- •1.Поняття про здоровʼя, його інтегративний зміст. Складові здоровʼя.
- •2. Показники життя в Україні та інших країнах світу
- •4.Недостатній рівень рухової активності - гіподинамія як фактор ризику.
- •5. Харчування і здоровʼʼя. Критерії раціонального харчування.
- •6. Вітаміни та мікроелементи, їх значення для нормального функціонування організму людини.
- •Мікроелементи: Zn, Mn, Co, Cu, f, Br, j.
- •7. Чинники інвалідності та інвалідизації
- •8. Структура захворюваності серед мешканців села та міста.
- •9, Вплив на стан здоровя людини соціальних та екологічних чинників.
- •10. Науково обгрунтованний спосіб життя як основа фізичного здоровя.
- •12. Хвороба, як порушення життєдіяльності організму. Причини, перебіг, прояви.
- •13. Поняття про біологічний та паспортний вік.
- •14.Карантін, дезінфекція в дитячому колективі при виникненні інфекційних хвороб.
- •15. Основні та окремі види захворюваності
- •16. Соціальні та психофізіологічні причини вживання наркотичних речовин.
- •17 Біологічні, психологічні та соціальні основи формування сімї.
- •18.Вживання наркотичних речовин як фактор, що обумовлює виникнення спадкових хвороб.
- •19. Особливості інфекційних хвороб. Поняття епідемії та пандемії.
- •20.Здоровий спосіб життя та його складові компоненти.
- •21. Поняття» інфекція», «патогенність».
- •22. Періоди перебігу інфекційної хвороби.
- •23. Класифікація інфекційних захворювань.
- •24.Реактивність і резистентність організму.
- •25. Імунітет як чинник специфічної резистентності організму.
- •26. Дезинфекція та її різновиди.
- •27.Загартування, як чинник оздоровлення дітей та підлітків
- •28. Небезпеки здоровю дітей та підлітків, спричинені вживанням алкоголю.
- •29. Характеристика і профілактика наркоманії та токсиманії школярів.
- •30. Небезпеки здоровя дітей та підлітків, пов’язані з палінням.
- •31. Захворюваність на віл/ снід в Україні.
- •33. Механізми та шляхи передачі віл інфекції.
- •34. Поняття про діагностику сніДу.
- •35.Профілактика та заходи попередження віл-сніДу.
- •36.Теорія походження віл- інфекції.
- •37. Єпідемія віл інфекції як глобальний процес.
- •38.Єтіологія та патогенез вірусу імунодефіциту людини.
- •39. Стадії та клінічні прояви віл – інфекції.
- •40. Основні принципи лікування віл/сніДу
- •41. Екстрена профілактика зараження віл.
- •42.Профілактика передачі віл від матері до дитини.
- •43. Харчування дітей з віл інфекцією.
- •44. Стигма та дискримінація повязані з віл/сніДом
- •45. Послідовність надання першої допомоги при ймовірнім контакті з віл.
- •47. Планування сімї, як основа народження здорової дитини.
- •48. Венеричні хвороби та снід, як результат випадкових статевих стосунків.
- •49. Соціальні, психологічні та фізіологічні причини різних форм девіантної поведінки.
- •50. Добова норма рухової активності дітей різного віку. Рівень фізичного навантаження,критерії.
6. Вітаміни та мікроелементи, їх значення для нормального функціонування організму людини.
Вітаміни - важливий харчовий фактор, вони необхідні людині не з-за своєї енергетичної цінності, а з-за здатності регулювати перебіг хімічних реакцій в організмі. Вони допомагають вивільнити енергію, що міститься в продуктах харчування, споживаних нами. Без вітамінів ми могли б померти від голоду. При відсутності або нестачі необхідних вітамінів можливості нашого тіла виділяти з їжі і використовувати поживні речовини слабшають. Багато людей свідомо руйнують вітаміни, отримані ними їжі. Цукор і алкоголь можуть нейтралізувати вітаміни В1, В6 і фолієву кислоту. Куріння перешкоджає поглинання організмом вітаміну С. Надлишок протеїну або рідини в їжі може викликати вимивання з організму великої кількості інших вітамінів, а антибіотики, проносне, аспірин, багато інших ліків, а також стреси руйнують їх ще сильніше.
Безконтрольне застосування вітамінів у великих дозах може привести до інтоксикації організму з розвитком гіпервітамінозу, крім того, викликати алергічну реакцію, аж до розвитку анафілактичного шоку. Застосування полівітамінних препаратів, особливо у дітей, необхідно узгодити з лікарем. Вітаміни позначаються літерами латинського алфавіту (A, B, C, D та ін. ); крім того, вони мають і спеціальні назви. Сьогодні відомо 13 вітамінів. Це B1, B2, B6, B12, PP, C, A, D, E, K, фолієва кислота, пантотенова кислота, біотин. До них треба додати кілька сполук, які отримали назву вітаміноподібна: ліпоєва кислота, холін, інозит, біофлавоноїди (вітамін Р) та ряд інших. Вітаміни можна розділити на три групи. В основну включають вітаміни: B1, B2, B6, B12, фолієву кислоту, пантотенову кислоту, РР, біотин. Ці вітаміни в якості коферментів беруть участь у вуглеводному, енергетичному обміні. Другу групу формують вітаміни-биоантиоксиданты, які нейтралізують активні форми кисню. Це вітамін С (аскорбінова кислота), який діє у водних фазах організму: в сироватці, в слізної рідини, рідини, що вистилає легкі. Вітамін Е або токоферол, що знаходиться в оболонці клітин, яка теж дуже сильно схильна до ушкоджуючої дії кисню. У цю ж групу входять каротиноїди, зокрема бета-каротин. Третя група - це прогормоны, тобто вітаміни, з яких утворюються деякі гормони. У їх числі вітаміни D, А та інші. За своєю хімічною природою всі вітаміни поділяють на дві великі групи - жиророзчинні і водорозчинні. Водорозчинні вітаміни - це вітамін С і вітаміни групи В. Водорозчинні вітаміни не накопичуються в організмі і виводяться з нього протягом декількох днів, тому їх слід приймати щодня. Жиророзчинні вітаміни А, D, Е і К накопичуються в печінці і жировій тканині і тому зберігаються в організмі протягом більш тривалого часу. Багатий джерела водорозчинних вітамінів - це фрукти, ягоди, овочі та зелень, а також пивні дріжджі (група вітамінів В) і проростки злакових (наприклад, вівса). Жиророзчинні вітаміни у великих кількостях містяться в риб'ячому жирі, маслі, вершках, в деяких овочах, а також в ікрі осетрових (вітамін Е). Вітаміни можуть бути натуральними (які містяться в їжі) і синтетичними. Лікарі радять віддавати перевагу натуральним, так як, поряд з вітамінами, продукти харчування містять ще і ферменти, волокна і інші елементи, що полегшують їх засвоєння. Синтетичні вітаміни виробляються з окремих хімічних речовин у спеціальних лабораторіях. Синтетичні вітаміни відповідають за своїм хімічним складом натуральним вітамінам, хоча і містять, на відміну від останніх тільки ізольовані витаминые формули без інших необхідних і поживних речовин. Не треба боятися синтетичних вітамінів. Хімічний джерело може з успіхом заповнити дефіцит в організмі окремого вітаміну чи іншої поживної речовини, хоча при цьому в деяких випадках і не виходить оптимального впливу, яке було б можливо при використанні природного джерела вітамінів. Зокрема, у періоди одужання або посиленого фізичного навантаження натуральних вітамінів буває недостатньо, і необхідно приймати синтетичні вітамінні добавки. У будь-якому випадку намагайтеся споживати більше природних вітамінів, пов'язаних в їжі з вуглеводами, білками, амінокислотами і біофлавоноїдами. Врахуйте, що вміст вітамінів в раціоні харчування неминуче знижується в зимові та весняні місяці, коли повноцінні джерела вітамінів (типу свіжих фруктів і овочів) не завжди доступні. Термічна обробка майже повністю руйнує вітамін С, наполовину - вітамін Е і вітаміни групи В. Заморожування продуктів також знижує концентрацію вітамінів в їжі. Зберігання на світлі згубно для вітаміну Е та А (вони окислюються), контакт з киснем не прийнятний для вітаміну В6. Ніяка дієта, при всій її важливості не може заповнити вітамінні потреби під час критичних періодів у році, коли потреба у вітамінах стає особливо відчутною. Так, потреба в вітаміні А різко зростає влітку, при відвідуванні південних курортів, якщо ви засмагаєте на сонці. І навпаки, потреба у вітаміні С, вітамінів групи В, D, Е, фолієвій кислоті різко зростає у зимовий і, особливо, у весняний час, в період підвищеної захворюваності на простудні захворювання. Незалежно від пори року будь-які фізичні перевантаження практично завжди вимагають підвищеного вмісту вітамінів у раціоні харчування. При недостатньому надходженні вітамінів в організм розвивається гіповітаміноз, у важких випадках - авітаміноз з характерними для кожного вітаміну симптомами. Висока психоемоційне навантаження, погіршення екологічної обстановки, підвищений радіаційний фон, порушення культури харчування, безконтрольне застосування ліків, переважання штучного вигодовування дітей - ось далеко не весь перелік факторів, що сприяють масовому розвитку вітамінної недостатності. Гіповітаміноз - це проблема сучасного харчування. Доведено, що людина протягом доби повинен вживати близько 600 харчових речовин, тому таке їх кількість потребує розробки рецептур різноманітних страв і наборів продуктів харчування. Але ще ніхто з учених не розробив раціон, який задовольнив би запити людини на всі випадки життя, тому що не існує певних норм тих чи інших харчових речовин, необхідних у кожному конкретному випадку. Багато чого з того, що було сказано про вітаміни, справедливо і для мінералів. Це окремі низькомолекулярні речовини, солі та іони солей, які навіть у мікродозах підтримують у нормі багато функцій організму. Мінерали беруть активну участь у різних функціях обміну речовин і в електрохімічних процесах нервової системи і м'язової тканини, а також при формуванні таких структур, як скелет і зуби. Деякі мінерали відіграють також роль каталізатора в багатьох біохімічних реакціях організму. Так, іони кальцію забезпечують міцність кісток, співвідношення іонів калію і натрію визначають тонус м'язів, від вмісту заліза в організмі залежить нормальний рівень гемоглобіну і т. Мінерали можуть бути підрозділені на дві групи:. ті, які необхідні організму у відносно великих кількостях - це макроелементи (натрій, калій, кальцій, фосфор, магній);.
ті, які знаходяться в зникаючих малих кількостях - це мікроелементи (залізо, йод, цинк, мідь, фтор, хром, селен, кобальт, молібден, марганець). Всього налічують більше 30 мінералів і мікроелементів, без яких неможливе нормальнее функціонування організму. Основні джерела мінералів: кухонна сіль, хліб, овочі, фрукти, молочні продукти, крупи, макаронні вироби, м'ясо, риба, морські продукти і т. Як і у випадку з вітамінами, часто виникають ситуації, коли харчових продуктів недостатньо для підтримки балансу мінералів. Тому якісні полівітамінні препарати, як правило, містять і необхідні добавки мінералів і мікроелементів. Потреба в мікроелементах також має чітку сезонну залежність. Так, забезпеченість селеном вище в зимовий час і падає влітку, і, навпаки, магнієвий голод організм відчуває більшою мірою взимку. Це пояснюється тим, що багато магнію в зелені (магній - центр молекули хлорофілу - зеленого пігменту рослин), а селен концентрується в часнику, у свинячому салі, у вершковому маслі, горіхах, тобто в так званих "зимових" продуктах.
При нестачі якогось мікроелемента в організмі розвивається дисмикроэлементоз - дисбаланс мікроелементів. Дисмикроэлементоз, як і гіповітаміноз, хвороба цивілізації: ми мало рухаємося, в нашому харчуванні дуже багато рафінованих, термічно обробленого, заморожених, висококалорійних продуктів. У порівнянні з нашими предками, ми стали набагато менше свіжої натуральної їжі. Більш того, навіть натуральна їжа сьогодні програє стародавньої за багатством вітамінно-мінерального складу і з екологічної чистоти
