Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія вчень про державу і право.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
672 Кб
Скачать
☆

82.Політико-правове вчення н. Макіавеллі.

В своїх пошуках він звертався до мислителів Стародавньої Греції і Риму та до історичного досвіду цих держав періоду найвищого піднесення.

Н. Макіавеллі виклав свої ідеї в працях «Монарх» («Князь») та твір «Міркування на першу декаду Тіта Лівія».

В основу політики Макіавеллі покладено вигоду і силу. Мету політики – утриманні і зміцненні політичної влади як такої. В свою чергу Політичну владу розглядає як боротьбу соціальних сил.

Отже, на думку мислителя, політичний вибір не завжди поєднується з мораллю. Він може бути жорстоким, зрадливим, незаконним чи навпаки.

Макіавеллі наголошував, що закон - є джерелом усіх громадянських чеснот, і тому утвердження держави залежить від досконалих законів.

заслугою Макіавеллі є наповнення поняття «держава» тим зміс­том, який воно має в сучасній юридичній науці. Він застосував новий термін «stato» абстрагуючись від конкретних історичних форм держави (полісу, монархії, республіки, олігархії тощо), фактично запровадивши категорію «держава». Згідно із вченням Макіавеллі stato (держава) - це політичний стан суспільства (стан володарювання і підлеглості), політичних відносин (відносин панування і підкорення) з органами влади, юстицією, правом, відповідними законами. Важливим атрибутом держави є політична влада, як повноваження, сила, що виявляється в здатності правлячих примушувати підлеглих до покори. Джерелом розвитку держави та зміни її форм є взаємна боротьба народу та аристократії.

Треба підкреслити, що держава в теорії Макіавеллі не мислиться як інституція. Це узагальнене поняття «політичного стану суспільства» його політична форма організації. Інакше кажучи, згідно із поглядами Макіавеллі держава - це не образ правління чи апарат, а спільність людей, пов'язаних політичними відносинами.

83.Солідаризм л. Дюгі.

Л. Дюгі в своїх творах: «Суспільство особистість, держава», «трактат про конституційне право» зазначав, що кожен клас мусить виконувати свою місію, свій обов'язок щодо забезпечення солідарності й гармонії в суспільстві. Необхідність соціальної солідарності має усвідомлюватися всіма громадянами, що породжує норму соціальної солідарності, головним змістом якої є відмова від порушень і позитивна діяльність, спрямована на реалізацію норми соціальної справедливості.

За вченням Л. Дюгі, право виникає стихійно, з соціальної солідарності, а тому є вищим, ніж держава, та обов'язковим для виконання. Юридична норма виникає теж стихійно, а функцією законодавця є тільки її фіксація.

Л. Дюгі не визнавав поділу права на об'єктивне й суб'єктивне. На його думку, існує лише об'єктивне право, юридична норма, яка нікому не надає суб'єктивних прав. Норма солідарності створює для людини лише соціальний обов'язок, що його вона повинна виконувати, узгоджуючи свої дії з нормою соціальної солідарності.

84.Політичні погляди сковороди

Григорій Савич Сковорода увійшов в історію як самобутній поет-філософ, гуманіст, просвітитель. Він написав досить велику кількість світоглядних, філософських книг в основному запозичені ідеї мислителів зарубіжжя, серед його творів слід виділити «Про християнську добронравість».

Від свого народу – великого носія ідеї братерства, від народу, історичний шлях якого відрізнявся постійною боротьбою за волю, за правду, - сприйняв Сковорода гуманістичні погляди на світ, людину, природу і суспільство. Саме це було основою оригінальності й самобутності мислення філософа. Він поєднав народну філософію з прогресивними ідеями просвітителів свого часу.

Мир і злагода в суспільстві; чесна праця і добробут; соціальна справедливість, людська і національна гідність; права і свободи громадянина, соціальна і правова захищеність людини; громадянська відповідальність і законність; демократична державність і національний патріотизм, тобто світоглядні ідеали і моральні норми, котрі відображають досвід усього людства і є спільними для всіх людей незалежно від будь-яких відмінностей Саме ці етико-ціннісні засади сповідував Г.Сковорода.

Суспільно-політичний ідеал Сковорода вбачав в демократичній республіці, заснованій на рівності і колективній праці.