- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
Мета роботи. Ознайомитися та оволодіти методикою розподілення крові на її складові компоненти. Отримати кров’яний згусток і визначити об’єм плазми.
Матеріали та обладнання. Мірний циліндр на 10, 20 і більше мл, колби, пробірки, скляні кульки, щавелево- чи лимонокислий натрій або гепарін, марля, скальпель, ножиці, вата, спирт.
Хід роботи.
1. Одержання плазми. Для отримання плазми необхідно запобігти зсіданню крові. В пробірку перед взяттям крові додають антикоагулянт. Кров із яремної вени тварини надходить в пробірку і старанно змішується. Після відстоювання чи центрифугування формені елементи осядуть на дно, а верхній шар являє собою плазму.
2. Одержання кров’яного згустку і сироватки крові. Для отримання сироватки без гемоглобіну необхідно попередити гемоліз. В скляний циліндр чи пробірку обережно, не спінюючи, по стінці посудини набирають кров із вени тварини,. Посудину з кров’ю залишають стояти не менше, як на 15-24 години при температурі 30-38°С Згусток, який утворився, повільно ущільнюється і поступово витискує прозору, жовтуватого кольору сироватку. Сироватка - це плазма, яка звільнена від фібрину. В згустку залишаються фібрин та формені елементи.
Сироватку можна одержати і іншим способом. Дефібриновану кров розлити в центрифужні пробірки і центрифугувати на протязі 5-6 хвилин. Формені елементи осядуть, зверху залишиться шар сироватки.
3. Одержання дефібринованої крові. Кров, з якої вилучили фібриноген, називається дефібринованою. Для отримання дефібринованої крові в колбу необхідно покласти скляні кульки і набирати кров. Потім колбу на протязі 10-15 хвилин змішуємо обертальним рухом. Фібриноген у вигляді ниток осяде на кульках; кров, яка залишилася, складається із сироватки і формених елементів. Це і є дефібринована кров. Кров профільтрувати через марлю. Фібрин, який осів на кульках промити в проточній воді. Він має вигляд білої волокнистої речовини.
Дефібриновану кров можна також одержати, збовтуючи свіжу кров в фарфоровій чашці на протязі 8-10 хвилин щіточкою чи мітличкою.
Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
Мета роботи. Дослідити буферні властивості сироватки крові. Пояснити механізм дії буферних систем сироватки крові.
Матеріали та обладнання. Дві бюретки по 25 мл, склянки на10-25 мл, піпетки мірні на 1, 2, 10 мл, 0,1 n розчини HCl та NaOH, індикатори фенолфталеїн та метилоранж, сироватка крові.
Теоретична частина:
При підготовці до заняття необхідно розглянути питання:
Поняття про будову та функцію опорно-трофічних тканин загалом та крові зокрема
Поняття про хімічний склад та біологічні особливості крові
Поняття про цитологічний склад крові
Будова окремих клітин крові
Хід роботи.
1. Визначення лужного буферу. В одну склянку налити 5 мл дистильованої води і додати 2-3 краплини індикатору метилоранжу. Із бюретки по краплині додають 0,1 n розчин HCl до появи слабко-червоного забарвлення (зазвичай достатньо однієї краплини). В другу склянку налити 5 мл дистильованої води, додати 1 мл сироватки та 2-3 краплини метилоранжу. Титрувати 0,1 n розчином HCl рахуючи кількість крапель до того ж забарвлення, що і в першій склянці.
Провести розрахунок. Для підкислення 5 мл води достатньо однієї краплини кислоти. При додаванні до води 1 мл сироватки потрібно n крапель кислоти. Отже для нейтралізації лужного буферу 5 мл сироватки необхідно використати 5n крапель кислоти.
Формула для розрахунку x=5n.
2. Визначення кислотного буферу. В склянку налити 10 мл дистильованої води і додати 2-3 краплини фенолфталеїну. Із бюретки по краплині додавати 0,1 n розчин NaOH до появи незникаючого слабко-фіолетового забарвлення (звичайно достатньо 2-3 краплини).
В другу склянку відміряти 10 мл дистильованої води, додати 1мл сироватки крові і 2-3 краплини фенолфталеїну. Титрувати 0,1 n розчином NaOH до того ж забарвлення, що і в першій склянці, рахуючи кількість крапель.
Провести розрахунок. Для зміщення реакції 10 мл води в лужний бік необхідна одна краплина лугу. При додаванні до води 1 мл сироватки потрібно n крапель лугу. Отже для нейтралізації кислотного буферу 10 мл сироватки необхідно 10 крапель лугу.
Формула для розрахунку x=10n.
