- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 1. Визначення лактози в молоці
Мета роботи: Ознайомитися з методикою кількісного визначення лактози в молоці, вміст якої в молоці коливається від 3 до 5 %.
Матеріали та обладнання: Свіже молоко, мікроскоп, циліндр мірний на 50 мл, колба конічна на 100 – 150 мл, бюретка, лійка з фільтрувальним папером, 2 – 3 % розчин оцтової кислоти, 10% - ний розчин NaOH, 1% - ний розчин CuSO4, дистильована вода.
Хід роботи: Відміряють в колбу 10 мл молока і 50 мл дистильованої води. Приливають по краплям оцтову кислоту до випадіння казеїну. Відфільтровують випавший осад.
Прокип'ячують 6 – 7 мл прозорого фільтрату: через якийсь час з’явиться каламуть, а потім осад альбуміну і глобуліну. Відфільтровують осад у пробірку і з отриманим безбілковим фільтратом проводять пробу Троммера.
Проба Троммера: 1 мл 10 %-ного NaOH і 1 – 2 краплі 1 %-ного розчину CuSO4, додають в пробірку з фільтратом і нагрівають. Жовте забарвлення вказує на присутність у фільтраті лактози.
Дослід 2. Визначення амілази в молоці
Мета роботи: Визначити якісний вміст амілази в молоці.
Матеріали та обладнання: Молоко: свіже і прокип’ячене, колби конічні на 50 мл, стаканчики, штатив, лійка з фільтром, термостат, піпетки на 0,5 мл і 10 мл, розчинний крохмаль (1 %-ний розчин), йодокалієвий крохмаль (3 – 5%-ний розчин), оцтова кислота (5%-ний розчин).
Хід роботи: Беруть два стаканчика. В один з них наливають 10 мл свіжого молока, а в іншій – 10 мл прокип’яченого. У кожен стаканчик додають по 0,5 мл 1%-ного розчинного крохмалю. Перемішують вміст і ставлять стаканчики в термостат на одну годину при температурі 37° С.
Остуджують стаканчики в холодній воді, ретельно перемішують вміст і додають в кожен стаканчик по 3 мл йодокалієвого розчину крохмалю і по 5 мл 5 %-ного розчину оцтової кислоти.
Через 2 – 3 хв рідину фільтрують через сухий складчастий фільтр у конічні колби. Порівнюють забарвлення фільтрату в обох стаканчиках. У першому стаканчику воно буде чисто жовтим – крохмаль розщеплений амілазою, у другому стаканчику – синьо-фіолетовим – амілаза інактивована.
Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
Мета роботи: Ознайомитися з методикою підрахунку жирових кульок в молоці та визначення їх діаметра.
Матеріали та обладнання: Свіже молоко, мікроскоп, склянки на 50-100 мл, колби мірні на 250 і 50 мл, піпетки на 1, 5 і 10 мл, предметні і накривні стекла, камера Горяєва, скляна паличка, окуляр – мікрометр, об'єкт – мікрометр, дистильована вода .
Хід роботи: Наливають в мірну колбу до половини дистильованої води. Добре перемішують молоко, не утворюючи піни, і переносять піпеткою 1 мл молока в колбу. Добавляють води до позначки і збовтують вміст колби.
Не даючи жировими кулькам відстоюватись, переносять краплю розбавленого молока на сітку камери Горяєва, накривають її накривним склом і легким нажимом на краї притирають скло до бокових призм. Зробити підрахунок жирових шариків молока аналогічно підрахунку еритроцитів за формулою:
,
або
,
де
-
кількість жирових кульок в 1 мм3
молока,
-
кількість жирових кульок в 80 квадратах,
шт., 250 - ступінь розведення, 4000 – число
малих квадратів, потрібних для перерахунку
даних на 1 мм3.
Дослід 4. Визначення фізичних властивостей молока
Мета роботи. Ознайомитися з методикою визначення фізичних властивостей молока.
Матеріали та обладнання: свіже молоко, циліндри, спиртівка, стаканчики на 50 мл, піпетки на 10 мл.
Хід роботи: Наливають молоко, що досліджують у циліндр і визначають його колір. Переливають молоко з одного циліндра в інший і визначають його запах. Наливають у хімічний стакан 10 мл молока і підігрівають його до температури 30-35°С. Визначають смак молока. Переливають молоко з одного стаканчика в інший і визначають його консистенцію.
Дослід 5. Визначення в молоці домішок соди
Мета досліду: Навчитись визначати наявність домішок соди в молоці
Матеріали та обладнання: молоко, розчин індикатора бромтимолового синього, піпетки на 5 мл, пробірки, очні піпетки.
Хід роботи: В пробірку наливають 5 мл молока і обережно по стінці, додають 5 краплин спиртового розчину бромтимолового синього. При додаванні у молоко, в якому є сода, розчину індикатору бромтимолового синього змінюється забарвлення молока Жовте забарвлення кільцевого шару вказує на відсутність соди в молоці. Зелене чи синє забарвлення вказує на присутність домішок соди.
Дослід 6. Визначення крохмалю в молоці та молочних продуктах
Мета досліду: Навчитись проводити якісну реакцію на присутність крохмалю в молоці та молочних продуктах.
Матеріали та обладнання: молоко, сметана, сир, розчин Люголя, піпетки на 5 мл, пробірки, стаканчики на 50 мл, очні піпетки.
Хід роботи: В пробірку наливають 5 мл молока і обережно по стінці, додають 5 краплин розчину Люголя. У стаканчики накладають по 2-3 грами сиру або сметани і піпеткою додають краплин розчину Люголя.
Жовте забарвлення вказує на відсутність крохмалю у продуктвх. Синє забарвлення вказує на наявність крохмалю.
Дослід 7. Визначення кислотності молока
Мета досліду. Ознайомитися з методикою визначення кислотності молока.
Матеріали та обладнання: 0,1 н розчин їдкого натрію, 0,1% розчин фенолфталеїну, колби на 50-100 мл, піпетки, бюретки.
Хід роботи. Наливають у колбу 10 мл молока, 20 мл дистильованої води і 2-3 краплі 0,1 % розчину фенолфталеїну. Старанно перемішують вміст колби і титрують 0,1н. розчином їдкого натрію до появи слаборожевого забарвлення, яке не зникає протягом 2 хв. Кількість їдкого натрію, яка пішла на титрування 10 мл молока, перемножують на 10 (перерахунок на 100). Це і буде кислотність молока в градусах Тернера (°Т).
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРВІРКИ ЗА ТЕМОЮ
Поняття про лактацію як взаємозалежну функцію цілісного організму. Ріст і розвиток молочної залози. Які етапи виділяють в мамогенезі. Опишіть, які гормони і на яких етапах впливають на мамогенез.
Опишіть будову паренхіми вимені. Що таке ємкісна система вимені? Перерахуйте фракції молока та поясніть різницю в їхньому хімічному складі. Як отримати залишкове молоко?
Молоко і його склад у різних видів сільськогосподарських тварин. Синтез складових частин молока. Поясніть різницю в процесі синтезу молочного жиру у жуйних та моногастричних тварин.
Нейрогуморальна регуляція лактопоезу у домашніх тварин. Центральне і периферичне гальмування рефлексу молоковіддачі. Опишіть механізм гальмування.
Назвіть основні параметри дії доїльного апарату. Фізіологічні основи машинного доїння і шляхи його удосконалювання Назвіть фактори, які гальмують молоковіддачу під час машинного доїння. Організація роздою корів. Тривалість лактації у тварин різних видів. Що таке лактаційна крива? Як змінюється склад молока в різні періоди лактації.
