Співачка-легенда

На високому вокальному небосхилі України сяє зіркою першої величини ім’я Оксани Андріївни Петрусенко. Ось уже понад шістдесят років минуло, як немає між нами співачки, та не тьмяніє пам’ять про неї, а її голос, закарбований на платівках, чарує й далі мільйони людей. Виконані нею народні пісні, оперні партії, романси ввійшли до золотого фонду української музичної культури.

Оксана Петрусенко – співачка-легенда. І мало хто знає, яким нелегким був життєвий і творчий шлях видатної артистки. Як це не дивно, але Оксані Петрусенко не судилося завершити навчання в консерваторії. Власне, вона співачка-самоучка. І тільки велике, подиву гідне обдарування та ще феноменальна працездатність піднесли її до мистецьких вершин, поставили в ряд найвидатніших вокалістів світу.

Вона прийшла на сцену сімнадцятирічною дівчинкою, і її школою стали провінційні драматичні та музичні театри. Зустріч з Панасом Саксаганським значною мірою визначила подальшу долю дівчини. Великий український актор розгледів у ній обдарування й благословив на сцену, пророкуючи Оксані Петрусенко велике майбутнє драматичної актриси. Мабуть, так воно б і сталося, якби не закоханість дівчини з Балаклеї, що на Харківщині, у народну пісню. Її виконання партій у «Запорожцях за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського й «Наталці Полтавці» М. Лисенка розкрили нову грань таланту Оксани Петрусенко.

Вона виступала на багатьох оперних сценах – у Саратові, Казані, Баку, Свердловську, Самарі.

Гастролі, гастролі, гастролі… Та де б не бувала співачка, весь час мріяла повернутись на Україну. Як часто, згадуючи рідний край, співала вона в концертах «Соловейка» М. Кропивницького, «Віють вітри…», «Ой не світи, місяченьку».

Проте минуть ще роки, перш ніж з’явиться ім’я Оксани Петрусенко на афішах Київського театру опери та балету імені Тараса Шевченка. Це станеться в 1934 році. Запам’ятайте цю дату.

Адже доля залишить співачці лише шість років життя. То будуть роки тріумфів, творчих звершень. То буде хай до болю короткий, але шлях до безсмертя.

Багато незабутніх образів створила на київській оперній сцені Оксана Петрусенко. Колеги вражалися її невтомності, її невгамовному бажанню працювати й працювати. Наче відчувала співачка, що доля не буде милосердною до неї. Чи багато артистів опери можуть сказати, що мають у репертуарі сорок партій? І яких партій!

Особливо широко знаною як виконавиця українських народних пісень Оксана Петрусенко стала після переїзду до Києва. Вона дала сотні концертів перед робітничою та селянською аудиторіями, зробила записи понад тридцяти пісень на платівки, мало не щодня звучав голос співачки по радіо. З тріумфальним успіхом виступила Оксана Петрусенко під час Першої декади

українського мистецтва в Москві, а також на гастролях у Ленінграді, даруючи людям неповторне щастя зустрічі з українською піснею. І сьогодні, коли звучить у виконанні славетної співачки «Ой не світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду», «Стоїть гора високая» чи «Плавай, плавай, лебедонько», щемно стискається серце. Стільки в тих піснях і в голосі добра, ніжності, неповторної, непідробної краси.

Оксана Петрусенко була справді народною артисткою… Вона прожила лише сорок років. Але її ім’я, її творчість назавжди залишилися з нами (За В. Туркевичем).

Завдання 6. Прочитайте уважно текст. Визначте його стильову належність, тему і головну думку тексту. Ще раз уважно прочитайте текст. Виділіть мікротеми. Розподіліть сторінку зошита на дві частини. У першій запишіть план тексту, у другій – тези.

Текст А