88.Державницька школа Липинського

В'ячеслав Липинський понад 200 наукових праць серед яких «Листи до братів-хліборобів» «Про ідею і організацію українського монархізму», «Україна на переломі 1657-59» «Замітки до історії українського державного будівництва у XVII столітті»

В. Липинський вважав, що тільки власна держава, збудована українською нацією на своїй етнографічній території, врятує націю від економічного розпаду та кривавої анархії.

В. Липинський вважав, що тільки демократія може стати твердою опорою державності. однак форму державності для України вважав конституційну монархію.

Ідея монархії виступає консолідуючим чинником українського суспільства, вона відповідає державницькій традиції, започаткованій Б. Хмельницьким. Це має бути трудова, правова і спадкова монархія на чолі з гетьманом. Основними підвалинами, на яких має засновуватися українська монархія, В. Липинський називає аристократію, класократію, територіальний патріотизм, український консерватизм і релігійний етос.

Гетьман як спадковий монарх репрезентує державу, уособлює її авторитет. Разом з гетьманом управління державними й суспільними справами здійснює аристократія - найкращі представники нації, незалежно від їх соціального походження. Статичну складову представляють шляхта і хліборобський клас, але аристократія повинна поновлюватися, інтегруючись з іншими соціальними верствами.

В результаті аристократія виступає як класократія - влада найкращих представників усіх суспільних класів і станів, яка забезпечує єдність нації і заперечує буржуазний парламентаризм, соціалізм і націоналізм, які роз'єднують націю за партійною, класовою і етнічною ознаками.

Нація у В. Липинського виступає як політична спільність, що включає в себе усіх громадян держави, незалежно від їхньої етнічної приналежності. Забезпеченню єдності нації слугує й територіальний патріотизм - усвідомлення своєї території, любов до своєї землі, почуття єдності та співпраці між усіма її постійними мешканцями, незалежно від їх походження, соціальне класової та етнічної належності, віросповідання.

Консервативні елементи - це верхні соціальні верстви громадянства, що несуть у собі стародавню політичну культуру й традиції державного життя, здатні приборкати анархію і свавілля.

Важливою умовою побудови держави Липинський вважав її релігійну єдність. Тільки християнська етика спроможна створити моральний клімат, необхідний для державного будівництва. Релігія може примирити українство, але він застерігав проти церкви, пристосованої до політичної кон'юнктури.

89.Політично-правові погляди Балудянського

М. Балудянський виступав за прогресивний розвиток усіх наук, першим у Росії увів термін "політична економія",

Його думки щодо удосконалення соціально-економічної системи набагато випередили час. Засуджуючи кріпосництво, він рекомендував "відновити природну свободу і природний порядок у суспільстві", а дійовим зростанням добробуту вважав правосуддя, покровительство і свободу промисловості разом з освітою громадян і поширенням торгівлі.

Михайло Балудянський відстоював що владі повинні бути властиві чесність і справедливість, непохитність при встановленні істини, особливо при вирішенні долі людей.

Прогресивні погляди М. Балудянського не вписувалися в самодержавну систему "виховання" і він залишив посаду ректора, однак його багатющий досвід був використаний у комісії М. Сперанського по кодифікації права. Під його керівництвом вийшло 15 томів "Зводу Законів Російської імперії".

За багаторічну і плідну працю М. Балудянський був удостоєний кількох нагород, а в одну з них - герб - сам імператор наказав вписати цифру "XV", за числом томів "Зводу Законів".

Як представник західноєвропейської науки, він виріс до державного діяча, зробив вагомий внесок у розвиток економічної думки, кодифікацію законів, реформування народного господарства.