22.Матеріалістичний напрямок в політико-правовій думці Стародавнього Риму (Лукрецій Кар "Про природу речей").

загальнофілософські переконання Демокріта і Епікура, уявлення Демокріта про прогресивний розвиток людей від первинного природного стану до створення впорядкованого політичного життя, держави і законів, думка Епікура про договірний характер держави і права були сприйняті і розвинені Тітом Лукрецием Каром (99—55 рр. до н ери) у його відомій поемі «Про природу речей».

Римський епікуреєць, філософ і поет Тіт Лукрецій Кар (бл. 99-55 рр. до н. е.), автор знаменитої поеми «Про при­роду речей» усі форми суспільного життя пов'язує винят­ково із розумом людини, заперечуючи втручання у життя суспільства будь-яких надприродних сил чи божественного розуму. На його думку, індивід позбавлений будь-яких ін­стинктивних прагнень жити у суспільстві, окрім прагнення особистого щастя (блага). Але необхідність адаптації в умовах природи та досвід такої адаптації сприяли розвитку людей корисних ремесел, виникненню різних соціальних інститу­тів, включаючи державу і закони організованого суспільства. Отже, згідно із вченням Лукреція Кара, держава і закони — це результат природної творчості людей, які діють в умо­вах певного фізичного середовища

Лукрецій розвивав матеріалістичний погляд на природу. Вихідним для Лукреція було основне положення давньогрецького матеріалізму: "З нічого ніколи не виникає ніщо" . Лукрецій показував, що в основі речей лежать якісь дрібні матеріальні начатки:

"Ми ті начатки йменуєм: матерія, чи родотворні Тільця речей; окрім того, насінням речей дуже часто Їх називаємо; врешті, ще й іншу вживаємо назву: Первісні тільця, від них-бо, найперших, усе виникає."

23.Поняття держави у працях Ціцерона.

Марк Тулій Цицерон (106-43 рр. до н.е.). Своє політико-правове учення він виклав, наслідуючи Платону, в діалогах “Про державу” і “Про закони”. Деякі аспекти державно-правової проблематики зачіпаються ним також в трактаті “Про обов'язки”…

Він виходить із уявлення про природне зародження держави. Громадянські общини утворюються від природи, бо люди наділені прагненням до спілкування. Причиною для утворення держави була не слабкість людей, скільки потреба жити разом. Метою держави є охорона майнових інтересів громадян.

Держава – це справа обєднання людей, повязаних між собою згодою в питаннях права і спільністю інтересів. Право є основа держави, його початком. Політичний ідеал Цицерона – аристократична сенаторська республіка. Він розвиває вчення про змішану фору правління. Розрізняє три форми держави: монархію, аристократію, демократію. Найкраща – монархія. Форма держави з часом перетворюється в тиранію, аристократію, владу натовпу. Ці форми не є формами держави, оскільки в них переважає проізвол (самоуправство), насилля і примус, і відповідно розпадається сама держава, як обєднання вільних. Найбільш довершеною вважав змішану державу, поєднуючу початки монархії, аристократії, демократії.

Свого часу Цицерон наполягав на тому, що державна влада була вручена мудрецям, здатним наблизитися до збагнення світового божественного розуму. Держава могла б стати вічною, запевняв мислитель, якби люди жили по заповітах і звичаях предків. Метою держави, згідно його концепції, є охорона майнових інтересів громадян.

Аналогічним чином вирішуються ним питання, що стосуються походження і суті права. “Дійсний і перший закон, здатний наказувати і забороняти, є прямий розум Юпітера” всевишнього, - стверджував Цицерон. Цей вищий, природніший і неписаний закон виникає задовго до того, як люди об'єдналися в цивільні общини, і його не можна змінити голосуванням народу або вирішенням суддів. Закони держави повинні відповідати встановленому в природі божественному порядку - інакше вони не мають законної сили. Виникнення права, підкреслював Цицерон, “слід виводити з поняття закону. Бо закон є сила природи, він - розум і свідомість мудрої людини, він - міряло права і безправ'я”. Права мудрих і гідних громадян, включаючи право власності, витікають безпосередньо з природи, з природного закону.

Цицерон творив в період становлення Римської імперії. Підтримуючи і схвалюючи загарбницькі війни Риму, Цицерон відмовляється від ідеалів замкнутого, самозабезпучующого полісу. Під впливом стоїків він пропагує ідеї космополітизму і світової держави.

У правовій теорії перехід до імперії знайшов віддзеркалення в уявленнях про склад і різновиди права, що діє в римській державі. Трактати Цицерона є найранішими творами римської літератури, де проводиться відмінність між природним правом, правом народів і правом римських громадян.