Тестові завдання

1. При функціональному зв’язку кожному конкретному значенню факторної ознаки відповідає:

а) певна множина результативної ознаки;

б) конкретне значення результативної ознаки;

в) середнє значення результативної ознаки;

г) обмежена кількість результативних ознак

2. При стохастичному зв’язку кожному конкретному значенню факторної ознаки відповідає:

а) певна множина результативної ознаки;

б) конкретне значення результативної ознаки;

в) середнє значення результативної ознаки.

г) обмежена кількість результативних ознак

3. При кореляційному зв’язку кожному конкретному значенню факторної ознаки відповідає:

а) певна множина результативної ознаки;

б) конкретне значення результативної ознаки;

в) середнє значення результативної ознаки.

г) обмежена кількість результативних ознак

4. За напрямком зв’язки поділяються на:

а) стохастичні; б) прямі;

в) лінійні; г) кореляційні.

5. Прямий – це такий зв’язок між факторною та результативною ознаками, за якого:

а) зі збільшенням факторної ознаки результативна збільшується;

б) зі збільшенням факторної ознаки результативна зменшується;

в) зі зменшенням факторної ознаки результативна збільшується.

г) зі збільшенням факторної ознаки результативна не змінюється.

6. Зворотний – це такий зв’язок між факторною та результативною ознаками, за якого:

а) зі збільшенням факторної ознаки результативна збільшується;

б) зі збільшенням факторної ознаки результативна зменшується;

в) зі зменшенням факторної ознаки результативна зменшується;

г) зі збільшенням факторної ознаки результативна не змінюється.

7. На першому етапі аналізу кореляційного зв’язку при обґрунтуванні моделі постають такі питання:

а) вибір факторної ознаки;

б) вибір лінії регресії;

в) обчислення параметрів рівняння регресії;

г) оцінка щільності зв’язку.

8. Оцінка щільності зв’язку за методом аналітичного групування ґрунтується на:

а) методі найменших квадратів;

б) правилі складання дисперсій;

в) критерії Стьюдента;

г) критерії Фішера.

9. Відношення міжгрупової дисперсії до загальної називається:

а) коефіцієнтом Спірмена; б) коефіцієнтом детермінації;

в) коефіцієнтом Фехнера; г) коефіцієнтом Пірсона.

10. У кореляційно-регресійному аналізі оцінка лінії регресії здійснюється:

а) в окремих точках факторної ознаки;

б) в кожній точці інтервалу зміни факторної ознаки;

в) в окремих інтервалах факторної ознаки;

г) в окремих інтервалах результативної ознаки.

11. За формою зв’язки поділяють на:

а) лінійні та нелінійні; б) прямі та зворотні;

в) однофакторні та зворотні; г) прямі та нелінійні.

12. Кореляційне відношення являє собою частку:

а) середньої арифметичної у загальній дисперсії;

б) факторної дисперсії у загальній;

в) середньої з внутрішньо групових дисперсій у загальній;

г) міжгрупової дисперсії у середній з внутрішньо групових дисперсій.

13. Щільність зв’язку при кореляційно-регресійному аналізі оцінюється:

а) кореляційним відношенням; б) коефіцієнтом кореляції;

в) коефіцієнтом асоціації; г) коефіцієнтом кореляції Фехнера.

14. Для оцінки щільності лінійного зв’язку при кореляційно-регресійному аналізі використовується:

а) коефіцієнт детермінації; б) індекс кореляції;

в) лінійний коефіцієнт кореляції; г) кореляційне відношення.

15. Лінійний коефіцієнт кореляції змінюється в межах:

а) від – 1 до + 1; б) від 0 до + 1;

в) від – 1 до 0; г) від – до + .

16. Кореляційне відношення змінюється в межах:

а) від – 1 до + 1; б) від – 1 до 0;

в) від 0 до + 1; г) від – до + .

17. Коефіцієнт детермінації змінюється в межах:

а) від – 1 до 0; б) від – 1 до + 1;

в) від 0 до + 1; г) від – до + .

18. Якщо кореляційне відношення дорівнює нулю, це свідчить про:

а) зворотний функціональний зв’язок;

б) наявність лінійного зв’язку;

в) наявність квадратичного зв’язку;

г) відсутність зв’язку.

19. Якщо лінійний коефіцієнт кореляції дорівнює +1, це свідчить про:

а) щільний лінійний зв’язок;

б) прямий функціональний зв’язок;

в) відсутність зв’язку;

г) зворотний функціональний зв’язок.

20. Якщо лінійний коефіцієнт кореляції дорівнює (–1), це свідчить про:

а) щільний лінійний зв’язок;

б) прямий функціональний зв’язок;

в) відсутність зв’язку;

г) зворотний функціональний зв’язок.

21. Під час визначення зв’язку між явищами за допомогою метода аналітичного групування встановлено, що = 153,4; = 14,6; за умови, що = 0,604, зв’язок між явищами:

а) відсутній; б) неістотний;

в) помірний; г) щільний.

22. Під час визначення зв’язку між явищами за допомогою метода аналітичного групування встановлено, що = 123,7; = 146; за умови, що = 0,865, зв’язок між явищами:

а) відсутній; б) неістотний;

в) помірний; г) щільний.

23. Під час визначення зв’язку між явищами за допомогою метода аналітичного групування встановлено, що = 32,6; = 10,6; за умови, що = 0,651, зв’язок між явищами:

а) відсутній; б) неістотний;

в) помірний; г) щільний.

24. Під час визначення зв’язку між явищами за допомогою метода аналітичного групування встановлено, що = 142,8; = 45,3; за умови, що = 0,764, зв’язок між явищами:

а) відсутній; б) неістотний;

в) помірний; г) щільний.

Рекомендована література:[7 - 11; 15 - 21]