Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільний процес.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

14. Належність доказування і допустимість засобів доказування

Належні докази – які містять інформацію, щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги ті документи, які не стосуються такого предмета доказування.

Правило належності документів спрямоване на виділення істотних обставин у справі, у зв’язку з чим суд приймає до розгляду лише ті документи, що можуть підтвердити дані обставини.

Питання належності доказів вирішується судом при 1. відкритті провадження в справі 2. на стадії підготовки судового розгляду та 3. на стадії судового розгляду.

Допустимість – суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку встановленого закону.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування (наприклад положення ч. 1 ст.218 ЦКУ недодержання письмової форми).

В широкому значенні - Мають бути з 5 засобів доказування.

15. Пояснення сторін і третіх осіб. Їх особливості як самостійного засобу доказування. Види пояснення. Специфіка дослідження і оцінка пояснень сторін і третіх осіб

Пояснення сторін, 3-х осіб і їх представників – це важливі засоби встановлення фактичних обставин справи, оскільки вони є безпосередніми учасниками спірних правовідносин.

Ці особи можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Пояснення сторін як джерела доказування:

  1. Сторони – це учасники спірних правовідносин і вони юридично заінтересовані у результаті справи

  2. Надання пояснень – це право сторін, а не їх обов’язок

  3. Це найпоширеніший засіб доказування і вони використовуються завжди і в будь-якій цивільній справі

  4. Це такі засоби доказування, де найбільш ймовірні такі прийоми як умовчування і перекручення

Види пояснень сторін:

І. Залежно від форми:

  • Письмові

  • Усні

ІІ. Залежно від юридично заінтересованості:

  • Ствердження

  • Визнання

Ствердження – таке пояснення сторін або 3-х осіб, що містять відомості про факти, які лежать в основі вимог і заперечень, встановлення яких судом відповідають процесуальним інтересам сторони або 3-ї особи.

Визнання – це пояснення сторони або 3-ї особи, що містять відомості по факти, які повинна довести інша сторона /3-і ос.

Види визнання:

  • Повне

  • Часткове

  • Усне

  • Письмове

  • Просте(безумовне, беззастережне підтвердження фактів)

  • Кваліфіковане(містить застереження, які вносять зміни у відомості про факт)

Пояснення осіб, які беруть участь у справі

Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.

Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням - може тільки представник. Особи, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дають пояснення першими.

Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.

4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання один одному.

Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів

Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.