Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину

Мета роботи. Ознайомитися та оволодіти методикою розподілення крові на її складові компоненти. Отримати кров’яний згусток і визначити об’єм плазми.

Матеріали та обладнання. Мірний циліндр на 10, 20 і більше мл, колби, пробірки, скляні кульки, щавелево- чи лимонокислий натрій або гепарін, марля, скальпель, ножиці, вата, спирт.

Хід роботи.

1. Одержання плазми. Для отримання плазми необхідно запобігти зсіданню крові. В пробірку перед взяттям крові додають антикоагулянт. Кров із яремної вени тварини надходить в пробірку і старанно змішується. Після відстоювання чи центрифугування формені елементи осядуть на дно, а верхній шар являє собою плазму.

2. Одержання кров’яного згустку і сироватки крові. Для отримання сироватки без гемоглобіну необхідно попередити гемоліз. В скляний циліндр чи пробірку обережно, не спінюючи, по стінці посудини набирають кров із вени тварини,. Посудину з кров’ю залишають стояти не менше, як на 15-24 години при температурі 30-38°С Згусток, який утворився, повільно ущільнюється і поступово витискує прозору, жовтуватого кольору сироватку. Сироватка - це плазма, яка звільнена від фібрину. В згустку залишаються фібрин та формені елементи.

Сироватку можна одержати і іншим способом. Дефібриновану кров розлити в центрифужні пробірки і центрифугувати на протязі 5-6 хвилин. Формені елементи осядуть, зверху залишиться шар сироватки.

3. Одержання дефібринованої крові. Кров, з якої вилучили фібриноген, називається дефібринованою. Для отримання дефібринованої крові в колбу необхідно покласти скляні кульки і набирати кров. Потім колбу на протязі 10-15 хвилин змішуємо обертальним рухом. Фібриноген у вигляді ниток осяде на кульках; кров, яка залишилася, складається із сироватки і формених елементів. Це і є дефібринована кров. Кров профільтрувати через марлю. Фібрин, який осів на кульках промити в проточній воді. Він має вигляд білої волокнистої речовини.

Дефібриновану кров можна також одержати, збовтуючи свіжу кров в фарфоровій чашці на протязі 8-10 хвилин щіточкою чи мітличкою.

Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові

Мета роботи. Дослідити буферні властивості сироватки крові. Пояснити механізм дії буферних систем сироватки крові.

Матеріали та обладнання. Дві бюретки по 25 мл, склянки на10-25 мл, піпетки мірні на 1, 2, 10 мл, 0,1 n розчини HCl та NaOH, індикатори фенолфталеїн та метилоранж, сироватка крові.

Теоретична частина:

При підготовці до заняття необхідно розглянути питання:

1. Поняття про будову та функцію опорно-трофічних тканин загалом та крові зокрема

2. Поняття про хімічний склад та біологічні особливості крові

3. Поняття про цитологічний склад крові

4. Будова окремих клітин крові

Хід роботи.

1. Визначення лужного буферу. В одну склянку налити 5 мл дистильованої води і додати 2-3 краплини індикатору метилоранжу. Із бюретки по краплині додають 0,1 n розчин HCl до появи слабко-червоного забарвлення (зазвичай достатньо однієї краплини). В другу склянку налити 5 мл дистильованої води, додати 1 мл сироватки та 2-3 краплини метилоранжу. Титрувати 0,1 n розчином HCl рахуючи кількість крапель до того ж забарвлення, що і в першій склянці.

Провести розрахунок. Для підкислення 5 мл води достатньо однієї краплини кислоти. При додаванні до води 1 мл сироватки потрібно n крапель кислоти. Отже для нейтралізації лужного буферу 5 мл сироватки необхідно використати 5n крапель кислоти.

Формула для розрахунку x=5n.

2. Визначення кислотного буферу. В склянку налити 10 мл дистильованої води і додати 2-3 краплини фенолфталеїну. Із бюретки по краплині додавати 0,1 n розчин NaOH до появи незникаючого слабко-фіолетового забарвлення (звичайно достатньо 2-3 краплини).

В другу склянку відміряти 10 мл дистильованої води, додати 1мл сироватки крові і 2-3 краплини фенолфталеїну. Титрувати 0,1 n розчином NaOH до того ж забарвлення, що і в першій склянці, рахуючи кількість крапель.

Провести розрахунок. Для зміщення реакції 10 мл води в лужний бік необхідна одна краплина лугу. При додаванні до води 1 мл сироватки потрібно n крапель лугу. Отже для нейтралізації кислотного буферу 10 мл сироватки необхідно 10 крапель лугу.

Формула для розрахунку x=10n.