Дослід 3. Розміщення корму в шлунку

Мета роботи: Встановити пошарове розміщення корму в шлунку кролика.

Матеріали та обладнання: Кролик, корма, забарвлені в різні кольори, холодильник з морозильною камерою, пилка.

Хід роботи: Робота проводиться до заняття. Кролика годують окремими порціями корму, забарвленого в різні кольори, потім тварину забивають, шлунок виймають і заморожують. Після цього його розпилюють в різних площинах і вивчають розміщення корму і його зміни в процесі травлення.

Намалювати шлунок кролика і топографію розміщення різних видів корму. Пояснити механізм переміщення корму до різних відділів шлунка.

Теоретичні питання для самопервірки за темою

1. Особливості травлення в шлунку. Секреторні зони шлунка Загальні закономірності шлункового травлення. Склад та властивості шлункового соку. Роль хлористоводневої кислоти.

2. Секреція шлункового соку та його регуляція. Рефлекторна і нейрохімічна фази шлункового соковиділення. Секреція шлункового соку на різні корми.

3. Слиз та його роль. Блювання, його механізм і значення. Моторна функція шлунка та її регуляція. Перехід вмісту шлунка в тонкий відділ кишечника.

4. Особливості травлення в шлунку коня, свині.

5. Чим пояснити, що у езофаготомованої собаки секреція шлункових залоз, викликана удаваною їжею, припиняється після двобічної фаготомії. Чому подразнення периферійного кінця блукаючого нерва відразу після перерізки не стимулює шлункову секрецію?

6. Чи виникає секреція шлункових залоз при непомітному введенні собаці м’яса або хліба через фістулу Басова? При введенні яких речовин через фістулу в шлунок обов’язково починається шлункова секреція?

7. Собака з маленьким шлуночком, ізольованими за методом Гейденгайна. Через який час після їжі у такої собаки почнеться виділення шлункового соку з маленького шлуночка? Як довго секреція буде продовжуватися? Чому залози ізольованого шлуночка секретують? Який механізм збудження його залоз

8. Собака з маленьким шлуночком ізольованим за методом Павлова. Через який час після їжі почнеться соковиділення з маленького шлуночка? Який механізм збудження залоз павловського ізольованого шлуночка? Яка тривалість соковиділення і чим її пояснити

9. Чим буде відрізнятися секреція шлуночка, ізольованого за методом Гейденгайна, від секреції великого шлунка при удаваному годуванні? Під час дійсного прийому їжі і введенні їжі в великий шлунок? Які функції головних, додаткових і обкладових клітин шлунка.

Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних

Теоретична частина

До початку занять обов’язково треба згадати

1. Будову шлунково – кишкового тракту полігастричних тварин

2. Методи обробки клітковини

3. Обмінні процеси у рубці

Характер шлункових скорочень. У наповненому кормом шлунку виникають три основні види рухів: перистальтичні хвилі, систолічні скорочення пілоричного відділу і тонічні, що зменшують розмір порожнини дна і тіла шлунку. Частота перистальтичних скорочень — близько 3 –х скорочень за1 хв., поширюються від кардіальної частини шлунку до пілоричної зі швидкістю приблизно 1 см/с, швидше по великій, ніж по малій кривизні, охоплюють 1—2 см шлункової стінки, тривають близько 1,5 с. У пілоричній частині швидкість перистальтичної хвилі збільшується до 3—4 см/с.

У рубці жуйних у результаті інтенсивних процесів бродіння цукрі, крохмалю і клітковини утворюється велика кількість кислот бродіння – оцтової, олійної та пропіонової у співвідношення 65:20:15. Проміжним продуктом розщеплення вуглеводів у рубці є молочна кислота, концентрація якої у рубці залежить від вмісту у раціоні розчинних вуглеводів.

Загальна концентрація летучих жирних кислот (ЛЖК) коливається у межах 50-150 ммоль/л у залежності від складу раціону та часу, який пройшов після останньої годівлі. Загальна кількість ЛЖК, що утворюється за добу складає: у корів – 4…4,5 кг; у бичків на відгодівлі – 1,2…1,6 кг; у овець – 0,2…0,5 кг.

У регуляції моторики передшлунків певне значення мають інтероцептивні взаємовідносини між різноманітними відділами шлунково-кишкового тракту. При наповненні передшлунків посилюється їхня моторна діяльність, а при наповненні сичуга, тонкого і навіть товстого кишечника відзначають гальмування скорочень сітки, рубця і книжки і зменшення евакуації вмісту. Моторна діяльність передшлунків залежить від фізичних і хімічних властивостей вмісту. Грубий вміст посилює моторику передшлунків.

Для нормального функціонування рубця в ньому повинне знаходитися велика кількість рідини. Цим пояснюється багата секреція слини в жуйних. Вівці виділяють від 6 до 10, а велика рогата худоба 90 – 200 л слини за добу. У основному це забезпечується безупинною секрецією привушних слинних залоз. Крім цього слина виконує такі функції:

- Нейтралізує кислий вміст рубця. Слина корови, що виділяється за 24 години, містить 300 – 350 г бікарбонату натрію, спроможного нейтралізувати 56 – 65 л 0,1 н розчину хлористоводневої кислоти. Крім бікарбонату натрію буферні властивості має також фосфат натрію, який є в слині . Рівень фосфатів у слині в 10 разів вище, ніж у крові. Кількість лугу, що виділяється слиною овець спроможне нейтралізувати третину масних кислот, що утворяться в рубці.

- Багата секреція паротидної слини з низьким поверхневим натягом протистоїть розвитку тимпанії в жуйних.

- Велике значення в підтримці активності рубцевої мікрофлори має аскорбінова кислота слини. Корова, що виділяє щодня 50 л слини, віддає в рубець біля 86 мг аскорбінової кислоти, що стимулює розвиток певних мікроорганізмів рубцевої популяції.

Реакція вмісту рубця телят - молочників коливається від слабо кислої до слабо лужної (рН=6,8…7,2); з переходом на рослинні корми вона становиться більш кислою (рН=6,4…6,5). У дорослих тварин величина рН вмісту рубця підтримується на рівні 6,7…7,4. підтримування оптимуму рН забезпечується безперервним виділенням лужної слини, що нейтралізує кислі продукти бродіння, та інтенсивним всмоктуванням ЛЖК, що утворилися.

Простіші, що населяють передшлунки жуйних, представлені класом війчастих інфузорій (Ciliata), який включають у себе біля 100 видів (рис.1). У рубці ВРХ знайдено більш ніж 30 видів інфузорій, у рубці овець – біля 15. В 1 мл рубцевого вмісту нараховується від 0,2 до 2 мл інфузорій у залежності від кількості та якості прийнятого корму. Інфузорії мають розмір від 20 до 200 мк; загальна їх маса складає 20% вмісту рубця (рис.1).

За допомогою мікрофлори перетравлюється до 80 – 95 % крохмалю і розчинних вуглеводів, 60 – 70 % клітковини і до 40 – 80 % білків корму.

Найбільше значення мають бактерії, що беруть участь в обміні вуглеводів і білків.

У рубці є велика кількість інфузорій. Вони різноманітні за складом (до 120 видів), у 1 мл їх міститься біля 10 ⁶. Інфузорії мають таке значення:

1) засвоюють крохмаль корму і відкладають у вигляді амілопектину;

2) зброджують вуглеводи до летких жирних кислот, молочної кислоти, СО₂, але в 15 – 20 разів гірше за бактерії;

3) механічно розскубують клітковину;

4) беруть участь у гідролізі клітковини.

Роль інфузорій у передшлунках полягає у розпушуванні та перемішуванні вмісту рубця, руйнуванні грубої рослинної оболонки корму, синтезі глікогену та повноцінного тваринного білка, відповідно з продуктів розщеплення клітковини та рослинних білків. Деякі види інфузорій здатні перетравлювати клітковину та синтезувати вітаміни групи В.

Opryoscolex caudatus Caloseolex camelinus Epidinium ecaudatum

Elephantho philus Diplodinium maggii Diplodinium dentatum