46. Політико-правові ідеї раннього утопічного соціалізму (т. Мор, т.Кампанелла).

У XVI—XVII ст.

Т. Мор (1478—1535) у державно-правовій концепції "Утопії" піддав критиці монархію та її економічну осно­ву — приватну власність і запропонував політичний устрій майбутньої ідеальної держави, в якій ліквідація приватної власності приводить до встановлення рівності всіх громадян. Головним аспектом такого суспільства мала бути обов'язковість праці. Ним було запропоновано, щоб усі посадові особи держави обиралися та були підзвітними народові. Найважливіші проблеми мали обговорюватися всіма жителями Утопії.

Т. Мор пропонував чітко визначити функції держави, основними з яких мали бути: організація виробництва товарів і продуктів та їх розподіл, боротьба зі злочинами, забезпечення миру. Система влади мала два рівні: на першому кожні 30 сімейств обирали свого керівника — філарха; на другому, державному обирався князь. Крім того, в державі діяв виборний сенат, обираний щороку. У відносинах князя і філархів із народом були присутні елементи демократії — вони радилися з ним перед винесенням рішень. Такий державний устрій та система влади, на думку Т. Мора, мали сприяти формуванню високих моральних якостей людей і, як наслідок, міцної самодисципліни, зменшенню суспільної ролі такого регулятора, як право. Тому в цій ідеальній державі діяла обмежена кількість законів.

Т. Кампанелла (1568—1639) у праці "Місто Сонця" розвинув ці ідеї. Він підтримав свого попередника, визначаючи приватну власність першоджерелом суспільної нерівності і кривди, а ідеальним бачив такий державний устрій, який ґрунтується на загальній власності людей та спільній власності на засоби виробництва. До того ж у проекті ідеальної держави передбачалася загальна власність на одяг та особисті предмети. Праця в місті Сонця мала загальнообов'язковий характер, причому робочий день складав усього чотири години. Виховання й навчання тут також були тісно пов'язані з працею.

47.Вчення Дж. Локка про державу і право.

Д. Локк (1632-1704) один із перших розробив концепцію поділу влади.

«Два трактати про державне правління».

Держава за Локком є результатом договору між людьми.

У природному стані всі люди рівні і незалежні, отже повинні мати однакові права і обов'язки. Але від природи людині властиві егоїзм і прагнення до власності, а отже й індивідуалізм. Щоб зберегти свою власність люди укладають суспільний договір, запроваджуючи, таким чином, громадянське суспільство. У громадянському суспільстві продовжує діяти природний закон, який вимагає від індивіда не обмежувати інших у житті, здоров'ї, свободі, правах на майно. Всі ці права Локк трактував як природне право, розглядаючи його в якості атрибутів індивідуальності, народжених разом з нею.

природне право - це природжені і невід'ємні права людини, притаманні кожному окремому індивіду Закони, що встановлюються державою, повинні відповідати вимогам природного права, тоді вони будуть правовими. Гарантом природного права є суспільний договір (держава).

Держава – це сукупність людей, які об'єд­нуються добровільно і підкоряються ними ж створеним законам. Від інших форм суспільного життя держава відріз­няється тим, що втілює політичну владу, тобто право в інтересах всезагального блага створювати закони, які передбачають різноманітні санкції, для регулювання і збереження власності, а також право застосовувати силу для виконання цих законів і захисту держави від загрози із зовні. Держава покликана створити умови для реалізації єдиної мети політичної єдності - власності. Відтак, єдиним джерелом влади і законів Локк визнавав природні інтереси індивіда. Форми закону набувають приписи такого акту, який вказує індивіду на поведінку, яка відповідає його власним інтересам і не суперечить загальному благу. Всі норми-приписи, які не витримують цієї вимоги, не можуть називатися законом.

Локк наголошував, що всі, хто зосереджує в своїх руках владу, зобов'язані правити у відповідності з приписами закону і доводити до населення вимоги цих приписів. Локк розробив концепцію поділу влад на основі відомої в історії вчень про державу і право ідеї змішаного правління .

Згідно із його концепцією сувереном у державі є народ. Повноваженнями приймати закони наділена законодавча влада, яка є представницьким органом усієї нації - парламент. Законодавча влада є верховною, але не абсолютною. Легітимність законодавчої влади забезпечується громадською довірою, якщо вона втратить цю довіру, то народ, як суверен, може її змінити. Компетенція втілювати закони в життя належить виконавчій владі - монарху або кабінету міністрів. До компетенції цієї влади також відносяться функції федеративної влади - сфера міжнародних відносин. Їй належить право вирішувати питання війни і миру. Локк підкреслював, що поділ влад є необхідною умовою забезпечення свободи, тобто умов для реалізації індивідами своїх природних прав.