- •1.Поняття про здоровʼя, його інтегративний зміст. Складові здоровʼя.
- •2. Показники життя в Україні та інших країнах світу
- •4.Недостатній рівень рухової активності - гіподинамія як фактор ризику.
- •5. Харчування і здоровʼʼя. Критерії раціонального харчування.
- •6. Вітаміни та мікроелементи, їх значення для нормального функціонування організму людини.
- •Мікроелементи: Zn, Mn, Co, Cu, f, Br, j.
- •7. Чинники інвалідності та інвалідизації
- •8. Структура захворюваності серед мешканців села та міста.
- •9, Вплив на стан здоровя людини соціальних та екологічних чинників.
- •10. Науково обгрунтованний спосіб життя як основа фізичного здоровя.
- •12. Хвороба, як порушення життєдіяльності організму. Причини, перебіг, прояви.
- •13. Поняття про біологічний та паспортний вік.
- •14.Карантін, дезінфекція в дитячому колективі при виникненні інфекційних хвороб.
- •15. Основні та окремі види захворюваності
- •16. Соціальні та психофізіологічні причини вживання наркотичних речовин.
- •17 Біологічні, психологічні та соціальні основи формування сімї.
- •18.Вживання наркотичних речовин як фактор, що обумовлює виникнення спадкових хвороб.
- •19. Особливості інфекційних хвороб. Поняття епідемії та пандемії.
- •20.Здоровий спосіб життя та його складові компоненти.
- •21. Поняття» інфекція», «патогенність».
- •22. Періоди перебігу інфекційної хвороби.
- •23. Класифікація інфекційних захворювань.
- •24.Реактивність і резистентність організму.
- •25. Імунітет як чинник специфічної резистентності організму.
- •26. Дезинфекція та її різновиди.
- •27.Загартування, як чинник оздоровлення дітей та підлітків
- •28. Небезпеки здоровю дітей та підлітків, спричинені вживанням алкоголю.
- •29. Характеристика і профілактика наркоманії та токсиманії школярів.
- •30. Небезпеки здоровя дітей та підлітків, пов’язані з палінням.
- •31. Захворюваність на віл/ снід в Україні.
- •33. Механізми та шляхи передачі віл інфекції.
- •34. Поняття про діагностику сніДу.
- •35.Профілактика та заходи попередження віл-сніДу.
- •36.Теорія походження віл- інфекції.
- •37. Єпідемія віл інфекції як глобальний процес.
- •38.Єтіологія та патогенез вірусу імунодефіциту людини.
- •39. Стадії та клінічні прояви віл – інфекції.
- •40. Основні принципи лікування віл/сніДу
- •41. Екстрена профілактика зараження віл.
- •42.Профілактика передачі віл від матері до дитини.
- •43. Харчування дітей з віл інфекцією.
- •44. Стигма та дискримінація повязані з віл/сніДом
- •45. Послідовність надання першої допомоги при ймовірнім контакті з віл.
- •47. Планування сімї, як основа народження здорової дитини.
- •48. Венеричні хвороби та снід, як результат випадкових статевих стосунків.
- •49. Соціальні, психологічні та фізіологічні причини різних форм девіантної поведінки.
- •50. Добова норма рухової активності дітей різного віку. Рівень фізичного навантаження,критерії.
48. Венеричні хвороби та снід, як результат випадкових статевих стосунків.
Венеричні захворювання – це особлива група інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки. На відміну від звичайних інфекційних захворювань венеричні хвороби не залишають після себе імунітету, і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. При венеричних хворобах видужання не настає само по собі: без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.
Венеричні хвороби називають іноді “хворобами поведінки”, бо їх поширенню сприяють моральна розбещеність, випадкові статеві зв’язки та ін. Саме неправильна поведінка певної частини людей – причина існування венеричних хвороб у наш час.
Кожне венеричне захворювання спричиняється певним видом мікроорганізму: сифіліс – блідою спірохетою, гонорея (трипер) – гонококом; відомі й інші венеричні захворювання.
Венеричні захворювання є наслідком життєдіяльності хвороботворних бактерій в організмі людини. Передача інфекцій, як правило, відбувається статевим шляхом, але можлива також при тісному побутовому контакті і внутрішньоутробно. Дані інфекції вражають органи сечостатевої системи, а розвиток захворювань приводить до різних наслідків і ускладнень, що виявляється в порушенні функцій інших органів. В даний час більшість венеричних захворювань піддаються лікуванню за умови своєчасного їх виявлення. З цією метою при виявленні будь-яких симптомів необхідно пройти діагностичне обстеження на виявлення інфекції. Основними ознаками хвороб є виділення з сечостатевих органів, а також болі при сечовипусканні і статевому контакті. Безсимптомний перебіг багатьох венеричних захворювань нерідко ускладнює своєчасну постановку точного діагнозу. Небезпека інфекційних процесів задоволена висока. Розвиваючись в організмі людини, хвороботворні бактерії порушують функції статевих органів, що нерідко призводить до розвитку гінекологічних та урологічних захворювань, еректильної дисфункції, порушення фертильності. У більшості випадків статеві інфекції стають причинами таких захворювань, як сальпінгіт, аднексит, ендометрит, цистит, уетррит, простатит і т.п.Розвиток новоутворень і спайкових процесів на статевих органах також може бути наслідком інфекції. В даний час є докази того, що ймовірність зараження ВІЛ збільшується в кілька разів, за наявності венеричних захворювань. Це пояснюється тим, що хвороботворні бактерії вражають слизову оболонку статевих органів, позбавляючи її захисних функцій. Особливу небезпеку венеричні захворювання представляють для плоду, виношуваної зараженої жінкою. Наявність герпесу, цитомегаловірусу і хламідій є серйозними погрозами невиношування плоду. Уникнути несприятливих наслідків венеричних захворювань можливе при організації своєчасного лікування. Незважаючи на те, що деякі хвороботворні мікроорганізми стійкі до більшості антибактеріальних препаратів, рівень сучасної медицини дозволяє підібрати оптимальні та ефективні методи терапії статевих інфекцій. Також не варто забувати, що розвиток хвороби набагато простіше попередити, тому важливо уникати випадкових статевих зв'язків, використовувати бар'єрні засоби контрацепції та регулярно проходити профілактичні обстеження.