Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу

Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники План вивчення теми

1. Сутність статистичних показників, їх функції та види

2. Абсолютні статистичні величини, особливості представлення їх видів

3. Відносні статистичні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, методика обчислення та одиниці вимірювання

4. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення

5. Середня арифметична, основні її властивості.

6. Середня гармонічна. Умови використання середньої хронологічної та середньої геометричної.

Навчальні цілі: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про визначення виду та економічного змісту абсолютних, відносних та середніх величин, методи їх обчислення та одиниці виміру

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Для засвоєння теми необхідно добре систематизувати знання із програмних питань лекції до теми № 5 "Узагальнюючі статистичні показники", зрозуміти і запам’ятати визначення ключових термінів і понять, розібрати і глибоко засвоїти матеріал, викладений в методичних рекомендаціях до самостійної роботи за вказаною темою. Значну увагу необхідно приділити розгляду питань, що стосуються: класифікації статистичних показників і відмінностей між різними їх видами, основних методологічних принципів побудови і застосування абсолютних і відносних показників у соціально-економічних дослідженнях, основних методологічних принципів розрахунку середніх величин і вибору виду і форми середньої залежно від характеру вихідних даних. При розгляді середньої арифметичної величини слід звернути увагу на її математичні властивості.

Крім того, слід звернути увагу на способи графічного представлення різних видів абсолютних та відносних величин. Отримати практичні навички визначення різних видів статистичних показників можна при розгляді прикладів розв'язання типових задач до даної теми, що наведені далі.

При вивченні різних соціальних та економічних явищ статистика у своїх висновках спирається на числові дані, отримані в конкретних умовах місця і часу. Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ та процесів в умовах якісного визначення, тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу. Конкретний статистичний показник характеризує розмір, обсяг явища чи процесу, що вивчається, у конкретному місці й у певний час. Показник-категорія відображає суть, загальні відмінні властивості конкретних статистичних показників одного й того ж виду без зазначення часу, простору та кількісного значення.

Система статистичних показників — це сукупність взаємопов'язаних показників, що має однорівневу чи багаторівневу структуру; має на меті розв'язання конкретного статистичного завдання. Це ієрархічна структура, на нижньому щаблі якої - узагальнюючий інтегральний показник, на верхньому - рівновагомі ознаки, які безпосередньо вимірюються. Класифікація статистичних показників представлена на рис. 2.11.

За формою вираження статистичні показники можуть бути абсолютними, відносними або середніми.

Абсолютний показник - це показник у формі абсолютної величини, яка відображає фізичні властивості, часові та вартісні характеристики соціально-економічних явищ та процесів. Абсолютні величини – це початковий вид узагальнюючих показників, які характеризують розмір соціально-економічного явища, його чинників на певний момент або за певний проміжок часу. Абсолютні величини являють собою іменовані числа та характеризують абсолютні розміри процесів та явищ, що вивчаються.

Засоби отримання:

• реєстрація фактів;

• групування та зведення;

• розрахунок за визначеною методологією.

Одиниці вимірювання:

• натуральні вимірники: т, кг, м, км, одиниці, особи та ін.;

• комбіновані натуральні вимірники: т-км, кВт-год, та ін.;

• умовно-натуральні вимірники (перерахунок виконується за допомогою спеціальних коефіцієнтів - сумірників);

• трудові вимірники: людино-година, людино-день;

• вартісні вимірники: грн., дол. США, євро та ін.

Якщо виникає потреба звести воєдино кілька різновидів однієї споживчої властивості, обсяги такого явища виражають в умовно-натуральних одиницях. Перерахунок в умовні одиниці здійснюють за допомогою спеціальних коефіцієнтів - сумірників, розрахованих як відношення споживчих властивостей окремих різновидів продукції до еталонних значень. Наприклад, різні види палива переводяться в умовне паливо із теплотою згорання 29,3 мДж/кг; консерви різного об’єму – в умовні консервні банки об’ємом 353, 4 см³ і т.д.

Відносний показник - показник у формі відносної величини - це результат порівняння одного абсолютного показника з іншим; характеризує співвідношення між кількісними характеристиками процесів і явищ, що вивчаються, чи міру кількісного співвідношення різнойменних чи однойменних показників.

Використовують сім видів відносних величин, характеристика яких і методика обчислення наведені у таблиці 2.2.

Форми вираження відносних величин:

• коефіцієнт: база порівняння = 1 (точність розрахунку - 0,000);

• відсоток: база порівняння = 100 % (точність розрахунку - 0,0);

• проміле: база порівняння = 1000 (точність розрахунку - 0);

• відносні показники інтенсивності є іменованими величинами.

При розрахунках відносних величин порівнювана величина - це величина, що знаходиться в чисельнику дробу; база порівняння - це величина, що знаходиться у знаменнику дробу, тобто це показник, з яким проводиться порівняння.

Таблиця 2.2

Види відносних величин і порядок їх обчислення

Назва відносної величини	Що характеризує відносна величина	Методика обчислення	Розрахункова формула
1	2	3	4
1. Відносна величина планового завдання (прогнозування)	У скільки разів рівень плану (прогнозу) більший за рівень поточного періоду або яку частку становить від рівня поточного періоду	Рівень ознаки за планом на наступний період Фактичний рівень ознаки за базовий період	ВВПЗ = dПЗ =
2. Відносна величина виконання плану (договірних зобов’язань)	Рівень виконання плану, прогнозних розрахунків, договірних зобов’язань, державного замовлення	Фактичний рівень ознаки за звітний період Рівень ознаки за планом (прогнозом) за звітний період	ВВВП = dВП =

Закінчення таблиці 2.2
3. Відносна величина динаміки	Зміну явищ у часі	Рівень ознаки у поточному (звітному) __періоді____ Рівень ознаки одного з попередніх періодів	ВВД = dД =
4. Відносна величина структури	Частку складових частин сукупності в їх загальному підсумку	Частина __сукупності____ Уся сукупність	ВВС = dС =
5. Відносна величина координації	Співвідношення між складовими частинами однієї сукупності; показує у скільки разів одна частина сукупності більша за іншу частину цієї ж сукупності або яку частку одна частина сукупності становить від рівня іншої частини цієї ж сукупності	Відношення однієї зі складових частин сукупності до іншої частини сукупності, обраної за базу порівняння (база порівняння обирається довільно)	ВВК = dК =
6. Відносна величина просторового порівняння	Співвідношення однойменних показників різних сукупностей за один і той самий проміжок часу	Абсолютна велична ознаки одного об’єкта Абсолютна величина такої ж ознаки іншого об’єкта	ВВПП = dПП =
7. Відносна величина інтенсивності	Ступінь поширення явища в певному середовищі; показує скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої	Абсолютна величина певного ___явища____ Розмір середовища	ВВІ = dІ =

Якщо при розрахунку структури в цілому ми не отримуємо 1 чи 100%, то необхідно здійснити коригування структури. При аналізі структури в динаміці використовується показник структурних зрушень у відсоткових пунктах. Відсотковий пункт визначається як різниця між часткою і-ї складової сукупності поточного року й відповідною часткою тієї самої складової минулого року. Слід зауважити, що при цьому структури явища за поточний і попередній роки мають бути порівнянними, тобто відображати однакову кількість складових в однакових межах.