- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
Тиристорні збудники виконуються по схемах незалежного збудження гідрогенераторів (рис.1.24) або самозбудження турбогенераторів. При незалежному збудженні джерелом живлення тиристорного керованого випрямляча служить допоміжний синхронний генератор UG, розташований на одному валу з гідрогенератором. Допоміжний генератор має тиристорний збудник GEA, виконаний по схемі самозбудження.
При самозбудженні керований випрямляч підключається через випрямний трансформатор до висновків порушуваного генератора. Для забезпечення форсування збудження при до. з., що супроводяться сильним зниженням напруги на затисках генератора, використовуються відносно могутні трансформаторні реактори, встановлювані збоку нульових виводів генератора. Початкове збудження при включенні генератора на паралельну роботу автоматичним пристроєм точної синхронізації забезпечується від стороннього джерела початкового збудження.
Збудник складається з двох випрямлячів: робочого VST1 і форсуючого VST2. Робочий випрямляч забезпечує зміну збудження генератора в нормальних режимах роботи від холостого ходу до номінального. Він підключаєтся до відгалужень обмоток допоміжного генератора або трансформатора з напругою, що неперевищує половини напруги на її виводах. Форсовочний випрямляч призначається для форсування збудження і підключається до повних напруг допоміжного генератора або трансформатора. В нормальних режимах він практично не діє. Застосування двох випрямлячів забезпечує необхідні швидкість наростання напруги ротора п кратність форсування збудження.
На рис. 1.25 приведені криві миттєвих
значень фазних напруг на вентилях
робочого
форсуючого
випрямлячів і напруг uв
ротора генератора в характерних режимах
роботи збудника: в режимах номінального
збудження, форсування і гасіння поля
генератора. При номінальному збудженні
кут
включення вентилів робочого випрямляча
(відлічуваний при трифазній схемі від
значення
для фази А) складає приблизно
.
При цьому кут
виключення вентилів форсуючої групи
близько до найбільшого відповідного
режиму випрямлення куту
.
Формувальний випрямляч створить не
більше 10%. номінального струму ротора
генератора. Складна крива напруги uв
ротора визначається комутацією струму
з вентиля випереджаючої фази на вентиль
відстаючої фази (кут
комутації)
і переходом струму з вентиля робочого
випрямляча на вентиль форсуючого при
куті
.
В режимі форсування збудження пристроєм
релейного управління збудженням
встановлюються кути включення
.
Обидва випрямлячі переходять в режим
найбільшого випрямленого струму. Проте
практично працює тільки форсуючий
Рисунок 1.24 - Схема тиристорного незалежного збудження синхронного генератора
випрямляч, оскільки вентилі робочого випрямляча закриваються збоку випрямленого струму більш високою випрямленою напругою форсуючого випрямляча.
Зниження збудження генератора стається
при переводі випрямлячів в інверторний
режим роботи, наступаючий при
(рис. 1.25,в). При цьому середнє значення
напруги Uв ротора міняє
знак і протидіє проходженню струму
ротора Iв (рис.
1.25,г). Струм ротора, затухаючи, циркулює
через вентилі робочого випрямляча,
оскільки протидіючі йому напруги на
вентилях робочого випрямляча менше ніж
на вентилях форсуючого. Для прискорення
процесу зменшення збудження генератора
з самозбудженням встановлюється автомат
гасіння поля. На схемі рис. 1.24 показаний
контакт КМ1 автоматичного пристрою
самосинхронізації генератора. Збудник
допоміжного генератора GEA
виконується на одному тиристорному
випрямлячі що керується від автоматичного
регулятора AV напруги пропорційного
типу. На схемі показаний діодний випрямляч
VS і контакт КМ2 пристрою початкового
збудження допоміжного генератора, що
живиться від трансформатора власних
потреб.
Управління збудником виконується шляхом
зміни кута
включення
тиристорів. Для чіткої фіксації кута
включення використовуються імпульси
управляючого струму iy
тиристора. Регулююча дія автоматичного
регулятора збудження звичайно є тим,
що змінюється по значенню і знаку
постійна напруга Uрег.
Перетворення напруги регулятора
збудження
Рисунок 1.25 - Графіки напруги на роторі синхронного генератора: а - в нормальному режимі роботи; б - при форсуванні збудження; в - при зменшенні збудження; г - зміни середніх значень напруги і струму ротора при зменшенні збудження
і напруги Uy ручного управління збудником в кут (фазу імпульсу струму iy) виконується пристроєм (схемою) управління СУ (див. рис. 1.24).
На рис. 1.26,а, би приведена спрощена
структурна схема і графіки, що пояснюють
дію однієї з найбільш досконалих і
швидкодійних схем управління тиристорним
збудником. Перетворення напруги
постійного струму у фазу імпульсів
здійснюється шляхом порівняння (елементом
ЕС) напруги Upeг+ Uу
з миттєвим значенням синусоїдальної
напруги u в інтервалі
часу між позитивною і негативною його
амплітудами. Для чіткості фіксації
початку відліку кута
і для забезпечення формування імпульсів
управління при |Upeг+
Uу|>|Um|(з
граничними фазами
і
)
на амплітуду накладаються синхронізуючі
імпульси ui.
Синусоїдальність напруги за наявності гармонік в напрузі генератора Uг і необхідний зсув по фазі забезпечується частотними фільтрами ZF, а отримання синхронізуючих імпульсів — відповідними елементами ЕІ. Рівність напруг Upeг+ Uу та u фіксується нуль-індикатором ЕА релейної дії. Момент появи напруги uНИ на його виході відповідає фазі а імпульсів струму іу управління тиристорами. Вони формуються елементом формування імпульсів F, що містить чекаючий мультивібратор (одновібратор), що запускається короткочасними
Рисунок 1.26 - Ілюстрації перетворення напруги постійного струму, що змінюється у фазу імпульсів струмів управління тиристорами збудника:
а - структурна схема; б - графіки; в - залежність кута від напруги; г - характеристика збудника
з крутим фронтом імпульсами uд напруги диференційного елемента D, та імпульсний підсилювач.
Схема управління одним, наприклад робочим, випрямлячем містить шість ланцюгів, що формують імпульси управління шістьма вентилями випрямляча. Імпульсні багатообмоткові трансформатори підсилювачів кожного ланцюга забезпечують необхідне, відповідно кількості тиристорів в кожному вентилі, число імпульсів струму іу.
При розглянутому перетворенні кут
включення тиристорів є арккосинусною
функцією напруг Upeг+ Uу
(рис. 1.26,в). При індуктивно-активному
навантаженні, яким є ланцюг ротора
генератора (Хр, Rp), керований
випрямляч працює при кутах включення
до
в режимі безперервного струму і середнє
значення струму ротора є
косинусоїдальною функцією кута
.
Тому у вказаному діапазоні кутів
включення характеристика управління
збудженням
практично
лінійна.
При великих кутах
керований випрямляч переходить в режим
переривистого струму ротора у вигляді
імпульсів тривалістю
,
рад. Середнє значення струму ротора
визначається залежністю
(рис. 1.26,г), де
струм
ротора, зумовлений робочим випрямлячем
при
=0.
Форсуючий випрямляч переводиться відразу з режиму найменшого в режим найбільшого випрямленого струму пристроєм релейної форсування збудження..
