Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі

Мета роботи: Вивчити вплив жовчі на емульгацію і поверхневий натяг жиру.

Матеріали та обладнання: жовч свіжа, рослинна олія, пробірки, дві скляні лійки діаметром 2 см, піпетки, паперові фільтри, мікроскоп.

Хід роботи: 1. Поміщають у лійки паперові фільтри і змочують один з них водою, а інший – жовчю. Вставляють ці лійки в пробірки, що знаходяться в штативі. Вливають в обидві лійки по 10 – 15 мл рослинної олії.

Через 45 хв порівнюють фільтрацію жиру через обидва фільтри і роблять висновки.

Через фільтр, що змочений водою, жир майже не проходить; через фільтр, змочений жовчю, жир фільтрується добре. Це відбувається тому, що жовч емульгує жири і найменші часточки цього жиру швидко проходять через фільтр.

2. Беруть дві пробірки, у першу з них наливають 2 мл дистильованої води і 5 крапель рослинної олії. У другу пробірку наливають по черзі 2 мл дистильованої води і 5 крапель рослинної олії і 5 крапель свіжої жовчі.

Вміст пробірок добре змішують і візуально спостерігають, у якій з них наступило емульгування жиру. Більш детально розділення жиру на маленькі краплинки можна спостерігати під мікроскопом. Для цього з кожної пробірки піпеткою беруть по одній краплі рідини і наносять на предметне скло. Препарат розглядають під мікроскопом, порівнюючи стан жирових крапель. Під дією жовчі жир емульгується і утворює стійку емульсію. При змішування води з жиром подібна емульсія не утворюється.

Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти

Мета роботи: Ознайомитися з якісними реакціями на жовчні пігменти.

Матеріали та обладнання: жовч свіжа, концентровані H₂SO₄ та HNO₃, 10% розчин цукру, пробірки, дві скляні лійки діаметром 2 см, піпетки, паперові фільтри.

Хід роботи

1. Відкриття жовчних кислот (Реакція Петтенкофера). В пробірку налити 1 мл жовчі і 3 мл води. Додати 5 крапель цукру о обережно, по краплях, додавати концентровану H₂SO₄. Спочатку випадає буро-жовтий осад жовчних кислот, які були витиснені H₂SO₄ з їх солей. У надлишку H₂SO₄ осад розчиняється і рідина набуває вишневого кольору. Реакція обумовлена наявністю у холевій кислоті групи піррола.

2. Реакція Гмеліна на жовчні кислоти. В пробірку налити небагато HNO₃ і обережно приливати розведену жовч (не змішувати!).на межі двох рідин утворюється кольорову кільце, яке складається (зверху до низу) з зеленого, фіолетового та червоного шарів. Ці кольори відповідають різній ступені окислення жовчного пігменту білірубіну.

Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби

Мета роботи: Вивчити впливи ацетилхоліну і адреналіну на моторику кишечника жаби.

Матеріали та обладнання: Жаба, кімограф, реєструючий важіль з серфіном, набір для препарування, розчин Рінгера, розчин адреналіну (1:1000) і ацетилхоліну (1:10000), піпетки, ефір, вата.

Хід роботи: У жаби беруть відрізок кишки довжиною 4 – 6 см і фіксують його в міографі. Відрізок кишки вміщують у фізіологічний розчин за оптимальної для даної тварини температури. Температуру упродовж досліду підтримують сталою. Відрізок кишки починає скорочуватися через 20 – 40 хв. (рис.40).

Рис.40. Пристрій для вивчення моторики кишечника.

Ручку самописця присувають до барабана кімографа, який повільно обертається, і записують криву перистальтики ізольованої кишки. Спостереження проводять 5 хв і встановлюють фон скорочень. Далі препарат вміщують у фізіологічний розчин з додаванням ацетилхоліну (1:1000) і реєструють число скорочень. Промивають препарат і вміщують його у фізіологічний розчин із додаванням адреналіну (1:10000), реєструють число скорочень.

Криві замальовують, аналізують і роблять висновки про вплив різних речовин на моторику кишечника.