1. Вступної:

часу та місця його ухвалення;

найменування суду, що ухвалив рішення;

прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);

прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;

предмета позовних вимог;

2. Описової:

узагальненого викладу позиції відповідача;

пояснень осіб, які беруть участь у справі;

інших доказів, досліджених судом;

3. Мотивувальної

встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин;

мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти;

чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким;

назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

4. Регулятивної частини

висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

висновку суду по суті позовних вимог;

розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Вимоги до судового рішення:

1. Законність (полягає у строгій неухильній відповідності застосування в справі норм матеріального і процесуального права);

2. Обґрунтованість (суд повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, обґрунтував встановив обставини, докази, виклав у рішенні свої висновки відповідно до обставин справи );

3. Повнота (у рішенні повинна бути дана всебічна і повна відповідь на всі вимоги та заперечення сторін);

4. Визначеність (неможливість встановлення альтернативного права сторони або альтернативного права, щодо вибору порядку у виконанні судового рішення);

5. Безумовність (не може бути постановлено його виконання в залежності від настання або ненастання певних подій);

6. Своєчасність (передбачені граничні строки розгляду справи).

Законна сила рішення суду – це остаточна правова властивість, яку набуває суд. ріш., коли всі оскарження були вичерпані, або з огляду на те, що вони не були використ., і при цьому закінчилися всі строки при яких оскарж. є можливим.

Властивості:

1. Рішення стає обов’язковим

2. Неспростовність (Крім:

• За нововиявленими обставинами

• Перегляд ВСУ

• Поновлення пропущеного строку)

3. Винятковість (між тими самими сторонами, ті самі підстави – не мож.)

4. Преюдиціальність (вст. судом)

Ухвала суду І інстанції:

Класифікація:

1. За суб’єктами:

• Одноособово

• Колегіально

2. За формою:

• окремий документ

• без такого оформлення (застосовується в журнал судового засідання)

3. За змістом:

• Підготовчі

• Зупинювальні

• Заключні

• Відновлювальні

• Окрема ухвала суду

28. Заочний розгляд справи: умови, порядок, форма і зміст заочного рішення, перегляд заочного рішення, скасування та оскарження заочного рішення.

Заочне провадження – це порядок розгляду і вирішення конкретної цивільної справи у випадку неявки відповідача, належним чином сповіщеного про час і місце судового засідання, що не повідомив про причини неявки, якщо він не просив розглянути справу за його відсутності і якщо проти цього не заперечує позивач.

Існує колізія, щодо можливості прийняття заочного рішення

-Повторна неявка відповідача

-первинна неявка в судове засідання відповідача

На сьогодні у науці ЦП існують 2 основні концепції заочного провадження:

1. Англо-американський ЦП (відповідач, який не з’явився в судове засідання або ухилився від участі в справі визнав пред’явлений йому позов);

2. Французьке Цивільне судочинство (неявка відповідача не розглядається як визнання ним пред’явленого позову і не надає позивачеві ніяких додаткових процесуальних прав).

Значення:

1. Значне прискорення вирішення справи;

2. Підвищення рівня відповідальності сторін за свої дії (бездіяльність);

3. Запобігання тяганини та запобігання зловживання процесуальними правами з боку відповідача.

У випадку неявки відповідача суд повинен роз’яснити позивачеві його право на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Одночасно позивачеві необхідно роз’яснити його право на розгляд справи у звичайному порядку.

При цьому суд обов’язково має вказати на особливості такого впровадження і на насліди ухвалення заочного рішення. Заочний розгляд і рішення можливе за наявності таких умов:

1. Неявка відповідача (при участі у справі декількох відповідачів розгляд справи у порядку заочного провадження можливий за відсутності всіх відповідачів)

2. Належне повідомлення відповідача

3. Згода позивача

4. Відсутність поважних причин неявки відповідача

5. Відсутність прохання відповідача про розгляд справи за його відсутності

Про заочний розгляд справи суддя виносить ухвалу.

Зміст:

Спрощена форма провадження не впливає в цілому на зміст рішення, що приймається і воно складається зі

• Вступної

• Описової

• Мотивувальної

• Регулятивної частини

В описовій частині суд обов’язково зазначає , що справа розглянута без відповідача і дотримані зазначені в законі умови правомірності заочного провадження.

Відповідачам, які не зявилися в судове засідання відправляються рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше 3 днів з дня його проголошення.

Заочне провадження містить 2 можливості для оскарження заочного рішення:

1. Спеціальна можливість оскарження заочного рішення, яка надається тільки відповідачеві.

Відповідач має право подати в суд, що ухвалив заочне рішення заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення

У письмовій формі, підписується особою, яка її подає, додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів(+додається довіреність або інший документ, який підтверджує повноваження представника.

Зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

До заяви про перегляд додається квитанція про сплату судового збору.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд, суд невідкладно надсилає її копію та додаткових до неї матеріалів ін.. особам які беруть участь у справі.

Одночасно суд повідомляє цих осіб про час і місце розгляду цієї заяви, яка має бути призначена не пізніше 15 днів з дня її надходження при цьому неявка цих осіб не перешкоджає розгляду заяви по суті.

За результатами розгляду заяви суд ухвалює:

1. Ухвалу про залишення заяви без розгляду

2. Ухвалу про скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення , воно може бути оскаржене в загальному порядку, а строк апеляційного оскарження відраховується з моменту винесення такої ухвали.

2. Позив. Має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.