20. Мирова угода. Порядок її укладення і правові наслідки затвердження мирової угоди. Відмова від позову та визнання позову. Процесуальний порядок прийняття відмови від позову і визнання позову.

21. Поняття наказного провадження. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу. Скасування судового наказу.

Наказне провадження – це спрощена процедура (форма) захисту прав та інтересів кредитора чи її вимога до боржника, заснована на беззаперечних доказах.

Риси НП:

1. НП – це спрощене порівняно з позовним цивільне судочинство в суді І інстанції;

2. НП служить для вирішення питань, що виникають із ряду правовідносин, які прямо зазначені в ЦПК (ст.. 96);

3. Сторонами є кредитор, боржник між якими не існує спору про право

4. Характеризується відсутністю:

• Виклику боржника і кредитора, заслуховування їх пояснень;

• Судового розгляду;

• Протоколювання процесуальних дій;

5. Не є альтернативним по відношенню до позовного. У позивача (кредитора) відсутній вибір за яким провадженням звертатися до суду.

Підстави відкриття НП (ст.96) є такі види юридичних актів:

1. Вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати;

2. Вимоги про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитина або транспортних засобів боржника;

3. Заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікацій, послуг телебачення з урахування індексу інфляції та 3% річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4. Заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням або оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.

5. Заявлено вимогу про повернення вартості товарів неналежної якості якщо є рішення суду, яке набрало законної сили про встановлення факту продажу товарів неналежної якості ухвалене на користь невизначеного кола осіб.

Судовий наказ – особлива форма судового рішення, що видається судом за результатом розгляду вимог, що передбачені ст.96.

Елементи: Зміст

1) дата видачі наказу;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;

3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником;

6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;

7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.

Він складається і підписується суддею у двох примірниках, 1 з яких залишається у справі, а 2 скріплюється печаткою суду і видається стягувану після набрання ним законної сили.

СН містить ряд принципових відмінностей від судового рішення:

1. Рішення може бути ухвалено по будь-якій цивільній справі, а у порядку наказного провадження судом вирішується лише точно визначене коло вимог;

2. Рішення ухвалюється судом як результат змагання сторін у межа гласного вирішення справи. Судовий наказ видається без судового розгляду, без виклику боржника і кредитора, без заслуховування їх пояснень;

3. Рішення суду, як правило докладно мотивує, тобто в ньому він зобов’язаний докладно описати обставини, що були встановлені під час судового розгляду; судовий наказ ніяк не мотивується крім припису судового зобов’язання особі виконати певні дії;

4. Порядок ухвалення рішення чітко і докладно регламентований законом;

5. У даних інститутів різний суб’єктивний склад (1-му позивач – відповідач, 2-му кредитор – боржник);

6. Судове рішення і судовий наказ різні за порядком оскарження;

7. Судове рішення і судовий наказ відрізняються порядком їх виконання.

Стадії:

1. Відкриття НП:

• заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності;

• форма і зміст заяви передбачені ст. 98 ЦПК;

• до заяви додається копія квитанції про сплату судового збору – 50% від суми, яка сплачується у позовному провадженні;

2. Видача (відмова від видачі) судового наказу.

Ст.100 передбачені підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

У разі прийняття ухвали про відкриття наказного провадження суд у 3-денний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ, який видається без виклику сторін, без судового розгляду та заслуховування їх пояснень.

3. Повідомлення судом боржника про видачу судового наказу;

4. Скасування судового наказу.

Форма і зміст заяви про видачу судового наказу

У письмовій формі.

Зазначено:

1) найменування суду, в який подається заява;

2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

4) перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.

До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Про залишення заяви без розгляду чи про прийняття такої заяви суд постановляє ухвалу.

Питання про прийняття заяви до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді.

Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з повідомленням про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.

Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб не перешкоджає розгляду такої заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із викликаних осіб з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з'ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;

2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом 3 днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.