Тема 11. Вибірковий метод спостереження
Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності. Стандартна похибка як міра точності вибіркових даних. Довірчі межі середньої і частки. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок. Відносна похибка вибірки. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки.
Модуль 2. Використання методів статистичного дослідження
Індивідуальне навчально-розрахункове завдання.
2. Завдання та методичні рекомендації до самостійної роботи
МОДУЛЬ 1. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ
Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації
Тема 1. Методологічні засади статистики
План вивчення теми
1. Роль статистики в прийнятті управлінських рішень в економіці
2. Завдання і предмет статистики. Статистика як наука
3. Основні категорії статистики
4. Основні етапи статистичного дослідження
5. Організація державної статистики в Україні
Навчальні цілі: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про предмет, методи та основні завдання, що стоять перед статистикою в сучасній Україні та шляхи їх вирішення
Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
Вивчаючи цю тему, необхідно, по-перше, добре засвоїти питання за темою № 1 "Методологічні засади статистики", зрозуміти, в чому полягають особливості статистики як самостійної суспільної науки, її завдання і предмет. Крім того слід звернути увагу на основні категорії та поняття статистики, такі як статистична сукупність, одиниця сукупності, статистичні ознаки, їх варіація та інші. З поняттям про предмет статистики тісно пов’язані такі категорії, як статистична закономірність і статистична сукупність.
Слово "статистика"походить від латинського status, що в перекладі означає "стан речей". Від кореня цього слова виникло італійське слово stato – держава. Осіб, які володіли знаннями про устрій та стан справ у державі, тобто державних діячів, називали statusta. Від кореня цього ж слова утворився іменник statustuca.
Розвиток статистики починався з практичної діяльності у вигляді масових спостережень за чисельністю населення, опису земельних ділянок приблизно у 2000 – 1500 рр. до н.е. у Давніх Китаю, Єгипті та Греції. Розвиток статистики як науки відбувався в таких напрямах: описове державознавство, політична арифметика та теорія масових суспільних явищ і процесів. Термін "статистика" в сучасному розумінні цього поняття вперше почав вживати із 1749 р. німецький вчений Готфрід Ахенваль (1719 – 1772 рр.)
З наведеного визначення випливають принципові особливості предмета статистики.
Особливості статистики як суспільної науки
Статистика вивчає кількісну характеристику суспільних явищ і процесів у конкретних умовах простору і часу. Але вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов'язане з їх якісними характеристиками.
Статистика вивчаєне поодинокі, а масові явища.
Статистика характеризує структуру суспільних явищ.
Статистика вивчає зміну рівня і структури явищ у часі, тобто в динаміці.
Статистика займається виявленнямвзаємозв'язків суспільних явищ.
Під час вивчення кількісного боку явищ статистика відображає їх у своїх числах-показниках і саме цим характеризує конкретний рівень явищ. Статистика установлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих рис, за допомогою спеціальних статистичних методів об’єднує елементи в групи, обчислює узагальнюючі показники, виявляє певні типи явищ.
Вивчення кількісного боку суспільних та економічних явищ нерозривно пов’язане з їх якісним змістом, тобто статистична кількісна розмірність не існує без якісної визначеності. Наприклад, під час групування населення за віком із метою демографічного вивчення статистика виокремлює якісно відмінні вікові контингенти: діти, батьки, прабатьки. Проте, перш ніж проводити розрахунки, треба визначити якісні властивості й кількісні межі кожного контингенту.
Явища суспільного та економічного життя постійно змінюються у часі, тобто вони є динамічними. Протягом певного часу змінам підлягають не лише розміри того чи іншого явища, але й співвідношення між окремими частинами одного явища чи між різними явищами. Одне й те саме явище має різні значення для різних об’єктів. А відтак кількісний бік явищ статистика має вивчати в певних умовах простору й часу.
Інша особливість предмета статистики пов’язана з масовістю суспільних явищ. Статистика вивчає явища, які повторюються в просторі чи впродовж часу. Для масового явища характерне те, що в ньому бере участь певна множина елементів, що мають схожі істотні властивості. Наприклад, робітники схожі тим, що виконують фізичну працю, студенти отримують певну спеціальність, викладачі навчають студентів тощо.
Наявність будь-якої властивості в окремого елемента є випадковістю. Наприклад, вік робітника може бути 18, 44 роки чи будь-який інший окремі робітники можуть бути задоволені умовами праці, інші не задоволені. Але при об’єднанні значного числа елементів у єдине ціле сукупна дія випадковостей дає результат практично незалежний від випадку. Тобто лише у масі можна встановити закономірність того чи іншого явища.
Розглядаючи суспільні явища як масові й спираючись на облік усієї сукупності фактів, що належать до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв’язків і взаємозалежностей. Все це дає підставу стверджувати, що статистика є одним із засобів пізнання суспільного та економічного життя.
Свій предмет статистика вивчає за допомогою категорій, тобто понять, що відображають найбільш загальні й суттєві властивості, ознаки, зв’язки та відношення предметів і явищ об’єктивного світу.
Статистична сукупність – це множина елементів, поєднаних умовами існування й розвитку, які мають певні спільні умови та причини, але відрізняються один від одного окремими ознаками. Сукупності можуть бути як однорідними, так і різнорідними. Одиниця сукупності – це первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак та основою обліку. Проте кожний елемент сукупності відрізняється рівнем певної ознаки. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається варіативною. Відмінність, коливання значень ознаки називається варіацією. Здатність ознаки до коливань називається варіабельністю.
До основних категорій, якими оперує статистика, належить також статистичний показник. Статистичний показник – це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких воно відноситься (що, де, коли, яким чином підлягає вимірюванню). Статистичний показник відображає кількісні характеристики, співвідношення ознак суспільних та економічних явищ.
Статистичні показники слід відрізняти від статистичних даних. Статистичні дані – це окремі числові значення статистичних показників. Вони завжди визначені не тільки якісно, але й кількісно та залежать від конкретних умов місця і часу.
Складність та багатогранність соціально-економічних явищ вимагає для їх усебічного, комплексного вивчення системи статистичних показників.
Закономірність – повторюваність, послідовність і порядок змін у масових процесах і явищах.Статистична закономірність – форма виявлення причинного зв'язку, який знаходить відображення в послідовності, регулярності, повторюваності подій з достатньо високим ступенем імовірності, якщо причини, що породжують подію, не змінюються або змінюються незначно.
Закономірності масових соціально-економічних явищ властиві лише сукупностям і за своєю природою статистичні. Об’єктивною основою їх існування є складне переплетення причин, які формують масовий процес. Серед цих причин є основні, загальні для всіх подій масового процесу, і другорядні, індивідуальні для кожного елементу сукупності, але випадкові для маси. Якщо числа подій великі, вплив випадкових причин взаємно врівноважується.
Статистичні закономірності масових соціально-економічних явищ відображають характер дії об’єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору й часу. При цьому вони проявляються по-різному. Це можуть бути такі закономірності:
Розвитку явищ, тобто динаміки (так, статистика свідчить про зростання або зменшення чисельності населення, збільшення кількості малих підприємств, зростання або зменшення обсягу ВВП тощо).
Структурних зрушень(наприклад, збільшення частки податкових надходжень до бюджету країни в загальному обсязі його доходної частини, збільшення частки відмінників серед загальної кількості студентів академії тощо).
Розподілу елементів сукупності (наприклад, розподіл населення за віком, сімей за числом дітей, підприємств за кількістю працівників, студентів за рівнем успішності тощо).
Зв’язку між явищами (наприклад, залежність собівартості продукції від продуктивності праці, купівельної спроможності грошової одиниці від цін на товари, обсяг випуску продукції від рівня попиту на неї тощо).
Закономірності масового процесу властиві лише сукупностям. Саме сукупність, а не окремий елемент, є тією базою реального світу, відносно якої стає можливим встановлення конкретних законів.
Свій предмет статистика вивчає за допомогою комплексу спеціальних, властивих лише статистиці, методів і засобів дослідження. Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох послідовних етапів: