6.Залежно від того, чи пов'язують сторони з нею виникнення, зміну, чи припинення правовідносин

Умова відкладальн - .якщо настання умови спричиняє виникнення, зміну або інші видозміни цивільних прав І обов'язків Умова скасувальна - якщо настання умови спричиняє припинення цивільних прав і обов'язків, то це.

Крім зазначених, можна назвати й інші види правочинів: легітарні (такі, що мають основою приписи закону) і волюнтарні (не передбачені законом, але укладаються особами у результаті їх віль­ного волевиявлення); усні та письмові; умовні та безу­мовні; біржові (такі, що укладаються на біржах і сто­совно біржових товарів) і небіржові; фідуціарні (такі, що мають до­вірчий характер, внаслідок чого втрата довір'я сторін одна до одної може спричинити розірвання договору в односторонньому поряд­ку — доручення, комісія та інші) та звичайні тощо.

13.Недійсність правочинів та наслідки визнання їх недійсними

Недійсними правочинами є дії суб'єктів цивільного права, що спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, але не породжують бажаних сторонами юридич­них результатів унаслідок невідповідності вчинених дій вимогам за­кону.

Недоліки правочинів:

1) дефекти суб'єктного складу (укладення правочину особою, що не має необхідного обсягу дієздатності — правочиноздатності);

2) дефекти волі (невідповідність волі та волевиявлення);

3) дефекти (недотримання) форми;

4) дефекти (незаконність та (або) аморальність) змісту та поряд­ку укладення правочину.

Наявність цих дефектів має наслідком недійсність правочину. Винятком є вимоги щодо форми правочи­ну, встановленої законом, що ускладнює доведення його існування.

Стаття 215 ЦК розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Нікчемним (абсолютно недійсним) визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом і визнання судом його недійсності непотрібно. Вважаються недійсними з моменту їх укладення.

1. Вчинений недієздатним

2. Порушують публічний порядок

3. Порушення письмової чи нотаріальної форми

4. Вчинені малолітнім

5. Без дозволу органів ОіП

6. Суд може визнати його дійсним, якщо його укладення відповідає волі сторін і лише при порушенні нотаріальної форми.

Оспорю­вані правочини припускаються дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки, але одна із сторін, або інша особа заперечує їх дійсність.

1. Вчинений неповнолітнім, обмежено дієздатним

2. Особою, яка не могла керувати своїми діями

3. Юридичною особою без ліцензії

4. Внаслідок помилки

5. Внаслідок зловмисної змови сторін

6. Внаслідок обману

7. Насильства

8. Під впливом тяжких обставин

9. Фіктивний/удаваний правочин

Правові наслідки недійсності правочину:

1.Двостороння реституція - що кожна сторона не­дійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину.

2.Якщо повернути в натурі отримане за правочином, що є недій­сним, неможливо (наприклад, предметом правочину було користу­вання майном, надання послуг тощо), то підлягає поверненню вар­тість того, що одержано.

Оцінка розміру за тими цінами, що на момент від­шкодування.

3.Компенсація моральної шкоди

4.Відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі (ящо сторона застосувала обман)

Нас­лідки недійсності визначаються безпосередньо законом, проте суд з власної ініціативи, керуючись власними переконання­ми і матеріалами справи, має право визначати, які саме наслідки недійсності нікчемного правочину будуть застосовуватися у кожно­му окремому випадку.

Отже, недійсність окремих частин правочину не виключає дії правочину взагалі лише у випадках, коли можна припустити, що правочин був би укладений і без включення його недійсних частин.