз; 3 – барабан кімографа; 4 – міограф; 5 – важок
Для цього визначають довжину важеля міографа від осі обертання до кінця пера L і відстань від осі обертання до точки прикріплення м'яза l. Величину справжнього скорочення м'яза обчислюють за формулою (1) і будують графік залежності роботи м'яза від величини навантаження.
(1)
Дані записують у протокол (табл.2.), визначають роботу м'яза за формулою (2).
(2)
Таблиця 3. Протокол досліду з вивчення впливу навантаження на роботу м'яза
Вантаж Р,г |
Висота підіймання пера міографа Н, мм |
Висота підіймання вантажу h, мм |
Робота м'яза A = P*h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для визначення абсолютної сили даного м’яза F, г/см2 максимальну силу P ділять на його фізіологічний переріз – площу розтину, перпендикулярну до усіх м’язових волокон даного м’яза S (3):
(3)
Площу S знаходять за формулою для визначення площі круга (4):
(4)
Радіус перерізу досліджуваного м’яза визначають за формулою для визначення довжини кола (5, 6):
(5)
звідки:
(6)
Практично L вимірюють лігатурою за максимальним обводом черевця м’яза у стані спокою.
Будують графік залежності маси вантажу від роботи м’яза (рис.17).
А
Р
Рис.17. Графік залежності маси вантажу від роботи м’яза
Порівнюють м’язи різних тварин за величиною абсолютної сили.
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРВІРКИ ЗА ТЕМОЮ 3
Назвіть основні скоротливі білки і розкажіть про їх роль у м’язовому скороченні.
Дати визначення поняттям:
а) ізотоніче скорочення м’яза
б) ізометричне скорочення м’яза
Заповніть таблицю: порівняльна характеристика волокон посмугованих м’язів
Показники |
Волокна |
|
Білі |
Червоні |
|
Динамічні властивості |
|
|
Колір волокон |
|
|
Діаметр волокон |
|
|
Нервово-м’язові синапси |
|
|
Вміст міоглобіну та цитохрому |
|
|
Вміст глікогену |
|
|
Активність окисних ферментів |
|
|
Гліколітична активність |
|
|
Дайте визначення термінам:
а) саркомер;
б) саркоплазматичний ретикулюм;
в) Т –трубочки;
г) А–диску;
д) І–диску;
є) Z–лінії;
ж) м’яза-розгинача;
з) м’яза-згинача.
Як здійснюється енергетичне забезпечення роботи м’язів при різних навантаженнях?
Пояснити механізм скорочення м’язів
Заповніть таблицю: порівняльна характеристика різних видів м’язових тканин
Показники |
М’язові тканини |
||
посмуговані |
серцеві |
гладенькі |
|
Особливості будови |
|
|
|
Збудливість |
|
|
|
Мембранний потенціал |
|
|
|
Швидкість проведення збудження |
|
|
|
Автоматія |
|
|
|
Рефрактерний період |
|
|
|
Пластичність |
|
|
|
М’язи прикріплюються до кісток за допомогою сухожилків. Яку перевагу має цей спосіб в порівнянні з безпосереднім прикріпленням м’язів до кісток?
Чим викликане і як проявляється втомленість м’язів у експерименті і в звичайних умовах
Час, за який розвивається трупне задубіння, в різних випадках не однаковий. З чим можуть бути пов’язані такі відмінності?
Які теорії, що пояснюють стомлення м’язів Ви знаєте
Заповніть таблицю: порівняльна характеристика різних видів м’язових тканин
Показники |
М’язові тканини |
||
посмуговані |
серцеві |
гладенькі |
|
Особливості будови |
|
|
|
Збудливість |
|
|
|
Мембранний потенціал |
|
|
|
Швидкість проведення збудження |
|
|
|
Автоматія |
|
|
|
Рефрактерний період |
|
|
|
Пластичність |
|
|
|
